Переваги рідкого «харчування»
Компанія «Агротерра», що спеціалізується на технологіях приготування та внесення рідких мінеральних добрив, запропонувала замінити гранульовані стартові добрива на рідкі. Ми відвідали ПСП «Злагода» на Рівненщині, де навесні заклали дві дослідних ділянки кукурудзи для порівняння ефективності такої технології.
Основне внесення
У ПСП «Злагода» вже кілька років застосовують технологію стрічкового живлення, до того ж переважну більшість добрив вносять рідкими. Винятком є хлористий калій — його вносять твердим через фізико-хімічні особливості. Результатом стало суттєве зменшення витрат на добрива, й урожайність дещо підвищилася.
Упровадження технології рідкого живлення вимагало вирішення двох питань: де брати добрива й чим вносити. Тут допомогла компанія, яка на місці побудувала реактор-змішувач для приготування рідких добрив, а також взяла на себе виготовлення унікального агрегата для їх внесення.
Цей агрегат працює під усі культури, починаючи від ріпаку й озимої пшениці й закінчуючи кукурудзою, соняшником, а також цукровим буряком і соєю, посіяними з міжряддями 45 см. Усе це стало можливим завдяки опції регулювання міжряддя від 35 до 70 см. Конструкцію агрегата виконано так, що робочі органи можна зміщувати безступенево.
Машина оснащується двома місткостями по 5000 л для рідких добрив, а також двома місткостями по 400 л для мікроелементів. Існує можливість замість однієї великої місткості для рідких добрив установлювати агрегат Montag GEN I — бункер-дозатор для гранульованих добрив із можливістю диференційного внесення. В ПСП «Злагода» за допомогою цього агрегата вносили гранульований курячий послід за нормою 500 кг/га. Ширина захвату агрегата — 6 м (встановлено 12 робочих органів з міжряддям 45 см).
Для роботи потрібен трактор потужністю 340 к. с., бо сам агрегат може містити понад 10 тонн добив, плюс власна вага. Глибина внесення може сягати 18 см, що також потребує значного тягового зусилля. Додаємо сюди горбистий рельєф полів, і виходить, що без досить потужного трактора не обійтись. Продуктивність агрегата становить близько 7 га/год за швидкості руху до 12 км/год. Потужність трактора не дозволяє їхати швидше, хоча робочі органи від Dawn Equipment розраховані на максимальну робочу швидкість у 20 км/год.
Агрегат працює в господарстві вже третій рік, і з його допомогою зменшили норму внесення фосфорних і калійних добрив на 30–50% завдяки локальному розміщенню та рідкій формі, що є доступнішою для рослин. Зазвичай коефіцієнт використання фосфорних добрив не перевищує 25–30%. Частина їх потрапляє у верхній шар ґрунту, який швидко пересихає, і ефективність засвоєння з цього шару значно знижується. Також за перемішування добрив із ґрунтом відбувається їх зв’язування (необмінне поглинання та ретроградація), що суттєво зменшує доступність елементів живлення. За локального внесення на глибину 12–18 см добрива розміщуються в тому горизонті ґрунту, де зазвичай волога є завжди і де розміщується найактивніша коренева система. Локальне внесення мінімізує контакт добрив із ґрунтом, що зменшує фіксацію й блокування поживних речовин, і відповідно ефективність використання добрив зростає в рази. До того ж рідка форма менше залежить від вологості ґрунту, і в посушливі роки саме рідкі мінеральні добрива здатні забезпечити рослини поживними речовинами вчасно і повною мірою.
«Рідкий старт»
Цьогоріч у ПСП «Злагода» на посівах кукурудзи було закладено дослід із вивчення ефективності застосування стартових мінеральних добрив у рідкій формі — так званого «рідкого старту». Для випробування технології рідкого стартового живлення компанія «Агротерра» переобладнала просапну сівалку Gaspardo, встановивши бак, трубопроводи, насос й інше обладнання для внесення рідких добрив у зону посівного ложа. Залежно від потреб господарства, культури та ґрунтових умов агрегат забезпечував норму внесення від 30 до 50 кг/га. Склад добрива, який використовувався під сівбу кукурудзи в ПСП «Злагода», мав 24% фосфору, 8% азоту і 1% хелатованого цинку. Його призначенням було забезпечення швидкого розвитку на ранніх стадіях вегетації незалежно від погодних умов. За наявності поживних речовин і мікроелементів рослини швидше формують кореневу систему й можуть ефективніше використовувати наявну в ґрунті вологу. Молоді рослини з потужнішою кореневою системою також значно швидше проходять ті фази, коли несприятливі погодні умови та дефіцит вологи або поживних речовин здатні спричинити стрес і затримку в розвитку.
Цього року весна в західному регіоні України характеризувалася змінними погодними умовами за температурою, а також надмірною кількістю опадів у травні-червні, коли протягом короткого часу випало до 300–400 мм опадів. У результаті відбулось активне промивання азоту (особливо в легких ґрунтах) і ґрунтових гербіцидів, і ті рослини, що не були готові до несприятливих умов, затрималися в розвитку. З іншого боку, на полях, де застосовували «рідкий старт», культури швидше «набрали форму» і майже не помітили труднощів із живленням завдяки потужнішій кореневій системі.
Моніторинг дослідних ділянок у ПСП «Злагода» показав, що кукурудза на стадії 5-го листка вже відрізнялася, і більшою мірою це стосувалося кореневої системи: вона була потужнішою, розгалуженішою, з довшими коренями. Там, де «рідкого старту» не було, в умовах запливаючих ґрунтів, коренева система кукурудзи демонструвала значно повільніший розвиток. На момент нашого візиту в господарство (21 серпня) різницю в розвитку кореневої системи ми вже не змогли побачити, однак розмір самих рослин і качанів, а також кількість рядів і кількість зернин у качанах були більшими саме на ділянці, де застосовувався «рідкий старт». Генеративні органи закладаються на ранніх етапах органогенезу рослин, і якщо в цей момент у рослин відсутній стрес, генетичний потенціал розкривається максимально повно.
