В останні роки в Україні почали з’являтися господарства, що будують газові сховища для збереження доволі дорогих овочів. Неабиякий інтерес становлять ці сховища й для ягідних господарств, які в такий спосіб можуть подовжити термін реалізації своєї продукції.
Існує багато різних версій щодо появи на ринку газових сховищ. Найвірогіднішою є та, що таке ноу-хау запропонувала 40 років тому голландська компанія Bessiling — провідний фахівець із виробництва обладнання для сховищ. Таку інформацію поширюють самі представники компанії, тож наскільки вона є достовірною — судити важко.
Як би там не було, технологія, що використовується нині у виробництві, є однаковою для збереження і овочів, і фруктів. Значно цікавішими є відмінності між традиційним і газовим овочевим сховищем і принципами їх роботи.
Функціональні особливості
Можливо, їх і небагато, проте вони принципові. По-перше, у газове сховище не можна заходити — це абсолютно герметична камера: у разі відкриття дверей буде випущено газ, і знову закрити камеру, загазувати її фактично неможливо — починається інтенсивне дихання продуктів, розвивається некроз, відмирають клітини. Процес схожий на дозрівання бананів: дали поштовх дозріванню — зупинити його неможливо.
Система охолодження в різних видах сховищ абсолютно однакова (виняток — зберігання винограду, який обробляють сірководнем), різняться хіба що концентрації N, CO2, O2. Наприклад, для ягід важливим є високий рівень вуглекислого газу, а для яблук — азоту. Це важливо, бо саме від особливостей зберігання кожного виду продукції залежить підбір обладнання: якщо його виконано правильно — система зберігання буде надійною, виправданою та рентабельною. Газове обладнання роблять під конкретну кількість продуктів, під об’єм камери тощо. Крім того, кожен вид продукції потребує своєї концентрації газів і своїх специфічних умов. Відповідно, господарство має заздалегідь чітко знати, що зберігатиме: не просто яблука, груші, виноград, лохину чи перці, а якого саме сорту, терміну дозрівання тощо.
Доцільність будівництва
Яким господарствам є сенс будувати газове сховище? Давайте спочатку зважимо всі за й проти. Так, якщо йдеться про кубоподібний перець, то обсяг його одночасної реалізації є невеликим. Відповідно під нього потрібно будувати невеликі камери — 5–20 т. Зрозуміло, чим менші камери — тим більші інвестиції. Варто пам’ятати, що обладнання для регульованого газового середовища (РГС) є дорогим і має велику потужність. Безумовно, зовсім не обов’язково будувати все й одразу: цілком прийнятний варіант — невеличке сховище, яке згодом, мірою потреби, добудовується.
Вартість РГС — хоча й суттєве, проте не найважливіше питання. Основним в ухваленні рішення про будівництво є… доцільність: маєте можливість реалізації, надійний канал збуту, вигідне замовлення, тоді вирощуйте достатню кількість перцю, спеціалізованих цукіні, які взимку приносять гідний прибуток, і не вагайтесь — подовжуйте термін реалізації, будуйте, наприклад, 10 камер по 15 т.
Ризикнути й вкласти гроші у будівництво газового сховища можуть дуже досвідчені господарі з неабияким досвідом реалізації товару. Саме майстерність, філігранність, віртуозність при грі зі збутом має стати поштовхом до сміливого економічного рішення: зібравши весь перець, вони зможуть спланувати продажі так, щоб вони тривали три зимові місяці, віддячуючи овочівнику чудовим заробітком. Без серйозного економічного обґрунтування йти ва-банк не варто.
Ціна питання
У сховищах із регульованим газовим середовищем можна зберігати все: і картоплю, і цибулю, і моркву, і буряк, і капусту. Проте зберігати в РГС томати, як і огірки, — це шлях у нікуди: будівництво РГС-сховищ настільки дороге, що ціна овочів стає захмарною. Усі розуміють, що капусту можна зберігати за традиційною технологією й мати не гірший результат, але коштуватиме все в чотири рази дешевше.
РГС — задоволення не з дешевих хоча б тому, що зведення самої споруди доцільно починати з нуля, а не перебудовувати старе сховище. Адже йдеться про будівництво газонепроникних камер, які потребують особливого ущільнення. Існують доволі жорсткі стандарти щодо газонепроникності, переважно, до панелей — максимально допустимі втрати газу — 0,35 см² на 100 м³. Цей параметр ретельно перевіряється. Рівень тиску також контролюється. Усі стики стін, стелі, підлоги обробляють ущільнювачами.
