Обгризання хвостів — поширена проблема, з якою стикаються свинарі й ігнорування якої може призвести до зниження продуктивності та підвищення інфекцій і вибракування тварин, а відтак — економічних втрат. Кусання хвостів уважається ненормальною поведінкою, спричиненою стресом. Основними чинниками ризику фахівці називають незбалансоване харчування, поганий мікроклімат у приміщенні, скупчення великої кількості свиней біля годівниць, а також відсутність спеціальних іграшок.
На сьогодні найпоширенішим профілактичним методом боротьби з обгризанням хвостів є їх купірування, попри те, що заборону на це ЄС ухвалив ще 2001 року. Як показує практика, відмова від купірування хвостів без зміни умов утримання призводить до більш негативних наслідків для здоров’я тварин. Підтверджують це і результати дослідження, проведеного вченими Університету штату Міннесота (США).
Деталі дослідження
Для експерименту було відібрано 240 поросят обох статей (породи ландрас, йоркшир, дюрок, середня вага — 25,7 кг). Одній половині поросят хвости купірували одразу після народження. Інша половина лишилася з необрізаними хвостами.
Поросят відлучили у віці 4 тижнів і перевели в приміщення для дорощування. Свиней із різних виводків було змішано, після чого відсортовано за вагою та статтю. Площа кожного загону для поросят становила 0,34 м./го лову, за винятком місця під годівницею. Підлога — щілинна пластикова. Загін для поросят обладнано годівницею для сухого корму та напувалкою.
У віці 9 тижнів свиней перевели в приміщення для відгодівлі й розмістили в загонах на 30 свиней із повністю щілинною бетонною підлогою: чотири загони — 120 поросят з купіруваними хвостами та чотири загони — 120 поросят із некупіруваними. Площа загону — 0,72 м./голову, за винятком місця під годівницею. Кожен загін обладнано годівницею для сухого корму і двома напувалками.
Протягом усього періоду відгодівлі не застосовували ні рактопамін, ні будь-які інші добавки для сприяння росту, щоб уникнути будь-яких можливих впливів на поведінку свиней, пов’язану з обгризанням хвостів. Комп’ютеризований контролер і система вентиляції забезпечували якість повітря і температуру приміщення, які найбільше відповідали контрольним показникам на кожному етапі утримання.
Від народження і до кінця дослідження свиней перевіряли принаймні один раз на день, щоб забезпечити вільний доступ до корму та води й проконтролювати наявність/відсутність слідів крові на хвостах та інших частинах тіла. Як тільки виявляли свиню зі слідами крові на хвості, вважалося, що в загоні розпочався спалах обгризання хвостів. У такому випадку в усіх восьми загонах оцінювали пошкодження хвостів. Для свиней у загоні зі спалахом рівень пошкодження оцінювали щодня, щоб стежити за розвитком ситуації. Свиней з оцінкою хвоста 3 або 4 (див. класифікацію нижче) вилучали до санітарних загонів. Свиней з оцінкою хвоста 2 лишали в загальній групі, але за ними ретельно спостерігали. Після переміщення до санітарних загонів свині перебували в них до моменту продажу або відбраковування через погіршення здоров’я.
Обгризені хвости виявляли за допомогою візуальних спостережень. У разі виявлення ушкоджень та слідів крові на хвості залучали двох кваліфікованих спеціалістів для підтвердження факту обгризання хвоста. Крім того, спеціалісти визначали свиней, які обгризали хвости, стежили за їхньою поведінкою, щоб визначити чинники, які провокують їх.
Дослідження було завершено, коли вага 10% свиней досягла 131 кг. Протягом усього періоду регулярно контролювали продуктивність тварин, для чого свиней в індивідуальному порядку зважували перед розміщенням у загони для відгодівлі, а потім кожні чотири тижні та після закінчення експерименту. Крім того, відбирали зразки крові потерпілих і неушкоджених свиней для аналізу загального білка плазми крові, антитіл IgG та концентрації больової субстанції P (нейропептид із сімейства тахікінінів).
Результати дослідження
Протягом 16 тижнів періоду відгодівлі відбулося 15 спалахів обгризання хвостів, зокрема чотири спалахи — в загонах свиней із купіруваними хвостами та 11 спалахів — у загонах свиней із некупіруваними.
Серед свиней з купіруваними хвостами 53% взагалі не зазнали ушкоджень хвостів (оцінка — 0) впродовж усього періоду відгодівлі. З усіх свиней із не купіруваними хвостами тільки 11% тварин не мали ушкоджень хвостів протягом цього періоду. У 5% свиней із купіруваними хвостами та 30% свиней із некупіруваними були серйозні рани з ознаками потрапляння інфекції. 21% свиней із некупіруваними хвостами було переведено до санітарних загонів.
Таким чином, відсоток свиней, які були відібрані для реалізації за повну вартість, був нижчим серед свиней із некупіруваними хвостами. До того ж, порівнюючи з іншими свинями, потерпілі свині мали менший середньодобовий приріст ваги у віці від 17 до 21 тижнів.
Упродовж дослідження також спостерігалося підвищення концентрації білка та IgG у плазмі крові постраждалих свиней протягом п’яти днів після ушкодження хвостів. Це є ознаками запалення, що свідчить про те, що обгризання хвостів можуть спричиняти запалення, призводити до абсцесів туші, що надалі веде до її вибракування.
Експеримент підтвердив, що серед свиней з обрізаними хвостами було менше тварин із серйозними ушкодженнями хвоста, як порівняти зі свинями з необрізаними хвостиками. Автори дослідження також визначили чинники, що призводять до спалахів обгризання хвоста. Серед них — решітчаста підлога, відсутність «іграшок» і скупчення тварин біля годівниці.
Як діяти
Через турботу про здоров’я тварин Євросоюз забороняє купірування хвостів на регулярній основі, тоді як у США та інших країнах це є загальноприйнятою практикою. Менше з тим, коли свинарі не хочуть проводити купірувати хвости, вони повинні змінити умови утримання свиней, щоб зменшити стрес. Рекомендується давати свиням іграшки, які зменшують стрес і запобігають обгризанню хвостів.
З 2013 року набула чинності директива Євросоюзу, яка передбачає, щоб у свиней обов’язково були спеціальні іграшки. Метою закону є забезпечення добробуту тварин. Практика показує, що іграшки допомагають запобігти випадкам агресії тварин. Варто зауважити, що навіть у господарствах, де практикується купірування хвостів, додавання іграшок у загони з тваринами дає змогу поліпшити добробут свиней, позитивно впливає на поведінку тварин (робить її спокійнішою) і в результаті покращує виробничі показники.
Класифікація обгризених хвостів Свиней
Ушкодження хвостів оцінювали під час спалахів, коли вік свиней становив від 9 до 25 тижнів, використовуючи шкалу від 0 до 4, де:
0 — без пошкоджень;
1 — загоєні ураження без слідів крові;
2 — наявність ран без ознак інфекції;
3 — наявність ран з ознаками інфекції, або часткова втрата хвоста без ознак інфекції;
4 — часткова або повна втрата хвоста з ознаками інфекції.
Статтю надала компанія «ХОГ СЛАТ»
The Ukrainian Farmer
