Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Організація ділянки

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Організація ділянки

Належна організація території майбутнього саду важлива для ефективної роботи техніки й персоналу під час догляду насаджень й збирання урожаю.   

Промисловий плодовий сад необхідно закладати за проектом, розробленим проектною чи науковою установою, яка має відповідну ліцензію. Прорахунки у проектуванні, організації і закладенні саду позначаться передусім на собівартості та якості отриманої продукції. 

Вибір ділянки 

Земельну ділянку під закладення саду вибирають зі сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами, відносно вирівняним рельєфом та невисоким рівнем залягання підґрунтових вод. Найбільш придатними для росту і плодоношення яблуні є темно-сірі, світло-сірі й сірі лісові, чорноземи опідзолені, середньота легкосуглинкові ґрунти. Інтенсивний сад яблуні слід розташовувати на рівнинних підвищених ділянках з найбільш родючим ґрунтом і сприятливим тепловим та водним режимами. 

Якщо таких ділянок немає, сад яблуні можна закласти і на схилах стрімкістю до 5 градусів. Небажано садити сад на низьких ділянках із застійним холодним повітрям, у замкнених котловинах. Наслідком нехтування цими застереженнями може стати пошкодження весняними заморозками квіток і плодової зав’язі та вимерзання і загибель дерев узимку. 

Обираючи місце під сад, слід врахувати не лише природно-кліматичні умови, а й екологічні та організаційно-господарські особливості. Отже, сад можна закладати на відстані не ближче ніж 500 м від населених пунктів та виробничих і адміністративних приміщень, у яких постійно працюють люди та за 300 м від природних водойм. Для забезпечення потреб зрошення й обприскування бажано мати поблизу саду штучне або природне джерело води. 

Організація території 

Організація території під сад — це науково обґрунтований комплекс рішень з раціонального розміщення кварталів і їх розмірів, створення садозахисних насаджень, влаштування доріг, вибір і розміщення системи зрошення. 

Правильна організація території забезпечує ефективне використання угідь, високу врожайність насаджень й створення належних умов для продуктивної роботи садових машин і техніки. Первинною технологічною одиницею території саду є квартал. Його оптимальний розмір у садах з великими площами і відносно вирівняним рельєфом — 12−15 га, а на ділянках з нерівним рельєфом або невеликої площі квартал можна зменшити до 1−5 га. Довжина кварталу (рядів) повинна бути не меншою ніж 200 м, це зменшить кількість непродуктивних розворотів техніки під час догляду насаджень. Практика свідчить, що з огляду на ефективне використання техніки під час збирання врожаю не бажано закладати ряди довші ніж 600 м. Оптимальна форма кварталу — прямокутник зі співвідношенням сторін 1:1,5−2,5. Та розміри кварталу можуть бути інші. На схилах стрімкістю 6−10 градусів квартал розміщують довшою стороною упоперек схилу. Для захисту саду від вітрів, зниження непродуктивних витрат вологи і рівномірного розподілу снігу, створюють садозахисні смуги. Для цього використовують лісові деревні породи, формуючи смугу із 3−4 рядів дерев. На межі кварталів створюють вітроломні смуги з 2 рядів дерев. Відстань між рядами дерев у захисних насадженнях — 2,5−3 м, між деревами в ряду — 1,5−2 м. Деревні породи повинні бути швидкорослими і високорослими, довговічними й мати якомога менше спільних з плодовими насадженнями шкідників і хвороб. Найбільш поширеними породами дерев для захисних смуг є волоський горіх, тополя, липа, акація, береза. Зазвичай садозахисні смуги висаджують за 2−3 роки до садіння саду.  

Дороги 

Для вивезення зібраного урожаю, переміщення сільськогосподарської техніки, завезення тари, інвентарю та матеріалів у саду створюють міжквартальні ґрунтові дороги. У напрямку довгої сторони кварталу влаштовують дороги завширшки 6−8 м, а уздовж короткої — 10−12 м. Останні служитимуть для розвороту техніки під час механізованого догляду за насадженнями. Міжклітинні дороги в межах кварталу розташовують упоперек рядів дерев через кожні 100−150 м. Ці дороги мають бути завширшки 4−5 м. Для переїзду техніки з одного кварталу в інший на кутках кварталу у садозахисних смугах лишають вільні від дерев ділянки завдовжки 9−10 м. Для вивезення продукції із саду та кращого міжквартального сполучення уздовж садового масиву створюють центральну дорогу завширшки 7−8 м із садозахисною смугою. 

