Польські садівники вбачають конкурентів лише в українцях
Із початку нового сезону експорт яблук з України впав удвічі, а от Польща впевнено утримує завойоване минулого року звання головного світового експортера цих фруктів. Попри протилежні тенденції українських і польських садівників, об’єднує їх спільний ключовий ринок збуту — Росія. Та уникнути залежності від нього мріють як на берегах Дніпра, так і Вісли.
На сьогодні Польща є лідером у світовій торгівлі свіжими яблуками. У 2010/11 маркетингового року вона випередила Сполучені Штати, а 2011/12 МР навіть Китай. Аналіз ринку, проведений порталом Fresh-Plaza (http://www.freshplaza.com), свідчить, що 2011/12 МР світова торгівля свіжими яблуками становить 8,2 млн тонн, що в грошовому вираженні дорівнює 6,4 млрд євро. Частка китайських яблук становили майже 1 млн тонн, а Польщі — 1,2 млн тонн.
Директор Асоціації садівників Республіки Польща Мірослав Малішевські переконаний, що такий ріст буде довготривалим трендом. «Наш прогрес є тенденцією. Наразі просто нікому віддати перше місце, бо справжніх серйозних конкурентів — немає», — зазначає експерт.
Казимір Походила, один із численних експортерів польських яблук, так оцінює позиції Польщі на світовому ринку яблук: «Можна остерігатися конкуренції зі Сходу. У Краснодарському краї Росії, наприклад, є сприятливі погодні умови, проте відчувається брак коштів, а російські університети не готують персонал, необхідний для сучасної концепції виробництва, немає інфраструктури. Російське садівництво не зможе найближчим часом поставити під загрозу експортні позиції Польщі. Якщо вже б мали боятися конкуренції зі Сходу, то, швидше, від українців…», — переконаний садівник.
Проте світове лідерство не є винятково заслугою польських садівників. Виробництво в Китаї зростає стрімкіше, але високий внутрішній попит стримує динаміку експорту. Мірослав Малішевські коментує цю ситуацію так: «Китайці вирощують більше яблук, ніж ми. Наші садівники не можуть динамічно зростати, бо наштовхуються на стелю попиту. Якщо ми не знайдемо нових ринків збуту, то не зможемо збільшувати динаміку росту виробництва більше, ніж на 5–6% на рік».
Брак консолідації
Радість поляків від успіху на світовому ринку зменшує ціна на закупівлю промислових яблук, які, на відміну від десертних, потрапляють на переробку. Не зважаючи на те, що про надвиробництво мова навіть і не йде, ціни в VIкварталі 2013 року почали падати. В Асоціації садівників Польщі стверджують, що хороші результати в переробному виробництві за минулий сезон і дещо нижча цьогорічна пропозиція не дають підстав для стрімких цінових рухів. А коливання цін спровоковано переробниками, які намагаються закупити яблука за нижчими цінами у садівників, що завершили збір фруктів і потребують коштів.
Однак найбільшою проблемою польських садівників є роздрібнення господарств. У Польщі працює приблизно 200–250 тис. господарств, в яких виробництво яблук є основним джерелом доходів. «Щоправда, з’явилася значна кількість груп виробників, але ще зарано казати про консолідацію садівників. Бракує фінансових зв’язків між ними та переробниками. Результат — конфлікт інтересів під час встановлення цін на закупівлю», — підсумовує М. Малішевські.
Залежність від Росії
На відміну від українців, поляки значно менше залежать від російського ринку збуту, проте цей ринок усе ще залишається для них ключовим. Вони виграють у конкурентів ціною, крім того, товар знаходиться відносно близько до Росії, що сприяє ритмічним і гнучким графікам поставок. Замість того, щоб замовляти цілий корабель із 5000 т яблук із Чилі, росіяни можуть поступово привозити яблука з Польщі. Таким чином, щотижня партія свіжого товару привозиться автомобільним транспортом у Москву та інші міста.
Минулого року в Росію було продано польських яблук на 875 млн злотих (понад 200 млн євро), у Білорусію та Україну — на 176 і 108 млн злотих (понад 25 млн євро). У Євросоюзі попит на польські яблука не такий уже і високий — на рівні 183 млн злотих (понад 40 млн євро) у 2011/12 МР. За ІІІ квартал 2013 року Польща експортувала в Росію близько 30 тис. тонн яблук, що на 14% менше, ніж за такий самий період минулого року. За цей період на частку Росії припадало 75% усього експорту яблук із Польщі. До того ж кожне друге імпортоване яблуко в російських магазинах було вирощене не далі ніж за 300 км від Любліна.
Польські садівники добре розуміють небезпеку залежності від східного експортного напряму. Адже російські митні служби вже цього року мали сумніви щодо якості польського м’яса й сирів. Так само вони не обійшли увагою й польські яблука. За даними Росстату, у вересні Росія закупила на польському ринку майже 10 тис. тонн яблук, що на 41% менше, ніж за той самий місяць роком раніше. У кінці вересня Россільгоспнагляд оголосив про арешт 44 тонн груш і яблук із Польщі, в яких знайшли перевищений допустимий рівень залишків пестицидів і нітратів. Намагаючись диверсифікувати експорт, поляки прагнуть нарощувати поставки в країни Північної Африки та країни Близького Сходу, Китай та Індію.
Місце для України
Українські експортери яблук хоч і мають намір потіснити Польщу на світовому ринку, станеться це точно не цього сезону. За даними Держкомстату, у листопаді з України експортовано лише 1,8 тис. тонн яблук, що на 18% менше, ніж у жовтні поточного року, і на 28% менше, ніж у листопаді 2012 року. Це найменший показник за останні п’ять років. У цілому з початку нового сезону (липень-листопад) Україна експортувала лише 7,2 тис. тонн яблук. Таким чином, обсяги торгівлі упали вдвічі.
Експортні показники українських яблук повністю залежать від Росії. У цю країну поточного сезону було вивезено 5,2 тис тонн (96% усього експорту) цих фруктів, що становить половину аналогічного періоду за 2012 рік. Поляки ж, попри не меншу протидію російської митниці та контрольних органів, зуміли уникнути такого стрімкого падіння поставок. Проте бажання поляків до активної диверсифікації збуту за сприятливих умов може звільнити частину ринку для української продукції, за несприятливих — змусить вітчизняних садівників зменшувати залежність від Москви услід за західними сусідами.
Яна Жовнірук