У СТОВ «Воля» в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області під картоплю вносять пропарений компост, що залишається після виробництва шампіньйонів, й отримують більший на 8–10 т/га врожай.
|
| Директор СТОВ «Воля» Володимир Пономаренко |
— Картоплю починали вирощувати на 15 гектарах. За п’ять років площі під нею збільшили до 300 гектарів, — розповідає директор господарства Володимир Пономаренко. — Маємо п’ять сортів картоплі: ранні сорти Рів’єра, Імпала, Лабелла й середні Роко і Санте. У сівозміні картопля повертається на те саме поле на четвертий рік. Основні попередники — це зернові: озима пшениця, кукурудза. Загалом обробляємо 2200 гектарів, вирощуємо зернові та технічні культури. Під овочами борщового набору маємо 45 гектарів.
Ефективність компосту
— Восени під картоплю вносимо відпрацьований пропарений компост, що залишається після виробництва грибів на підприємстві «Укршампіньйон» в селі Литвинець Канівського району, за 97 км від нас, — розповідає агроном Олександр Левчик. — Купуємо його трохи дешевше, бо в попередні роки цьому підприємству ми продавали дешевше солому.
Компост для вирощування грибів виготовляють із соломи, курячого посліду і торфу. Після збирання врожаю цю суміш пропарюють, щоб знищити міцелій та всі шкодочинні мікроорганізми. Під 300 га картоплі треба 10 тис. т компосту.
Купують тільки 6 тис. т, бо на решту не вистачає коштів. Доставка обходиться дорожче, ніж коштує компост. Ці органічні добрива протягом місяця перевозять 4–6 КАМАЗів із причепами, які на зворотному шляху доставляють грибникам тюковану солому.
Компост возять після збирання пшениці й кагатують на краю поля. Перед тим як внести його, визначають уміст NPK на полях. Передусім його вносять на бідних ґрунтах по 28–30 т/га. Працюють розкидачами органічних добрив РОУ-6, але ці машини не можуть рівномірно розподілити компост по полю.
Після внесення компост заорюють на глибину 25–28 см. Мінеральні добрива теж вносять під посіви картоплі, але їх фізична норма менша на третину.
На полях із бідними ґрунтами разом із компостом вносять мінеральні добрива, бо органічне не містить потрібної кількості фосфору та калію. Восени на кожному полі вносять хлористий калій. Під час садіння картоплі — діамофоску. Після садіння та перед нагортанням гребенів вносять сульфат магнію та кальцієву селітру по 100 кг/га.
Компост також вносять по 30 т/га під столові буряки та цибулю. Поля після компосту менш забур’янені, менше грошей витрачається на гербіциди. У кущах картоплі з внесенням компосту менше наростає бульб, але вони вирівняні за розміром, приріст урожаю становить 8–10 т/га.
Ранній сорт Іпмала зазвичай дає врожай 30 т/га. На полі з бідними ґрунтами після внесення компосту він дав 40 т/га. Минулого року на полі з найбіднішим ґрунтом завдяки компосту сорт Лабелла дав урожай 60 т/га.
Біорозкладання решток
Для швидкого розкладання в ґрунті післяжнивних решток кукурудзи в господарстві вносять біодеструктор стерні з аміачною селітрою з розрахунку 10 кг/га. Працюють з біопрепаратом у похмуру погоду, щоб не зашкодити бактеріям. Потім поля дискують. За зиму залишки кукурудзи перегнивають. Навесні нічого не перешкоджає нагортати гребені, а восени — не забиває картопляного комбайна.
Підбір сорту
— Підбирали сорти, виходячи з термінів стиглості та забарвлення шкірки: білу та рожеву, — пояснює директор господарства Володимир Пономаренко.
Садіння
— Висаджуємо картоплю німецькою картоплесаджалкою Grimme, — розповідає агроном. — Раніше працювали голландською саджалкою, але вона часто ламалася, працювала повільно. Ми її замінили більш надійною Grimme. Вона працює значно швидше за голландську і краще підходить для нас, адже значні площі треба засадити в стислі терміни. І витривалість техніки тут теж дуже доречна. Ремонтуємо її раз на рік, замінюємо спрацьовані запчастини. Цього року плануємо докомплектувати картоплесаджалку гребнеутворювачем, дві операції будемо робити за один прохід і зекономимо пальне.
Хімічні заходи захисту
Проти хвороб та ґрунтових шкідників обробляють посадкові бульби картоплі препаратами «Селест Топ» або «Еместо Квантум» з витратною нормою 650–700 г/т, бо значних пошкоджень бульбам завдають дротяники. З поверхневих препаратів вносять «Акробат МЦ» з витратною нормою 1 кг/га, «Ридоміл Голд» — 2,5 л/га, «Курзат М» — 2,5 кг/га. За спекотної погоди на картоплі розвивається альтернаріоз. Фітофтороз починає розвиватися, коли бульби мають розмір перепелиного яйця. У цей час посіви поливають «Фрегатами»: якщо буде достатня кількість вологи в ґрунті, спори збудника хвороби не розкриються та не поширяться.
Перед копанням картоплі проводять десикацію «Реглоном Супер » 150 SL з витратною нормою 1,5–2 л/га з додаванням «Ширлану» 500 SС — 0,3–0,4 л/га. Інсектицид перешкоджає проникненню збудників небезпечних хвороб до бульб через скошене бадилля.
Збирання
— Збираємо врожай картоплі також німецьким комбайном Grimme, — каже директор. — Він працює швидше, менше пошкоджує бульби, ніж голландський комбайн, який у нас був перед цим. Grimme дуже надійний — за три роки замінили лише кілька роликів, що спрацювалися.
Зберігання
Сортують картоплю теж на техніці Grimme.
— Лінія не травмує бульби на транспортерах, коли сортує та фасує в поліетиленові мішки. За чотири роки вона жодного разу не ламалася, — аргументує агроном Олександр Левчик.
— Її якість повністю виправдовує ціну.
На зберігання врожай закладають у два сховища, одне з яких призначене для насіннєвої картоплі, інше — для товарної. В одному стоять вісім холодильних камер ємністю 700–800 т. Чотири з них призначені для довготривалого зберігання, де за температури 3,5–4 °С бульби лежать до початку березня. Реалізують картоплю переважно в мережі супермаркетів.
Людмила Капустіна
журнал “Плантатор”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