Для унаочнення порівняємо вартість будівництва традиційного овочевого сховища та газового з нуля: 500 євро і 800 євро за 1 м² відповідно. Якщо ж додати ціну самого обладнання (для традиційного сховища — 100 євро 1 м², для газового — 180 євро 1 м²), рівень виробничих ризиків стане зрозумілим.
Ще один доказ — якщо за традиційного сховища йдеться про вартість обладнання в 180 євро на 1 т зберігання, то в газовому сховищі порядок цін принципово інший — 800 євро за 1 м²! Як бачите, ідеться про різні величини.
Рівень окупності РГС може бути різним: якщо це високоприбутковий продукт, наприклад кубоподібний перець, то інвестиції «відіб’ють» за декілька років.
Критерії вибору
Зазвичай, достатньо з’ясувати історію присутності компанії-підрядчика на ринку та наявність у нього сервісної служби безпосередньо в Україні. Річ у тім, що деякі господарства, що вже збудували фруктосховища з партнерами, наприклад із Німеччини, нині змушені шукати фахівців із надання сервісних послуг і переплачувати їм за послуги, які інші підрядчики надають у рамках гарантійних послуг — далеко не кожна зарубіжна компанія має свої представництва в нашій країні.
Самих же компаній, що спеціалізуються на будівництві сховищ із регульованим газовим сховищем, бракує — це і голландці, і німці, й італійці. Принцип дії газових сховищ у всіх них однаковий і якість обладнання також висока. Єдина проблема — як відбувається сам процес будівництва, бо виконують його не зарубіжні, а місцеві будівельники. Звичайно, штаб-квартира компанії надає українським виконавцям проектну підтримку, пояснює всі принципи встановлення і роботи свого обладнання, проте не стежить за дотриманням усіх необхідних стандартів під час виконання замовлення. Усі порушення й відхилення від проекту будуть на совісті українських будівельників і не дуже досвідченого господаря.
Після того, як приймете рішення про будівництво газового сховища й знайдете підрядчика, потрібно буде повідомити його, що саме зберігатиметься в камерах, про плановий обсяг продукції й максимальний термін її зберігання. Тоді компанія-розробник зможе підготуватися до приїзду в господарство, щоб на місці вивчити умови роботи, надати відповідні рекомендації, узгодити проектні завдання тощо.
За наявності інвестицій РГС-сховище цілком реально побудувати за півроку, а може й швидше. Проте оптимальний термін будівництва — 8 місяців, їх вистачить, щоб і не витрачати занадто багато, і не переплачувати, і вкластися в зумовлені терміни.
До речі, у процесі будівництва відбувається навчання персоналу, який потім обслуговуватиме сховище. Опанувати його може будь-який зацікавлений спеціаліст, бо основна особливість газового сховища — максимальна автоматизація. За відповідних налаштувань сховище може «показувати» всі аварії — «надсилати» повідомлення на e-mail або у вигляді СМС.
Увімкнути сховище надзвичайно просто — натиснути кнопку «Зберігати» і забезпечити газонепроникність. Найбільша виробнича небезпека — порушення газонепроникності камери. Уникнути її дуже легко — дисципліна! Будь-яких спеціальних серйозних знань для цього не потрібно.
Для контролю за атмосферою в камері встановлено чимало обладнання (значно більше, ніж у традиційному сховищі). Усі дані (рівні кожного газу окремо, температура, вологість тощо), потрібні параметри враховуються високоточними газовими датчиками, обов’язково записуються і запам’ятовуються комп’ютером, щоб їх можна було в разі потреби вивести на принтер, роздрукувати, зберігати, аналізувати тощо.
Принцип дії
Коли РГС-сховище збудовано, на перший план виходять зовсім не інженерні питання. Головне — інспекція та відбір якісного продукту. Він має бути майже ідеальним: із мінімумом механічних ушкоджень і хвороб, відповідної фази стиглості, розфасований у невеликі ємкості (дерев’яні, пластикові, картонні ящики, лотки тощо), які складають у палети, що їх завозять у камеру. Коли камера завантажена на 100%, натискають кнопку «Зберігати».
