Очільники агропромислової групи Agro Glory Time створили на Закарпатті тепличний комплекс та інвестують у нього через токен AGTI
Помідори, що ростуть на крипті
Очільники агропромислової групи Agro Glory Time створили на Закарпатті тепличний комплекс та інвестують у нього через токен AGTI
У цьому господарстві багато чого незвичного. Почнемо з того, що бізнес-партнерами тепличного комплексу є кібернетик і піаністка.
Павло Дробишев, мешканець Києва, до сільськогосподарської справи долучився на початку 2000–х, коли придбав акції ВАТ АПГ «Закарпатський сад». На базі цього підприємства деякий час виробляв коньяк, а кілька років тому вирішив на землях товариства поставити теплиці.
Дар’я Новгородкіна, випускниця Академії культури та мистецтв, зацікавилася й захопилася аграркою після знайомства з Павлом у 2009 році. Тепер її завдання — контролювати, щоб «як по нотах» відбувалися виробничі процеси з вирощування овочів.
До агропромислової групи Agro Glory Time входить низка підприємств. Основним є ВАТ АПГ «Закарпатський сад», а відповідальним за тепличний напрям — ТОВ «Севлюшфутз». Обидва розташовуються в смт Королеве Берегівського району. Тепличний проєкт власники почали 2019 року: створили бізнес-план, завезли у чисте поле залізо й почали зварювати конструкції.
«Оригінальничати ми не стали, — розповідає Дар’я, — теплиці ставили подібні до тих, які розповсюджені в цій місцевості. Конструкції першої черги зайняли 1 га, другої — 0,5 га. Першої — простіші, другої — удосконалені й обладнані автоматичним керуванням. Система програмується на певну температуру й швидкість вітру. Якщо датчики фіксують неприйнятні для рослин показники, надходить команда на закриття чи відкриття фрамуг. Або на нагнітання повітря між двома плівками для утворення ізоляційної подушки.
Систему приєднано до Wi–Fi, тому дані можна відстежувати й керувати процесом дистанційно. Такі теплиці дорожчі, але таким чином ми мінімізуємо ризики раптової втрати врожаю».
Культури вибрано дві — найбільш затребувані на ринку огірки й томати. Вирощують їх у два обороти. Для пролонгування осіннього урожаю є котельня, оснащена трьома котлами потужністю по 1 кВт.
«Ми не винаходили велосипед і в технології вирощування, — продовжує Дар’я. — Звичайно, спочатку проаналізували іноземний досвід, однак вирішили покластися на той, що накопичено в регіоні. Ідеться про поєднання, з одного боку, закордонних технологій, які прийшли в Україну разом з іноземними гібридами, а з іншого — зі спостереженнями й навичками, зумовленими місцевим кліматом і ґрунтом. Під щось підлаштовувалися, щось адаптували під себе. Ну а перше слово, звісно, було і є за фахівцями, яких ми залучаємо, — агрономами, спеціалістами з монтажу теплиць, з опалення тощо».
Поряд з освоєною ділянкою під смт Королеве тече повноводна Тиса. Це унеможливлює проблеми з водою й робить бізнес привабливішим. Для крапельного зрошення використовують свердловини. Ґрунт для вирощування в теплицях природний. Аналіз, у томі числі екологічний, показав, що він цілком придатний для вирощування овочів, навіть органічного напряму.
Вирощування овочів почалося в березні 2021 року. Тобто цього року господарі збирають другий повноцінний урожай. На першу декаду серпня, під час наших відвідин комплексу, в одних теплицях активно збирали урожай огірків, а в інших тягнулися до сонця й товстішали помідори.
Овочами опікуються два молоді агрономи з Херсонщини. Через воєнні дії вони вимушено опинилися на Закарпатті. Відтоді переносять набутий на Півдні досвід у західний регіон.
«Розташування Херсонщини зробило її лідером із вирощування овочів. Але й у Закарпаття потенціал чималий, його кліматичні особливості придатні для культивування як у відкритому, так і закритому ґрунті, — каже агроном Ігор Гордовий із м. Каховки. — Колись тут вирощували лише капусту, картоплю й солодкий перець, а сьогодні навіть кавуни. Такі великі комплекси, як в Королевому, цікаві тим, що вони стають для регіону показовими. Невеличкі виробники починають орієнтуватися на них — на якість, технологічність. Останні політичні події безперечно прискорять розвиток овочівництва в цій області. Адже попит є. Фермерів приваблюють нові можливості. До того ж Європа близько, можна експортувати».
Кліматичні особливості Закарпаття стали досвідом і для самих агрономів. На Заході кислі ґрунти, чого не люблять овочі. На відмінність від Херсона, тут удень і вночі фіксують колосальні перепади температур. Рясні роси після прохолодних ночей провокують хвороби. Удень же треба рятувати від пекучого сонця, щоб корінь не перегрівався, квітки не стерилізувалися, плоди й листя не опікалися.
«Зелена затінювальна сітка, яку ви бачите на теплицях, здатна збивати температуру до п’яти градусів, — зауважує Ігор. — У той самий час площа затінювання не повинна перевищувати 40%, бо рослини сприймають об’єкт зеленого кольору як конкурента і, коли тягнуться до сонця, міжвузля стають більшими. На розмір урожаю це не впливає, але термін віддачі затримується. Найкращий варіант — забілювання стінок конструкції, що ви теж можете тут спостерігати. Проводять його до кінця травня, інакше крайні ряди можуть почати сохнути».
Цього сезону керівники овочевого проєкту наважилися також на вирощування огірків і помідорів у відкритому ґрунті. Посадки зробили на площі понад 2 га.
«Можна сказати, що це експеримент. Просто неба посадили такі самі гібриди, як і в теплиці, — розповідає другий агроном із Херсона Роман Руденко. — Огірковий гібрид Нейліна F1 від компанії Nunhems у незахищеному ґрунті показує себе не гірше за той, що в теплиці. Плоди рівненькі, насичено-зеленого кольору, з хорошою колючкою. Не відразу й скажеш, що вирощені в полі. Звичайно, доводиться уважніше стежити за станом посадок через великі перепади температур — удень спека, а ніч прохолодна».
Поки що це вдається — листок чистий, ані цяточки! Але без обприскувань, які можуть у сезон доходити до 12–16, цього досягти було б неможливо. Опора для огірків у полі влаштовується за угорським типом: на високі дерев’яні дробини кріпиться сітка. Рослини розташовують з інтервалом 30 см, між рядами 2 м. Пасинкують. Земля замульчована чорною плівкою. Полив крапельний.
Серед томатних гібридів вибрані індетермінантні червоні Бодерін F1 від Syngenta та Булз F1 від турецької фірми Yuksel, а також напівдетермінантний із великими рожевими плодами Макан F1 від Clause, який культивують у другому обороті.
У полі посадили Бодерін F1, використавши розсаду, що лишилася після посадки в теплиці. І, схоже, він почувається там добре. Плоди наливаються соком і ось-ось почнуть набувати кольору. Тоді як від тепличних чекають 7–8 китиць, польові порадують лише 3–4–ма, а отже, урожай буде меншим, однак це виправдано, бо уваги й затрат польові потребують теж менше.
Продукцію здають гуртовикам і в місцеві торговельні мережі.
«Зі збутом проблем ніяких. Навіть про експорт, на який ми були налаштовані із самого початку, поки що не йдеться, бо на внутрішньому ринку попит великий, і ціна нас повністю задовольняє — на огірок мінімальна 10 грн, на томат — 20–25 гривень, — дає оцінку ситуації керівниця проєкту Дар’я Новгородкіна. — Однак будь-який бізнес чогось вартий, коли він розвивається.
За актом на право постійного користування землею, яким „Закарпатський сад” володіє із 1997 року як правонаступник радгоспу-заводу імені Шевченка, в нашому розпорядженні понад 2 тис. гектарів угідь. А отже, ми можемо планувати значне масштабування. Наразі завезено комплектуючі для третьої черги теплиць. В ідеалі площа нашого тепличного комплексу може досягти 800 гектарів».