Систему крапельного зрошення монтують до початку садіння саджанців. Система складається із насосної станції і водорозподільної мережі. Водорозподільна мережа складається з розподільчої труби, магістральних та поливних трубопроводів. Розподільчу трубу укладають у ґрунт уздовж більшої сторони кварталу. Магістральні трубопроводи з поліетиленових труб кладуть у ґрунт у міжклітинних дорогах перпендикулярно майбутнім рядам дерев. Глибина заробки труб повинна захищати їх від промерзання узимку. Після садіння саду поливні труби з водовиливами розтягують уздовж кожного ряду дерев на висоті 40−50 см від поверхні ґрунту. 

Підготовка ґрунту 

Передсадивна підготовка передбачає створення сприятливих умов для аерації ґрунту, забезпечення рослин вологою і поживними речовинами. Ідеться й про покращення роботи машин при садінні саду. Підготовка ґрунту передбачає вирівнювання площі (за потреби), нейтралізацію зайвої кислотності, розпушування підплужного шару, плантажну оранку, внесення мінеральних та органічних добрив. 

Якщо поверхня ділянки, яку виділено під сад, має локальні пониження (блюдця) і підвищення (горби), то у саду застоюється тала і дощова вода, що шкодить деревам і блокує прохідність садових машин. Тому за допомогою бульдозера, скрепера або грейдера ділянку ретельно вирівнюють, знятий з горбів родючий ґрунт рівномірно розподіляють по поверхні. 

Непридатними під сад є ґрунти із підвищеною кислотністю (рН 4,5 і менше). Щоб нейтралізувати зайву кислотність, необхідно за 1−2 роки перед садінням саду виконати вапнування. Для цього за кислотності менше рН 4,5 на легких ґрунтах вносять 2−4 т/га, а на середніх і важких — 5−6 т/га вапна. Для яблуні оптимальне рН 5−7. Вапно заробляють у ґрунт дисковими боронами на глибину 15−20 см. 

Щоб створити сприятливі умови для розростання і проникнення кореневої системи дерев на більшу глибину та покращення водно-повітряного режиму кореневмісного шару, проводять глибоке розпушування ґрунту і плантажну оранку. Глибоке розпушування виконують перед плантажною оранкою на глибину до 50 см без перевертання скиби за допомогою глибокорозпушувача ГРУ-1,8 (фото 1). Ґрунт розпушують перпендикулярно напрямку майбутніх рядів дерев. 

У зону залягання активної маси коренів плодових дерев вносять мінеральні добрива. Їх норму розраховують за результатами агрохімічного аналізу ґрунту ділянки. Внесення виконують під плантажну оранку, рівномірно розподіляючи добрива поверхнею ґрунту, застосовують розкидач мінеральних добрив МРД-4. 

Плантажна оранка має бути такою, щоб малородючі нижні шари ґрунту не виверталися на поверхню. Ґрунти середнього і важкого механічного складу орють на глибину 40−45 см, а легкого — на 30−40 см. Використовують плантажний плуг ППН-40 (фото 2). 

 

Після плантажної оранки поверхню ріллі розпушують і вирівнюють, за допомогою розкидача ПРТ-7 вносять органічні добрива і дискують ґрунт агрегатом АГ-2,4-20 на глибину 18−20 см (фото 3). 

 

Якщо сад закладають восени, то плантажну оранку виконують за 2−3 місяці до садіння дерев, за весняного закладання саду ділянки готують протягом літа аж до осені. Оранку виконують у напрямку майбутніх рядів саду. 

Ґрунт дискують по діагоналі кварталу. Перед садінням саду виконують остаточну підготовку ґрунту. Для цього найбільш раціонально використовувати комбінований агрегат АКШ-2,5, який за один прохід виконує кілька технологічних операцій. Стрілчасті лапи підрізають і розпушують ґрунт, диски розсувають і подрібнюють шар ґрунту, а гнучка самоочисна борона, що обертається, розпушує, вирівнює і планує ґрунт, знищує бур’яни та закриває вологу. Продуктивність агрегату становить 1,5−4 га/год, ширина захвату — 2,5 м, глибина обробітку — 5−20 см. Агрегатується з трактором класу 3. Такий агрегат можна ефективно використовувати для догляду за ґрунтом у міжряддях плодоносного саду. 

У разі відсутності або нестачі в господарстві органічних добрив (перегною), ґрунт можна збагатити органікою, вирощуючи на ділянці за рік-два до садіння саду сидеральні культури (люпин, гірчиця, фацелія). Вирощене скошують і подрібнюють садовою косаркою КС-3А. Подрібнену масу заробляють у ґрунт на глибину 15−20 см дисковим агрегатом АГ-2,4-20. 

Іван Привалов, Ігор Тимошок, Віктор Жук, Володимир Соколов, Інститут садівництва НААН 

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2019 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
6
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: