Чи стануть розписки ефективним інструментом залучення фінансування?
Питання фінансування аграрного сектора, з огляду на сезонність виробництва та специфічні ризики, – одне з найбільш актуальних та болючих. Недофінансованість аграрної галузі в Україні залишається дуже високою, стримуючи розвиток перспективних бізнесів. У найближчі 5 років у розвиток інфраструктури аграрного ринку потрібно інвестувати близько 180 млрд грн. Основні засоби потребують капіталовкладень понад 250 млрд грн, підтримка тваринництва – 43 млрд грн на рік, а рослинництва – близько 57 млрд грн. Протягом останніх років дефіцит ресурсів становить близько 50%.
2013 рік вже приніс два приклади успішного залучення фінансування українськими аграріями-гігатами – «Миронівським хлібопродуктом» та Ukrlandfarming, які розмістили єврооблігації та залучили 750 та 250 млн дол. відповідно. Угоди свідчать про готовність інвесторів фінансувати в українські компанії зі стабільною успішною історією або з очевидними перспективами. Але такі інструменти залучення фінансування, як IPO та випуск єврооблігацій, недосяжні та надто дорогі для представників малого та середнього бізнесу. Тож для них нові можливості залучення коштів відкриває закон «Про аграрні розписки».
Закон «Про аграрні розписки» набрав чинності в Україні 19 березня 2013 року. Ухваленню закону передувало вивчення досвіду використання аграрних розписок іншими країнами. Зокрема, в Бразилії аграрні розписки (Сedula de Produto Rural) успішно використовуються з 1994 року. Протягом останніх років обсяг фінансування із залученням аграрних розписок в Бразилії досяг близько 20 млрд дол., що становить третину усіх коштів, спрямованих на інвестування в аграрний сектор.
Створення цього закону і основи системи аграрних розписок в Україні були підтримані широким колом партнерів, включаючи IFC, USAID, BASF, Syngenta, Louis Dreyfus, Bunge.
Аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов’язання боржника, що забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити гроші на визначених у ньому умовах.
Передбачено два види аграрних розписок – торгова аграрна розписка, предметом якої є зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції, визначення її кількості та якості; та фінансова аграрна розписка, предметом якої є безумовне зобов’язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов’язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід’ємною частиною такої формули.
Які ж перспективи запровадження та використання аграрних розписок в Україні? По-перше, використання цього інструменту робить прозорішими стосунки між кредиторами та боржниками – виробниками сільгосппродукції і закриває низку адміністративних питань, які раніше зупиняли потенційних кредиторів від фінансування. По-друге, розписки будуть двох типів – товарні та фінансові, що в свою чергу розширює коло кредиторів до трейдерів та інших учасників ринку. В майбутньому аграрна розписка може стати інструментом, за допомогою якого здійснюватимуться розрахунки між різними гравцями ринку. Крім того, аграрні розписки знімають ризик зниження ціни на продукцію, оскільки його обов’язок фіксується в кількості товару, а не в грошовому обчисленні. Проте їх не зможуть застосовувати ті, хто орендує землю для особистого сільського господарства і не встиг зареєструвати договори оренди.
Зрозуміло, що від ухвалення закону до його реалізації ще необхідно зробити кілька кроків: вирішити адміністративне питання із веденням єдиного реєстру аграрних розписок, виважено підійти до питання експертної оцінки об’єкта аграрної розписки, в майбутньому розширити об’єкти аграрної розписки не тільки на продукцію сільського господарства тощо. Також є певна пересторога, пов’язана з тим, що, згідно з визначенням Закону, кредиторами за аграрною розпискою можуть виступати не тільки фінансові установи, проте обіг фінансових аграрних розписок може трактуватись як фінансова послуга, що вимагатиме наявності спеціального статусу однієї із сторін. Ці колізії очікувано можуть призвести до певної обережності у використанні аграрних розписок. Проте вже очевидно, що перспективи такого інструменту високі.
Паралельно із запровадженням аграрних розписок в останній рік спостерігалась певна рішучість банків здійснювати фінансування не тільки великих аграрних компаній. Зокрема, на конференції Адама Сміта в березні 2013 року представники великих міжнародних банків поділились успішно реалізованим досвідом партнерських програм фінансування аграрного сектора. При цьому деякі зі схем включали як елемент застави майбутній урожай. Схема в такому випадку передбачає залучення банка-кредитора, компанії-партнера, наприклад відомого переробника сільгосппродукції, та безпосередньо виробника сільгосппродукції. Таким чином за допомогою переробника визначаються надійні постачальники продукції, яким надається кредит або під посівну кампанію, або на капітальні інвестиції. Ставки за такими кредитами більш привабливі, ніж на стандартних умовах, оскільки вони враховують партнерські відносини боржника та компанії-партнера.
Отже, як введення аграрних розписок, так і діяльність банків свідчать про наміри підтримувати малих та середніх представників аграрного бізнесу, і варто очікувати пожвавлення фінансування вже з посівною кампанією 2013/2014 МР. Чи будуть в цей час використовуватись аграрні розписки – залежить від того, чи буде створений реєстр аграрних розписок, необхідний для документального оформлення та посвідчення нотаріусом. Проте вже сьогодні аграрний бізнес має бути готовим до пожвавлення взаємодії із потенційними кредиторами та залучення боргових коштів.
Михайло Мельник, партнер «Делойт»
Майя Василенко, менеджер «Делойт»
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
газета “АгроМаркет” травень, 2013 року
AgroTimes
