Агрономія
Головне:
Агрономія

Щоб вагомішим був колос

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Щоб вагомішим був колос

У технології вирощування пшениці не має бути дрібниць. Досвід передових господарств тому підтвердження.

Одним із перших в Україні творчо застосував інтенсивну (Івано-Франківську) технологію вирощування озимої пшениці випускник Уманської наукової школи Федір Трохимович Зганяйко, головний агроном передового колгоспу «Іскра» (с. Байбузи Черкаського р-ну). Досягли 50–60 ц/га і стали лідером області. А в колгоспі ім. Шевченка (с. Софіївка цього самого району) тільки іноді було більше за 30 ц/га. Агронома критикували, а він казав, що причиною є низька родючість кислих супіщаних ґрунтів. І саме в Софіївку у 2002 році, коли господарство вже належало групі компаній «ВЕРЕС», Федора Зганяйка призначили головним агрономом.

У 2009 році урожайність пшениці в ТОВ «Ім. Шевченка» досягла 86,2 ц/га, а на площі 132 га зібрали по 106 ц/га. Своїми двома комбайнами не вправлялися збирати врожай, тож найняли у СТОВ «Іскра» (с. Байбузи) «Домінатор». Обліковець щодня повідомляв площу й намолот директору «Іскри», а той сказав, що в Софіївці не може бути понад 40 ц/га і наказав агроному перевірити. Коли ж пересвідчився, що врожайність справді 82 ц/га, то зі злості й заздрощів забрав комбайн.

Ця історія наочно показує, що за дотримання технології підвищується і родючість ґрунту, і врожайність зростає. Ба більше, Федір Зганяйко вважає, що в технології й знехтувана дрібниця може спопелити всі плани, як незагашена іскра. Тож уважно розглянемо складові інтенсивної, енергой ресурсоощадної технології вирощування пшениці.

Передпосівна підготовка

Шлях до доброго врожаю починається з добрих попередників і якісного обробітку ґрунту. З досвіду групи компаній «ВЕРЕС» найкращими для пшениці є ранні попередники, особливо бобові, їх сумішки на корм, скоростиглі сорти квасолі, нуту, сої, хрестоцвіті озимі та ярі, кукурудза на зелений корм і силос, а найкращим є горох овочевий, що вже в червні звільняє площу в доброму стані.

Після кожного попередника потрібно відразу створити пухкий шар мульчі, унеможливити капілярне випаровування й ущільнення, очищувати ґрунт від бур’янів у фазу білої ниточки. Багаторічні бур’яни найкраще знищувати в полі перед попередника механічним обробітком, формуючи високопродуктивні конкурентоспроможні посіви. Після кукурудзи, соняшнику й інших пізніх попередників ґрунт потрібно розпушити дисковими чи лапчастими агрегатами з розосередженими органами й добре вирівняти поверхню, не нагортаючи решток.

Передпосівний обробіток на глибину 4–5 см із мінімальним розривом від сівби забезпечують буряковими культиваторами, комплексними агрегатами, що є в господарствах. За системою ноу-тілл без механічного обробітку, чистий від бур’янів ґрунт забезпечують високі дози гербіцидів. Однак захист від шкідливих організмів ускладнюється, витрати значні й екологія жахлива. У дослідах А. М. Свиридова, доцента ХНАУ ім. В. В. Докучаєва за нульового обробітку, порівнюючи з оранкою, кількість однорічних бур’янів збільшилася на 71% і багаторічних — у 2,1 раза. Тому з нею потрібно добре розібратися.

Вибір сорту

Провідні теоретики і практики генетики й селекції в Україні В. В. Моргун, О. О. Жученко й інші вчені вважають, що сучасну зелену революцію забезпечать сорти, що добре адаптовані, стійкі до хвороб, шкідників і стресових явищ — стабільно майже без отрутохімікатів і в несприятливі роки.

