Результативна годівля
Продуктивність племінних індичок, їх поведінка, а також якість інкубаційного яйця напряму залежать від якості та кількості спожитого ними корму.
Склад раціонів для племінної птиці в продуктивний і непродуктивний періоди життя відрізняється. Про те, як правильно нормувати раціони індиків у продуктивний період, які речовини слід додатково вводити, щоб забезпечити господарство якісним добовим молодняком, розповіла головний зоотехнік-технолог ТОВ «Агропромислова компанія» Тетяна Леонова.
Тетяно Семенівно, розкажіть про особливості годівлі індиків у продуктивний і непродуктивний періоди. Чи змінюється у цей час склад раціону або його кількість?
– У продуктивний період птицю годуютьчотирирази надень (у непродуктивний період — три рази на день). Рівень обмінної енергії для індиків має бути близько 280 Ккал, для індичок — 275 Ккал, уміст сирого протеїну для індиків — 16,89 і 16,5% для індичок.
Щоденно слід вводити в раціон 1% добового споживання комбікорму гравію (фракція 3–5 мм). Індичкам необхідно 3 г на голову, індикам — 7 г. Мінеральні корми ми даємо з окремих годівницях із кількома відділеннями для гравію, крейди, черепашки, підвішуючи їх до стіни пташника на висоті 40 см від підлоги.
У період несучості комбікорм має бути в годівницях постійно — індички повинні поїдати його досхочу. У середньому кожна з них споживає на добу десь 260г корму (індики — близько 500 г).
Індичка дуже вибаглива до величини гранули на будь-якому етапі відгодівлі. Якщо гранула пошкоджена або зруйнована (у результаті багаторазового проходження через шнеки кормоскладів або кормовозів), птиця може не захотіти її споживати. Як наслідок, поганий рівень споживання кормів призведе до недобору живої ваги в птиці.
Важливо, щоб корми не були цвілими, злежаними, згірклими. Погане споживання кормосуміші може бути результатом високого вмісту солі в кормі або прогірклості окремих його компонентів. Комбікорми, що виготовлені з рослинної сировини, ураженої довгоносиком, також можуть бути токсичними для птиці.
Що найкраще додавати в корм для племінного стада як джерело протеїнів?
– Зазвичай основними білковими компонентами в раціоні є соєвий шрот і рибне борошно. Останнє не тільки виступає одним з основних джерел незамінних амінокислот, а й є джерелом імуноглобулінів, які підвищують імунітет організму, загальну резистентність до хвороб, стійкість до стрес-факторів. Хороші результати можна отримати в разі введення в раціон повножирової сої, яка, окрім того, що є джерелом протеїну (містить його 32–33%), має також велику кількість жиру (20–22%). Потреба індичок в жирі дорівнює 3,5-4,3% від усього раціону.
Потребу індичок в протеїні приблизно на 1/4 можна задовольнити за рахунок білкових кормів тваринного походження. Рівень сирого протеїну в кормах для індички (ураховуючи досягнення за живою масою понад 22 кг) досить високий.
Дуже важливо контролювати якісний склад білка, який визначається кількістю та якістю амінокислот. Індики більш вимогливі до якості протеїну, ніж кури, у комбікормах для них має міститися 28–30% протеїну тваринного походження.
Чи не провокує розкльови додавання в раціон індиків кормів тваринного походження?
– Іноді до порушення поведінки та погіршення загального стану птиці призводить споживання корму з підвищеною поживною цінністю — у стаді можна спостерігати бійки (особливо серед індиків), вищипування пір’я, посилення розкльовів.
Лише четверту частину часу світлового дня індички використовують для відпочинку та знесення яйця, решту часу вони споживають корм (ходять від годівниці до годівниці, до поїлки в пошуках більш зручного місця або смачнішого корму).
Також розкльови у індиків спостерігаються за надто щільної посадки та яскравого освітлення — понад 20 люкс.
Що необхідно додаткововводитив корм, щоб отримати інкубаційне яйце високої якості?
– Для поліпшення якості інкубаційного яйця слід додатково вводити в корм вітаміни. Несучістьу дорослих індичок (а також кількість знесених яєць) залежить від наявності в раціоні необхідної кількості вітамінів групи Н, В,Е, А. Ці вітаміниу достатній кількості містяться в пророщеному зерні та дріжджах.
За деякий час до початку осіменіння в комбікорм для племінного поголів’я вводять пророщений овес (із розрахунку 0,05 кг/гол. на добу), а також дріжджі (10,0гнаголову). Це додатково збагачує корм необхідними вітамінами та мікроелементами. Окрім цього, обов’язково в раціони продуктивної птиці включати вітаміниA, D3, B, E. Їх можна додавати в комбікорм або випоювати з водою.
Паралельно із цим індикам варто зменшувати норми кальцію до 1–1,5%, а також фосфору до0,8–1%.
Розкажіть про способи подовження термінувикористання племінних індичок через примусовулиньку.
– В індиківництві примусову линьку застосовують як ефективний технологічний прийом, що дозволяє отримувати індичатину цілий рік.
Відомо, що в індичок період яйцекладки починається з 210–240-денного віку й в більшості господарств триває 4–4,5 місяця. Для ритмічного цілорічного отримання індичат-бройлерів необхідно багаторазове комплектування батьківського стада та вирощування по 5–7 партій ремонтного молодняку. На такий цикл витрачається велика кількість кормів. Примусова линька індичок дозволяє скоротити терміни з ремонту стада в 1,5-2 рази й отримати додатково від однієї несучки близько 50 високоякісних яєць.
Примусову линьку індичок можна викликати рідними способами. Наприклад, зоотехнічним: 4–5 днів не давати їм корму, води — 2–3 дні й обмежити в період линьки тривалість світлового дня до 2–6 годин.
За другим способом індичок, відібраних для використання в другому циклі несучості, на два дні залишають без корму, води й світла. На 3-й день воду дають досхочу, світло вмикають на 2 години. Із 4-го дня птицю напувають і годують за нормами, передбаченими для племінного сезону, у корм додають 150% норми метіоніну. На 4-й день світло вмикають на 2 години, на 5-й — на 4 години, із 6-го дня — на 6 годин. Коли в стаді перелиняє 50% птиці, світловий день поступово збільшують до 14 годин.
Перше яйце індички зносять через 2,5–3 тижні після линьки. Через 2–2,5 тижні після початку яйцекладки її інтенсивність досягає 50%. За другий цикл від кожної індички можна отримати 50–70 яєць (їх кількість залежить від потенціалу кросу). Яйця, отримані від переярих індичок, мають велику масу й характеризуються кращими інкубаційними якостями. Тому ядро племінного стада рекомендовано комплектувати індичатами, яких отримують саме від такої птиці.
Для примусової линьки можна застосовувати хімічні препарати, наприклад, евертас. Період линьки індичок зазвичай триває 9–12 тижнів. Додавання в корм підвищених доз метіоніну з розрахунку 6 кг/1 т корму скорочує тривалість линьки до семи тижнів, що дозволяє отримати від кожної індички в другому циклі на 10–15 яєць більше, ніж за інших способів.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2014 року