«Уже третій рік поспіль ми застосовуємо рідкі мінеральні добрива як основні. Це дає можливість вносити їх локально, в рядок, й тим самим зменшувати їх кількість. Таким чином вже тепер можна чітко говорити про суттєве зменшення витрат на мінеральні добрива, до того ж урожайність не погіршилась, а навіть покращилась. Також зменшується хімічне навантаження на ґрунт, що позитивно відбивається на його здоров’ї. Цього року ми вирішили спробувати ще одну нову для себе технологію й спостерігали за експериментом із «рідкім стартом» на посівах кукурудзи. Звісно, бункер покаже результати кожної з дослідних ділянок, але я особисто спостерігав за розвитком рослин від самих сходів і добре бачив перевагу «рідкого старту» — спочатку коренева система показувала значні розбіжності, а потім самі рослини погнали вгору швидше, ніж на контрольній ділянці. Тепер по качанах також чітко видно різницю в потенційній урожайності. Ми завжди обробляли насіння кукурудзи фосфором під час протруювання, але тепер переконалися, що цей спосіб далеко не такий ефективний. Тому я вирішив про впровадження технології «рідкого старту» з наступного року в нашому господарстві».
«Уже третій рік поспіль ми застосовуємо рідкі мінеральні добрива як основні. Це дає можливість вносити їх локально, в рядок, й тим самим зменшувати їх кількість. Таким чином вже тепер можна чітко говорити про суттєве зменшення витрат на мінеральні добрива, до того ж урожайність не погіршилась, а навіть покращилась. Також зменшується хімічне навантаження на ґрунт, що позитивно відбивається на його здоров’ї. Цього року ми вирішили спробувати ще одну нову для себе технологію й спостерігали за експериментом із «рідкім стартом» на посівах кукурудзи. Звісно, бункер покаже результати кожної з дослідних ділянок, але я особисто спостерігав за розвитком рослин від самих сходів і добре бачив перевагу «рідкого старту» — спочатку коренева система показувала значні розбіжності, а потім самі рослини погнали вгору швидше, ніж на контрольній ділянці. Тепер по качанах також чітко видно різницю в потенційній урожайності. Ми завжди обробляли насіння кукурудзи фосфором під час протруювання, але тепер переконалися, що цей спосіб далеко не такий ефективний. Тому я вирішив про впровадження технології «рідкого старту» з наступного року в нашому господарстві».
«Уже третій рік поспіль ми застосовуємо рідкі мінеральні добрива як основні. Це дає можливість вносити їх локально, в рядок, й тим самим зменшувати їх кількість. Таким чином вже тепер можна чітко говорити про суттєве зменшення витрат на мінеральні добрива, до того ж урожайність не погіршилась, а навіть покращилась. Також зменшується хімічне навантаження на ґрунт, що позитивно відбивається на його здоров’ї. Цього року ми вирішили спробувати ще одну нову для себе технологію й спостерігали за експериментом із «рідкім стартом» на посівах кукурудзи. Звісно, бункер покаже результати кожної з дослідних ділянок, але я особисто спостерігав за розвитком рослин від самих сходів і добре бачив перевагу «рідкого старту» — спочатку коренева система показувала значні розбіжності, а потім самі рослини погнали вгору швидше, ніж на контрольній ділянці. Тепер по качанах також чітко видно різницю в потенційній урожайності. Ми завжди обробляли насіння кукурудзи фосфором під час протруювання, але тепер переконалися, що цей спосіб далеко не такий ефективний. Тому я вирішив про впровадження технології «рідкого старту» з наступного року в нашому господарстві».
У міжряддя чи в рядок?
Основні та стартові добрива забезпечують рослини поживними елементами тільки на певних етапах розвитку. Для таких високопродуктивних культур, як кукурудза, слід виконувати додаткові підживлення протягом вегетації. І тут постає питання: як внести добрива, щоб їх рослина споживала максимально ефективно?
Щоб побачити різницю, на полях Хмельниччини на посівах кукурудзи було проведено експеримент, у якому порівнювали два різних агрегати. Перший агрегат вносив усередину міжрядь за допомогою колтера й форсунки. Другим — був міжрядний культиватор Gaspardo із системою Y DROP Side dress від американського виробника 360 Yield Center, що забезпечувала вилив безпосередньо під рослини. Підживлення виконували у червні після тривалих дощів, коли відбулось активне промивання азоту і рослини потребували негайного відновлення живлення. Поле розділили на дві частини, де кожен агрегат виконав внесення рідких добрив за нормою 150 л/га. У другій половині серпня ми потрапили на це поле й побачили відмінності. На ділянці, де працював дисковий агрегат, що вносив добрива всередину міжрядь, переважна більшість качанів скинула ряди, й, відповідно, потенційна урожайність тут була значно нижчою, ніж там, де посіви підживлювали системою Y DROP. На другій ділянці качани мали нормальний розмір, кількість рядів і зернин відповідала врожайності понад 10 т/га. Це свідчить про те, що технологія Y DROP забезпечила швидку доставку поживних речовин, і рослини не відчули дефіциту живлення. Дисковий агрегат хоч і виконав внесення добрив у той самий час, однак рослини отримали харчування із затримкою й відреагували на це суттєвим зменшенням урожайності.
Владислав Олійник
+38 (095) 57-67-777
a-tera.com.ua