У державному реєстрі на 2019 рік є 442 сорти пшениці м’якої озимої. Для підзони переходу Лісостепу в Степ найкращим доповненням і добре адаптованими, стійкими й стабільними є сорти Житниця одеська, що посідає перше місце за врожайністю в сортовипробуванні України (83–129 ц/га) і Верхняцької дослідно-селекційної станції за 2017–2019 рр. (84 ц/га); Журавка одеська (показала врожайність у Верхнячці за 2017–2019 рр. 82 ц/га); Щедрість одеська (врожайність за 4 роки в с. Новоселиця Житомирської області 58,7 ц/га, у Верхнячці за 2017–2018 рр. — 74,4 ц/га); Сотниця (врожайність у с. Новоселиця за 5 років — 55,4 ц/га); Металіст (у с. Новоселиця дає врожайність за 3 роки 55,2 ц/га); Смуглянка (врожайністю за 5 років у с. Новоселиця 54,9 ц/га); Лимарівна (врожайність за 5 років у с. Новоселиця 54,8 ц/га); Кірена (врожайністю за 5 років у с. Новоселиця 54,3 ц/га); Марія (врожайність за 5 років у с. Новоселиця 53,4 ц/га); Наснага (врожайність за 5 років у с. Новоселиця 53,2 ц/га); Подолянка (врожайність за 5 років у с. Новоселиця 52,0 ц/га, у Верхнячці у 2018-му — 66,7 ц/га); Ліра одеська (врожайність за 5 років у с. Новоселиця 49,4 ц/га, у Верхнячці за 2017-й і 2018 рр. — 84,5 ц/га); Ветеран (урожайність у Верхнячці 2017–2018 рр. 82,0 ц/га); Дума одеська (врожайність у Верхнячці за 2018–2019 рр. 81,8 ц/га). Не адаптованими до агроекологічних умов підзони виявилися дев’ять зареєстрованих сортів: Гурт, Віген, Мідас, Відрада, Обряд, Магістраль, Монтрей, Селевіта, Сториця. Через середню морозо-зимостійкість, особливо за пізнього часу відновлення весняної вегетації, вони значно зріджувались. Окрім того, маючи середню посухо-жаростійкість, вони підгорали, істотно знижували врожай, підлягали насіву або пересіву. Тому їх сіяти ризиковано.

Особливості сівби

З огляду на глобальне потепління строки сівби озимої пшениці нині постійно змінюються. Так, дослідження, проведені в кінці 1990-х років минулого століття В. О. Поггенполем, С. С. Рубіним й іншими науковцями, доводять, що в перехідній зоні від Лісостепу до Степу вони змістилися з 20 вересня до 1 жовтня і навіть до 5 листопада. Ще на початку минулого століття І. М. Єремеєв у Миронівці і в 1950–1957 рр. в Умані застерігав від ранньої сівби, щоб не спричинити загущення, вилягання, уникнути забур’янення, пошкодження злаковими мухами, іншими шкідливими організмами й не ускладнювати перезимівлю. Досліди Миронівського Інституту пшениці ім. В. М. Ремесла підтверджують, що за сівби від 5 до 10 жовтня врожайність і економічна ефективність вищі, ніж за 20 вересня. Однак в Україні є застереження, що посіяне після Івана Богослова (9 вересня) не варте доброго слова. І наші результати досліджень теж застерігають, що озимі в Україні через дуже пізнє відновлення вегетації навесні й наступну жорстоку посуху катастрофічно гинуть через кожні 20–40 років., як було в 1928/29, 1945/46, 1963/64 і 2002/03 рр. Тому потрібно обачно визначати строки сівби й обирати взаємодоповнювальні сорти, зважати на вміст доступної вологи в посівному, орному, підорному шарах ґрунту й глибше, фітосанітарний стан поля та його прогнози, на попередники, групи інтенсивності сорту тощо..

Щодо норм висіву, то ще І. М. Єремеєв вищу врожайність сорту Україн ка 0246 отримував за норми висіву 1 млн/га схожих насінин, а найкращим господарям радив сіяти не більше як 2 млн на оптимальну кінцеву густоту продуктивних стебел 4,0–5,5 млн, щоб не вилягла.

Найкращі взаємодоповнювальні сорти для пришвидшеного розмноження й упровадження доцільно сіяти стрічковим способом, як радив І. М. Єремеєв і нині застосовує Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла. За норми висіву 1–2 млн схожих насінин на оптимальну кінцеву густоту продуктивних стебел він забезпечує вищу врожайність, посівні й продовольчі якості та економічну ефективність, ніж традиційні норми висіву.

