Новий-старий виноградник
Для того, щоб щорічно отримувати сталі врожаї, немолоді насадження слід реконструювати — змінити сортовий склад або систему ведення та формування кущів.
Виноградники, що вже тривалий час експлуатувалися, потребують реконструкції. Йдеться про наведення ладу у старих занедбаних насадженнях, заміну малоцінних сортів рентабельнішими, перехід на нові системи ведення і формування кущів тощо. Спосіб реконструкції обирають залежно від конкретних умов і поставлених завдань. Це може бути прорідження щільних насаджень, коли зайві рослини викорчовують через одну у ряді або через ряд. Може йтися й про ущільнення зріджених насаджень у зоні розповсюдження філоксери, для цього висаджують ремонтні рослини. Також можлива заміна сорту, для цього кущі перещеплюють, або — оновлення плантажу та кореневої системи, для цього ґрунт глибоко розпушують й потім у нього пересаджують кущі.
Якщо ви наважились на реконструкцію, маєте врахувати вік окремих ділянок, їх врожайність, ступінь зрідженості і стан кущів, цінність сортового складу, що представлений на ділянці, а також — економічні можливості та трудові ресурси свого господарства.
Іноді потрібна повна реконструкція — корчування усіх кущів на старих розріджених ділянках і закладання нових насаджень, які відповідатимуть сучасним вимогам культури. Утім, старі виноградники зазвичай мають певну цінність, і їм потрібна лише часткова реконструкція, наприклад — ліквідувати зрідженість.
Причиною зрідженості насаджень у зоні промислового виноградарства України можуть бути кліматичні умови й недбала агротехніка. Зрідженість на молодих виноградниках виникає передусім через низьку якість садивного матеріалу та недотримання технології садіння й догляду за кущами протягом перших років вегетації.
Таблиця 1. Форма обліку стану насаджень під час інвентаризації |
За часів СРСР причиною значної зрідженості виноградників було застосування недосконалої вітчизняної ґрунтообробної техніки, особливо культиваторів для обробки ґрунту у приштамбовій зоні.
На початку 2000-х років масовим явищем стало закладання виноградників за державний кошт нестійкими до морозу сортами та клонами іноземного походження (Кардинал, Карабурну, Вікторія тощо), а також садивним матеріалом, що був заражений фітоплазмовими хворобами.
Усе це позначилось на стані виноградників сучасної України й передусім на їх зрідженості. >>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30