У газовому сховищі немає стадій лікування, сушіння продукції тощо. Є лише одна фаза — якнайшвидше пониження температури та концентрації газів на чітко визначеному. Оскільки газова камера є апріорі герметичною, то в ній використовуються такі технології, що запобігають порушенню внутрішнього режиму: установлюють запобіжники-клапани, компенсаційні легені, що урівноважують тиск. Річ у тім, що якщо камеру надто сильно накачати газом, то вона може розлізтися, якщо дуже швидко охолодити — схлопнеться. Узагалі ж камера нагадує живий організм: постійно дихає, один елемент то закачується, то відкачується, додається той або той газ, атмосферний кисень для підняття рівня CO2 або азот.
Звичайно, в ході зберігання проводять перевірку стану овочів. Виконують її так само, як і у фруктосховищах: у камері є інспекційні вікна, вони розташовані у дверях або в стелях. Біля вікон виставляються відібрані проби. Фахівець відкриває вікно, дістає продукт, дивиться, наскільки нормально він зберігається, і кладе на місце.
Не забувайте, що на лежкість і товарність продукту неабиякий вплив має вибір агрономом правильних сортів і гібридів, їх фізичних властивостей. Це, зазвичай, не ранні сорти, а спеціальні для тривалого зберігання, які в газовому сховищі матимуть значно довший період життя. Так, у традиційному сховищі перець зберігатиме товарність три тижні, а в газовому за температури +7 °С — 3–4 місяці, якщо у цьому є потреба й економічна доцільність.
Зберігання ягід
Газові сховища для зберігання ягід дуже популярні у Європі. У них зберігають і суниці, і малину, і лохину. У таких сховищах трохи інший тип РГС, але будівництво споруди повністю себе виправдовує, якщо згадати про вартість тієї самої лохину влітку та взимку. Поміркуйте самі: лохина зберігає товарний вигляд 2 місяці, малина й ожина — 4–5 тижнів, червона та чорна смородина — 14 тижнів, полуниця садова — 2 тижні тощо. Фрукти — узагалі довгожителі: черешня — 12 тижнів, сливи — до 6 місяців, яблука й груші, тропічні фрукти (шарон, апельсини, манго) — ще довше. Нектарини, ківі, персики теж зберігаються непогано, трохи важче з абрикосами, які мають бути відповідної якості.
Перспективи
Потенціал будівництва РГС-сховищ в Україні доволі великий. Звичайно, що таке інвестування — доволі дороге, але господарства, що обрали такий шлях розвитку, мають перспективи.
Так, у Європі зберігання в РГС-сховищах — окремий вид бізнесу, який зосереджений на наданні логістичних послуг і забезпеченні безперервних поставок. Українські реалії трошки інакші. Проте вже сьогодні вітчизняні господарства активно будують фруктосховища. Однак і овочівникам, і ягідникам немає чого пасти задніх, особливо якщо врахувати вибір нашої держави в бік відкриття зони вільної торгівлі з ЄС-країнами. Чим раніше вітчизняні плантатори задумаються про будівництво сховища, тим краще. Основне питання, яке потрібно перед собою поставити, — доцільність й обсяги зберігання. Не відкладайте це завдання на далеку перспективу, сідайте й підраховуйте.
Говорить експерт
Андрій Марущак, комерційний директор компанії ТОВ «АгроВент Україна»
«АгроВент Україна» — структурний підрозділ голландської компанії AgroVent Systems B.V. Holland, який працює в Україні, Росії, Казахстані, Узбекистані, продає обладнання для зберігання овочів, картоплі й овочесховищ, надає кваліфіковану допомогу та сервісне обслуговування. У 2007 році в Україні відкрито офіційне представництво компанії. Однак і до цього часу AgroVent була відома нашим овочівникам, оскільки з 1991 року працювала в Україні через дилерів.
Компанія дуже гнучка, може запропонувати оригінальне й оптимальне рішення під будь-яке сховище та будь-який тип зберігання. До речі, цьогоріч ми можемо похвалитися будівництвом РГС-сховища для зберігання ягід на Житомирщині.
Серед наших конкурентних переваг — досвід роботи в українських реаліях, досвідчені фахівці, наявність складу запчастин і власної сервісної служби, яка надзвичайно оперативно реагує на запити клієнтів. Також ми обов’язково надаємо гарантію на все обладнання на 1 рік (крім газонепроникності, яку ми перевіряємо після виконання всіх робіт) і проводимо безкоштовне навчання персоналу.
Упевнений, якщо оберете «АгроВент Україна», то обов’язково будете задоволені результатом співпраці й отримаєте очікуваний результат.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, листопад 2014 року
Плантатор
