Рецептурні ротації

Для зменшення собівартості раціонів курей-несучок можливою є заміна соєвого чи кукурудзяного шроту на горох у кількості не більше ніж 30%.

  

Горох — високобілкова зернобобова культура. Уміст протеїну в ньому становить 21–23%. Для курчат доступність білка з гороху є вищою (крохмалю, навпаки, нижчою), ніж у дорослої птиці, а доступність загальної обмінної енергії однакова.

 

Перетравність білка, крохмалю й доступність обмінної енергії з весняних сортів гороху вища порівняно із зимовими сортами. Гранулювання подрібненого гороху поліпшує його поживну цінність. Це відбувається, в основному, за рахунок підвищення доступності обмінної енергії та крохмалю.

 

Не встановлено негативного впливу заміни соєвого чи кукурудзяного шроту в раціоні курей-несучок на горох у кількості 30% під час їх вирощування та в продуктивному періоді. Для поліпшення перетравності клітковини в раціон курям вводять ферментні препарати. Загалом у раціон птиці рекомендовано вводити 10–20% гороху.

 

Порівняння раціонів

 

У досліді на трьох групах (по 10 голів у кожній) курей-несучок породи Тетра–СЛ починаючи з 280-денного віку вивчали вплив згодовування стандартного, ячмінно-горохового та ячмінно-горохово-ріпакового комбікормів на показники якості яєць і процеси пероксидації ліпідів в організмі курей.

 

Курям контрольної групи згодовували стандартний комбікорм, що складався з 20% кукурудзи, 20% ячменю, 30% пшениці, 10% соняшникової макухи, 6% кормових дріжджів, 5% м’ясо-кісткового борошна, 5,7% крейди, 2% дикальцій фосфату, 0,3% кухонної солі, 1% преміксу та містив: 1,13 МДж обмінної енергії, 17,33% сирого протеїну, 4,4% сирої клітковини, 4,42% сирого жиру, 1,22% мононенасичених жирних кислот, 2,98% поліненасичених жирних кислот, 3,01% кальцію, 0,70% фосфору, 0,40% натрію, 0,85% лізину, 0,62% метіоніну + цистину.

 

Курям 1-ї дослідної групи згодовували комбікорм, що складався з 36% ячменю, 20% пшениці, 20% гороху екструдованого, 5% соняшникової макухи, 3% м’ясо-кісткового борошна, 6% кормових дріжджів, 6,7% крейди, 1,7% дикальційфосфату, 0,6% кухонної солі, 1% преміксу, добавки 140 мг метіоніну на 100 г комбікорму та містив: 1,13 МДж обмінної енергії, 17,52% сирого протеїну, 4,38% сирої клітковини, 2,73% сирого жиру, 0,63% мононенасичених жирних кислот, 2,46% поліненасичених жирних кислот, 2,97% кальцію, 0,82% фосфору, 0,31% натрію, 0,87% лізину, 0,48% метіоніну + цистину.

 

Курям 2-ї дослідної групи згодовували комбікорм, що складався з 38% ячменю, 20% пшениці, 16,6% гороху екструдованого, 1% соняшникової макухи, 7% макухи ріпакової, 3% м’ясо-кісткового борошна, 5% кормових дріжджів, 6,85% крейди, 1% дикальційфосфату, 0,55% кухонної солі, 1% преміксу, добавки 140 мг метіоніну на 100 г комбікорму та містив: 1,13 МДж обмінної енергії, 17,39% сирого протеїну, 4,61% сирої клітковини, 3,26% сирого жиру, 1,09% мононенасичених жирних кислот, 2,03% поліненасичених жирних кислот, 2,86% кальцію, 0,72% фосфору, 0,28% натрію, 0,86% лізину, 0,48% метіоніну + цистину.

 

У досліді ставили завдання вивчити вплив раціонів, що містять зерно гороху та ріпакову макуху на процеси пероксидації ліпідів і якість яєць.

 

Результати визначення у крові курей концентрації дієнових кон’югатів, гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1. Концентрація продуктів пероксидації ліпідів у крові курей-несучок, М±m, n=3

 

Показники	Об’єкт досліджень	Групи
		Контрольна	1 дослідна	2 дослідна	Р1*	Р2**
Дієнові кон’югати, мкмоль/л	плазма	20,394±1,878	17,682±1,638	18,197±1,497	>0,1	>0,1
Гідропероксиди ліпідів, од.Е480/мл	плазма	0,343±0,029	0,453±0,027	0,580±0,038	<0,05	<0,01
Швидкість пероксидації ліпідів, мкмоль МДА/мл	цільна	1,812±0,062	1,453±0,076	2,017±0,076	<0,025	>0,1

^{*Р₁ — вірогідність відмінностей між першою дослідною та контрольною групами.}

^{**Р₂ — вірогідність відмінностей між другою дослідною та контрольною групами.}

 

Із наведених даних видно, що згодовування курям-несучкам комбікормів, виготовлених на основі ячменю й екструдованого гороху (перша дослідна група), ячменю, екструдованого гороху та ріпакової макухи (друга дослідна група), порівняно зі згодовуванням стандартної кормосуміші (контрольна група), не призвело до суттєвих змін щодо вмісту дієнових кон’югатів. Проте в курей, яким згодовували раціони на основі гороху (перша й друга дослідні групи), порівняно з контрольною, їх кількість була дещо нижчою.

 

Разом із тим рівень гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду в курей дослідних груп був відмінним порівняно з курми контрольної групи.

 

Так, у плазмі крові курей, які споживали комбікорм, що містив 16% екструдованого гороху і 7% ріпакової макухи (2-га дослідна група), порівняно з контролем, концентрація гідропероксидів ліпідів зростала на 69,10% (р<0,01), а малонового діальдегіду — на 11,31% (р>0,1).

 

Згодовування птиці 20% екструдованого гороху (1-ша дослідна група) не призвело до суттєвих змін щодо концентрації гідропероксидів ліпідів у плазмі крові, а вміст малонового діальдегіду, порівняно з контрольною птицею, був на 19,81% (р<0,025) нижчим.

 

Таким чином, можна вважати, що екструзія гороху є ефективним методом знешкодження антипоживних речовин, а кількості його введення в комбікорми були оптимальними. Зменшення концентрації продуктів пероксидації ліпідів у курей-несучок 1-ї дослідної групи, порівняно з птицею контрольної групи, мабуть, також пов’язано з нижчим умістом сирого жиру та моно- й поліненасичених жирних кислот у цьому раціоні.

 

Введення до складу комбікорму 7% термічно необробленої ріпакової макухи (2-га дослідна група) посилювало процеси пероксидації ліпідів в організмі курей і було пов’язано з дією антипоживних речовин, хоча їх уміст, зокрема, ерукової кислоти та глюкозинолатів, не перевищував допустимих величин (1,88% ерукової кислоти й 1,17% глюкозинолатів).

 

Тому навіть за умови допустимих рівнів ерукової кислоти й глюкозинолатів у ріпаковій макусі важливе значення має кількість їх введення до складу комбікормів для курей-несучок.

 

Вплив рецептури корму на якість яєць

 

Дослідження якості яєць, отриманих від курей контрольної та дослідних груп (табл. 2), показали, що за споживання птицею ячмінно-горохового та ячмінно-горохово-ріпакового комбікормів (відповідно 1-ша й 2-га дослідні групи), порівняно зі стандартним (контрольна група), маса яєць мала тенденцію до зниження. До того ж зниження маси відбувалося як за рахунок маси жовтка, так і за рахунок білка. Маса шкаралупи яєць, одержаних від курей контрольної і дослідних груп, була майже однаковою. Проте слід звернути увагу на те, що в разі згодовування птиці комбікормів, що містили горох (дослідні групи), міцність яєчної шкаралупи відповідно зростала на 37,93% (р<0,001) і 41,38% (р<0,01).

 

Підвищення міцності яєчної шкаралупи в курей дослідних груп, можливо, зумовлене кращим засвоєнням кальцію з кормосумішей, що містили горох.

 

Таблиця 2. Показники якості яєць, М±m, n=10

  

Показники	Групи
	Контрольна	1 дослідна	2 дослідна	Р1*	Р2**
Індекс форми, %	76,39±0,57	78,16±1,09	76,97±0,93	>0,1	>0,1
Маса яєць, г	63,22±1,25	59,78±1,00	59,19±2,85	>0,1	>0,1
Маса жовтка, г	16,53±0,38	16,07±0,42	15,69±0,45	>0,1	>0,1
Маса білка, г	38,94±1,19	36,94±0,77	37,05±2,35	>0,1	>0,1
Маса шкаралупи, г	7,49±0,11	7,29±0,15	6,96±0,32	>0,1	>0,1
Міцність шкаралупи, кг/мм²	0,58±0,04	0,80±0,02	0,82±0,07	<0,001	<0,01

^{*Р₁ — вірогідність відмінностей між першою дослідною і контрольною групами.}

^{**Р₂ — вірогідність відмінностей між другою дослідною і контрольною групами.}

 

Таким чином, за даними, що одержані на підставі визначення продуктів пероксидації ліпідів та якості яєць, можна дійти висновку, що згодовування курям-несучкам ячмінно-горохового комбікорму не проявляє негативного впливу на їх організм і якість яєць.

 

 

Ратич Іриней Борисович д-р с.-г. наук, членкор НААН,

Гунчак Алла Володимирівна д-р с.-г. наук, ст. наук. співроб.

Сірко Ярослав Миколайович канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб.

Інститут біології тварин НААН

журнал “Наше Птахівництво”, липень 2014 року

 

 

 

_{Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі Наше Птахівництво та інтернет сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Наше Птахівництво з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.}

_{Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}

 

Лабораторія фізіології, біохімії та живлення птиці

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