«Щоб увести в експлуатацію заплановані тепличні потужності та бути спроможними щороку платити за насіння, добрива, препарати, паливо, роботу працівників, нам потрібні інвестиції, — веде далі Дар’я. — І Павло знайшов спосіб їхнього акумулювання — через криптопроєкт, а точніше токенізацію. З’явилися інвестори з різних країн, яким це зрозуміло і цікаво. У результаті їх винагородою стануть дивіденди в криптовалюті, які вони за потреби переведуть у свою національну валюту».
Попри те, що деякі країни вже перейшли до розрахунків за цінні папери, товари й послуги в криптовалюті, а криптогаманець став надійним шляхом переказу коштів між країнами в обхід банків і санкцій, багатьом жителям світу цифрові гроші й досі здаються грою, бо їх не можна помацати. Проте вони існують, зайняли свою нішу, ними користуються, а найпопулярніші — такі як біткоїн і ефіріум — постійно ростуть у ціні.
«У світі все змінюється. Ми намагаємося йти на крок попереду, хоча ми не перші у світі, хто почав через криптопроєкти вкладати в реальний сектор економіки. Але перші, хто робить це через токени», — зауважує ініціатор непересічної системи інвестування агробізнесу Павло Дробишев.
Наразі в цифровому світі створено понад 19 тис. криптовалют. Компанія Agro Glory Time, приміром, для свого проєкту вибрала цифрову валюту Tether (USDT), яка входить до десятки провідних і завжди відповідає вартості долара США.
На платформах деяких криптовалют створено токени. Один із них — токен 2022 року AGTI (абревіатура складена з перших літер назви компанії). Це цілком український продукт, створений науковцями факультету кібернетики КНУ ім. Шевченка.
Токен від криптовалюти відрізняється тим, що він не має особистої платформи (блокчейну) та не є грошима як такими, а швидше є цифровою розпискою від власника токена в тому, що він має право на ті чи інші об’єкти й зобов’язується вам щось надати. Повне обґрунтування й механізм покупки токена викладено на сайті компанії sevlushfoods.com, а також в телеграм-каналі Agro Glory Time, де даються постійні звіти як про виробничі процеси, так і саму токенізацію.
За інформацією від Павла Дробишева, активи відкритого акціонерного товариства «Закарпатський сад», включно із земельним ресурсом та наявними в компанії виробничими потужностями, станом на липень 2022 року становлять 50 млн доларів, кількість акцій — 160 мільйонів. Акції Agro Glory Time є в публічному обороті й саме ними підкріплено токен AGTI. Відштовхуючись від цього, cтворено 1 мільярд токенов AGTI зі стартовою вартістю 0,05 долара. Той, хто купує їх, стає інвестором компанії з правом на дивіденди.
Зростання капіталізації компанії від продажу токенів і масштабування реальної виробничої діяльності автоматично збільшує вартість токенів. Тож чим раніше зроблена інвестиція, тим вона вигідніша. Крім того, певну кількість токенів, як стверджує Павло, можна буде поміняти на акції ВАТ АПГ «Закарпатський сад».
«Людям подобається не лише вкладатися в проєкт, а й через наші сайт і телеграм-канал спостерігати за тим, як їхні вкладення перетворюються на реальні теплиці й реальні огірки та помідори, — ділиться спостереженнями Павло. — Для нас перевага в такій системі полягає в тому, що ми можемо відмовитися від банківських кредитів, адже колись на власному досвіді, виробляючи коньяк, відчули наскільки кредитно-залогові відносини з банком є обтяжливими та ризикованими. Відносини з інвесторами через криптомеханізми дають можливість прямого інвестування й повністю усувають банки як посередників. За чистотою операції стежить децентралізована криптосистема. Емісія токенів перевірятиметься й реєструватиметься в Комісії з цінних паперів і бірж США й наразі міжнародні юристи готують дозвільні документи до цієї установи. Це збільшить привабливість нашого токена для крипторинку світу. Ми зі свого боку впевнені, що знаходимося на правильному шляху, бо таке інвестування, підкріплене реальним виробництвом, у сучасному світі має великі перспективи. Ті, хто вже придбав наші токени, восени отримають свій «урожай» у вигляді дивідендів у криптовалюті».