Якісний пробіотик підсилює бар’єрні захисні функції кишківника птиці, поліпшує баланс мікрофлори й сприяє зменшенню контамінації тушок курей-бройлерів патогенною мікрофлорою
Протягом останніх років зроблено значний прорив у контролі харчових хвороб, спричинених сальмонелою, проте у світі все ще є актуальною проблема кампілобактеріозу. У 2017 році Європейський Союз упровадив нові регуляції у сфері контролю кампілобактерій на тушках бройлерів (EU 2017/1495), націлені на зменшення кількості харчових отруєнь у споживачів м’яса птиці, спровокованих кампілобактерією.
Захворювання супроводжується запаленням, часом кровавою діареєю або дизентерією, часто проходить із судомами (кольками), біллю та температурою. Це найпоширеніша у 2005 році харчова хвороба у ЄС, а загальна кількість підтверджених випадків захворювань на кампілобактеріоз у 2017 році становила 246,158 у 27 країнах ЄС (EFSA, 2018 рік).
Campylobacter має свою сезонність і найчастіше проявляється влітку або на початку осені. C. jejuni є найнебезпечнішим збудником інфекції для людини. У 2017 році він викликав 84% відомих випадків захворювання, але деякі європейські експерти наголошують, що це може бути тільки верхівка айсберга. Європейська агенція підрахувала, що щорічна кількість захворювань може становити близько 9 млн випадків, а подолання інфекції може коштувати близько 2,4 млрд євро/рік. Не слід забувати також про проблему резистентності бактерій до групи фторхінолонових антибіотиків. У ЄС звітують (EFSA, 2014) про 91,5% випадків виділення резистентних штамів Campylobacter із діарейного калу. Схожа ситуація також у Таїланді, де резистентність до еритроміцину C. jejuni та coli була зафіксована в гуманній медицині. Зважаючи на поширеність Campylobacter у харчових продуктах, найбільше випадків зафіксовано у свіжому м’ясі бройлерів (37,4%) і свіжому м’ясі індиків (31,5%).
Бактерія має оптимальну температуру розвитку +42 °C, вона розміщується в кишківнику птиці й для колонізації тонкого кишківника, сліпих відростків і клоаки потребує малої кількості кисню (4%). В інфікованої птиці не виявляється жодних ознак чи симптомів хвороби: патоген живе в кишковому просвіті й не провокує імунну відповідь, а також не травмує епітелій кишківника і, як результат, птиця є контамінованою до кінця виробничого циклу й заражає решту стада. Таке горизонтальне перезараження відбувається дуже швидко. Одна заражена особина за тиждень може заразити 100% стада. Основним джерелом контамінації, пов’язаним із горизонтальним розповсюдженням інфекції, вважається підстилка, яка місцями може бути підгнилою чи брудною тощо. Існує дуже багато чинників, що сприяють розповсюдженню хвороби в стаді:
• Вік птиці. Найвищий рівень інфікованості спостерігається у бройлерів на фінішній фазі вирощування, тому ранній забій може зменшити кількість хворої птиці.
• Організація роботи. Більша поширеність спостерігається на фермах, де приміщення миють під низьким тиском, ніж там, де під високим. Тут потрібно попрацювати з операторами, які миють пташники, щоб забезпечити найкращу біобезпеку на фермі.
• Сезонність. Літо зазвичай — це пік бактеріальної забрудненості.
Також потрібно брати до уваги забій птиці, під час якого можлива крос-контамінація. Багато випадків спостерігається саме через таку крос-контамінацію, навіть за наявності дотримання санітарно-ветеринарної безпеки на фермі. Campylobacter може поширюватися в м’ясо на забійній лінії, особливо на тельбушінні чи через брудне обладнання.
Контроль Campylobacter складний, вертикальне забруднення (від несучки через яйце до молодняку) не є чинником ризику. Згідно з доповіддю європейської асоціації безпеки харчування (EFSA Scientific Opinion) кількість випадків зараження людьми на кампілобактеріоз десь на 20–30% залежить від операцій, що здійснюються з м’ясом (зберігання, транспортування, приготування тощо) й десь на 50–80% — від особливостей вирощування птиці.
Тому перша ціль у програмі контролю інфекції на рівні ферми — організація програми біобезпеки. Для цього вживають просунуті заходи біобезпеки в пташнику й на фермі; здійснюють вакцинацію та протибактеріальні заходи; застосовують правильні кормові добавки. На забійному цеху має бути найсуворіше дотримання санітарно-ветеринарних правил починаючи від транспортування птиці, обробки тушок (гаряча вода, іонізація, заморожування) тощо. В період післязабійної обробки також важливо дотримуватися технологій транспортування, зберігання тощо.
Зареєстровано пробіотик на основі специфічних штамів живих дріжджів S. с. boulardii CNCM I-1079, що допомагає збалансувати мікробіоту й підвищити природний захист організму. Штам S. с. boulardii CNCM I-1079 позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт і мікрофлору птиці. LEVUCELL SB — це єдиний пробіотик, що містить штам S. с. boulardii CNCM I-1079 й офіційно визнаний Європейським Союзом як кормова добавка, яка знижує інфікування сальмонелою шляхом зниження її кількості у фекаліях. Цей пробіотик також відомий як ефективний засіб проти забруднення тушок птиці Campylobacter.
Механізм дії препарату передбачає три лінії захисту:
1. Баланс мікрофлори. S. c. boulardii CNCM I-1079 підтримує розвиток корисної мікрофлори й нейтралізує розвиток деякої патогенної флори в кишківнику, частково завдяки здатності зменшення залишків кисню й створення умов для корисної мікрофлори. Завдяки цьому гальмується розвиток таких патогенів, як Salmonella та Campylobacter.
2. Захищає цілісність і морфологію кишківника. S. c. boulardii CNCM I-1079 контролює глибину крипт і довжину ворсинок кишківника, поліпшує проникливість для поживних речовин, посилює міжклітинні з’єднання, які, у свою чергу, стримують проникнення Salmonella та Campylobacter через стінку кишківника.
3. Модуляція природного захисту. Захист посилюється S. c. boulardii CNCM I-1079 через модуляцію локальної імунної системи. Це транслюється в зниження прозапальних цитокінів, таких як TNF-α, Il-1β, Il-6, Il-8, тоді як виробництво захисних IgA антитіл і протизапальних цитокінів (Il-10) підсилюється.
Потрійний ефект підсилює бар’єрні захисні функції кишківника й допомагає поліпшувати баланс мікрофлори, як результат, поліпшуються зоотехнічні параметри. LEVUCELL SB для птиці виготовляють за запатентованою технологією від «Лаллеманд TITAN», що передбачає захист живої клітини під час приготування кормів у процесі гранулювання та зберігання.
У глобальному контексті боротьба з резистентністю мікроорганізмів у ЄС, зниження використання антимікробних засобів у тваринництві та птахівництві — ключова мета застосування пробіотиків, бо вимоги до безпеки харчування людей і якості харчових продуктів постійно зростають. Шлях, яким птахівники намагаються вирішувати ці виклики, дуже важливий. Тому останнім часом якісні кормові добавки, що допомагають зменшити ризик забруднення тушок патогенною мікрофлорою, стають дедалі важливішими в ланцюгу харчування людей.
Матеріал надала компанія «Лаллеманд»
журнал «Наше птахівництво», вересень 2019 року
Усі авторські права на інформацію,
розміщену у журналі «Наше птахівництво» та інтернет- сторінці журналу за
адресою https://agrotimes.ua/,
належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій
згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової
згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