Система удобрення

За результатами 30-річних досліджень інтенсивної ресурсой енергоощадної технології вирощування озимої пшениці в Умані експериментально доведено й теоретично обґрунтовано, що в південній частині Правобережного Лісостепу вона забезпечує формування 50–70 ц/га після чорного пару, бобових багаторічних трав, гороху на зерно та кукурудзи на силос із качанами, а звичайна — 40–50 ц/га високоякісного продовольчого зерна та насіння.

По чорному пару та після багаторічних трав перевагу мають стійкі до вилягання сорти типу Безостої 1 на тлі основного фосфорно-калійного добрива з веснянолітніми підживленнями (N30.3), а середньо стійкі до вилягання типу Миронівської 808 — на тлі основного фосфорно-калійного добрива після гороху та повного з підживленнями (N30 . 3) після кукурудзи.

Під час сівби в рядки достатньо внести 15–20 кг/га P2О5, особливо амофос, нітрофос або нітроамофоску. Ефективна післядія органічних добрив, внесених під буряк й інші пізні культури, що не вилягають. Натомість безпосереднє внесення збиткове й компрометує господаря і на присадибній площі.

Високопродуктивні сорти потребують більше добрив, особливо азотних. На тлі тільки 45–60 кг/га д. р. азоту поступаються врожайністю й мало переважають білковістю звичайні сорти. Наприклад, у Кіровоградській СДСТ урожай 80 ц/га з високим умістом білка потребує 180– 200 кг/га азоту, 120–130 фосфору й калію, балансу елементів живлення по фазах росту, розвитку й етапах органогенезу. Підживлювати їх потрібно у фазу кущіння, бажано позакоренево карбамідом у фазу трубкування, прапорцевого листка й воскової стиглості з регулятором росту, що стимулює відтік поживних речовин із вегетативних органів до зерна.

Догляд за посівами

Ефективними протруйниками насіння від сажкових хвороб, септоріозу, іржі, плямистостей і кореневих гнилей є Максім XL, Раксіл, Байлетон, Кінто ДУО плюс, Юнта, Девіденд (2 кг/т насіння) з регуляторами росту Вимпел або Реаком. Потрібно знищувати переносників вірусних хвороб цикадок, злакових мух, попелиць, трипсів, жужелиць, озимих совок препаратами БІ-58 Новий, Фастак, Карате, Актара.

Проти септоріозу, іржі, борошнистої роси, кореневих гнилей, плямистостей, фузаріозу, починаючи з фази кущіння, посіви слід обприскувати фунгіцидами Амістар-екстра (0,5–0,75 л/га), Альтосупер (0,4–0,5 л/га) або Байзафон (1,0 л/га). А в період виходу в трубку — колосіння від злакових мух, попелиць, п’явиць препаратами Оперкот (0,15–0,20 л/га), Актара (0,15–0,16 кг/га), і у фазу молочно-воскової стиглості від клопа-черепашки, трипсів, хлібних жуків — Карате-Зеон (0,3 л/га), Діазол (1,5–1,8 л/га), Енжіо (0,18 л/га).

У баковій суміші проти фузаріозу зерна додавати фунгіциди з д. р. ципроконазол, мікроелементи й регулятори росту. У фазу кущіння проти бур’янів ефективні гербіциди Лінтур (0,15–0,18 кг/га), Пріма (0,4–0,6 л/га) від підмаренника, видів ромашки, осоту, лободи, мокрецю, будяку й стійких до 2,4 Д — друге міжвузля.

… і про збирання

Сучасними комбайнами можна прямим способом за кілька днів завершити жнива за вологості зерна близько 15–16% одночасно з подрібненням або тюкуванням соломи. 

Юрій Терещенко, д-р с.-г. наук
Співавтори: Олександр Уліч, канд. с.-г. наук,
Тетяна Колібабчук канд. с.-г. наук,
Віталій Приходько,
Світлана Третьякова, кандидат с.-г. наук
Федір Зганяйко, заслужений агроном

журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: