На тлі збільшення площі ріпаку під урожай 2019-го до 1,28 млн гектарів (+21% до попереднього сезону) і рекордного врожаю культури на рівні 3,3 млн тонн, рентабельність виробництва олійної зменшилася з 31,1% до 9,4%. І хоча це дало змогу переробити в Україні й експортувати на зовнішні ринки значно більше, ніж будь-коли раніше, культура так і не реалізувала свій потенціал на українських теренах. Як мовиться, далі буде…
Рокіровки серед імпортерів
Неврожай ріпаку на теренах ЄС сформував високий попит. Відтак за перші чотири місяці минулого сезону (липень-жовтень 2019-го) Україна відвантажила на зовнішні ринки 90% експортного обсягу олійної, решту — до кінця 2019-го. Нагадаю, що з 1 січня 2020-го набуло чинності податкове регулювання, за якого експортери (якщо вони не є виробниками згаданої сільгосппродукції) не можуть претендувати на відшкодування експортного ПДВ. Тож уже цьогоріч дрібні партії ріпаку експортували тільки невеликі локальні компанії. Експорт ріпаку за весь маркетинговий рік досягнув рекордних 2,89 млн тонн (+18% до попереднього сезону і +10% до попереднього максимуму в 2008/09 МР) і 95% цього обсягу ріпаку (2,74 млн тонн) надійшло на ринок ЄС. Зокрема, зросли відвантаження в Німеччину (+26%), Бельгію (+12%), Нідерланди (+2,6 раза), Францію (+19%), Польщу (+36%). Є й новенькі в першій десятці імпортерів — Велика Британія. Разом із тим майже у 5 разів скоротився експорт у Португалію, більш ніж утричі — в ОАЕ. Натомість Ізраїль та Бангладеш наростили закупівлю ріпаку з України — відповідно, на 10% і 5%, а Туреччина в жовтні 2019го імпортувала безпрецедентні 60 тис. тонн олійної (проти 324 тонн у 2018/19 МР) й посіла шосту сходинку в рейтингу імпортерів. Тим часом такі потужні покупці, як Пакистан і Мексика, цьогоріч взагалі не придбали жодної тонни українського ріпаку. Загалом, попри зростання експортних обсягів, географія збуту культури в 2019/20 МР скоротилася (25 країн проти 30 у попередньому сезоні). У трійці лідерів компаній-експортерів ріпаку з України — «АДМ Трейдинг Україна», «Нібулон» і «Каргілл», сумарна частка котрих становила 43% в загальному обсязі експорту.
Хто по шрот, а хто по олію
Експорт ріпакової олії з України в 2019/20 МР становив близько 170 тис. тонн (+15% до попереднього сезону). Лідер закупівель — Китай, куди відвантажено 113 тис. тонн продукції (+70% до попереднього сезону). У ЄС найбільшими споживачами української олії з ріпаку є Польща, Німеччина, Литва, Нідерланди, Латвія і Франція. Щоправда, загалом об’єднана Європа скоротила закупівлі майже на третину — до 54 тис. тонн.
Обсяги експорту ріпакового шроту в сезоні-2019/20 становили близько 200 тис. тонн (+20%). Приріст забезпечило зростання відвантажень в Іспанію (+13%, 1 місце), Ізраїль (+3 рази, 2 місце), Туреччину (+15 разів, 3 місце) та ін. Щоправда, деякі країни зменшили обсяги імпорту, що врешті скоротило на 8% загальний обсяг закупівель країнами ЄС — до 110 тис. тонн.
Рекордні показники експорту ріпакової олії й шроту в 2019/20 МР вдалося досягнути завдяки максимальним обсягам внутрішньої переробки (400 тис. тонн олійної, за даними «АПК-Інформ», а це +18% до попереднього сезону і +10% максимуму 2015/16 МР). Новим лідером у переробці ріпаку стала компанія Allseeds, подвоївши минулорічний результат до 123 тис. тонн і помітно випередивши конкурентів. Компанія «Оліяр» наростила обсяги на 13% (понад 70 тис. тонн), обсяги переробки ViOil (Вінницький і Чернівецький заводи) несуттєво перевищили рівень попереднього сезону (80 тис. тонн).
То що з потенціалом
Прогнози щодо можливого скорочення посівних площ під урожай озимого ріпаку в 2020-му (через зміни в поверненні експортного ПДВ) не справдилися. Загалом олійною засіяли 1,3 млн гектарів (як і попереднього сезону). Чимало аграріїв навіть мали намір збільшити площі під культурою. Втім, на заваді став дефіцит вологи в ґрунті. Найбільші проблеми з цим, за даними Держстату, мали Полтавська, Черкаська, Київська й Вінницька області, де площі під ріпаком було зменшено на 30–53%, як порівняти з попереднім сезоном. Сходи теж були гірші, а на 40 тис. гектарів (4% посівів) їх узагалі не було. Аномальна зима стала передумовою для дефіциту вологи навесні. А заморозки у квітні спричинили втрату посівів озимого ріпаку в Одеській (–43%), Черкаській (–46), Київській (–31), Миколаївській (–16), Дніпропетровській (–12), Запорізькій (–10%) та інших областях. Загалом 16% усіх посівів (200 тис. гектарів). Чи не найбільших втрат (40% або 82,5 тис. гектарів) зазнала Одещина. Тож лідерські позиції з виробництва культури тепер у Дніпропетровської області.
Перша статистика «з полів» показала, що врожайність суттєво нижча, ніж у попередні роки. Згідно з оновленими оцінками «АПК-Інформ», валовий збір ріпаку цьогоріч становитиме 2,64 млн тонн, що на 21% менше, ніж у минулому сезоні — 3,3 млн тонн. Коригування прогнозу враховує зниження збиральних площ (–13% за рік) та врожайності (–9%). Відтак і потенціал експорту ріпаку в 2020/21 МР переглянуто з 2,7 до 2,45 млн тонн (–15% до попереднього сезону). Обсяг внутрішньої переробки олійної може скоротитися більш як удвічі — до 180 тис. тонн. Виробництво ріпакової олії й шроту знизиться до 75 та 100 тис. тонн, відповідно. Наразі відомо про плани щодо переробки ріпаку в поточному сезоні на таких підприємствах як Allseeds, «Оліяр», «Градолія», ViOil, «Дельта Вілмар СНД», «Ізмаїл-Транс балктермінал» (Бесарабія-В). Нехай там як, на старті нового сезону-2020/21 експорт ріпаку знизився майже втричі — через скорочення пропозиції й затримки укладення форвардних контрактів — до 183 тис. тонн у липні проти 474 тис. тонн роком раніше (щоправда, ці відвантаження у 2019-му були рекордними для липня). Надалі є сподівання на високий зовнішній попит, зокрема, Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Франції та інших країн, бо паритет EUR/USD і закупівельні ціни на європейський ріпак не надто привабливі для його придбання в межах ЄС.
Прогнози додають оптимізму
Відвантаження ріпакової олії в липні становили 4,8 тис. тонн (торік у липні — 3 тис. тонн), шроту — 3,7 тис. тонн (торік у липні — 10,3 тис. тонн). Нагадаємо, в листопаді 2019-го Китай офіційно оголосив про відкриття свого ринку для постачання українського ріпакового шроту, підписавши відповідний протокол ветеринарно-санітарних і фітосанітарних вимог. На початку липня 2020-го стало відомо, хто з вітчизняних переробників отримав дозвіл експортувати шрот у КНР — Allseeds, «Оліяр», «АДМ Іллічівськ» і «Вінницький ОЖК» (ViOil).
До речі, в умовах нормального функціонування ринку трейдери зазвичай ведуть перемовини про укладення форвардних контрактів на майбутній урожай ріпаку вже в березні-квітні. Щоправда, цьогоріч через епідеміологічну ситуацію з COVID-19, а також невизначеність із поверненням експортного ПДВ («соєво-ріпакові правки» було скасовано лише наприкінці травня) форвардні контракти почали активно укладати лише в червні, підвищуючи ціни на ріпак до 416– 420 дол./т СРТ-порт. У другій половині червня ціни дещо просіли — до 410–416 дол./т СРТ-порт на тлі нових вимог щодо вмісту залишків хлорпірифосу в сировині.
Нині ж актуальними є такі чинники впливу: 1) зниження виробничого потенціалу ріпаку в Україні й нестача товару високої якості на тлі активного купівельного попиту, що надає підтримку цінам; 2) зростанню цін сприяє і збереження напруженого балансу культури в ЄС, де другий рік поспіль неврожай, дефіцит продукції й високий імпортний попит; 3) зростають світові ціни на рослинні олії; 4) планомірно зміцнюються котування нафти.
Згідно з серпневими прогнозами USDA, в 2020/21 МР зросте імпорт ріпаку в Пакистан — до 800 тис. тонн (+100 тис. тонн до минулого сезону), Мексику — до 1,35 млн тонн (+100 тис. тонн), Білорусь — до 225 тис. тонн (+35 тис. тонн). Зниження імпортного потенціалу очікується з боку Бангладеш — 300 тис. тонн (–25 тис. тонн), Китаю — 2,5 млн тонн (–250 тис. тонн), ЄС — 5,7 млн тонн (–600 тис. тонн), ОАЕ — 850 тис. тонн (–143 тис. тонн). Попри ризики й виклики, є сподівання, що для українських виробників і переробників ріпаку поточний сезон може бути набагато результативнішим, ніж попередній.
Юлія Іваницька,
аналітик олійного ринку «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
