Небезпечна плодова мушка родом із Японії шириться Європою. У зоні ризику й Україна.
Дрозофіла сузукі (азійська ягідна, плямокрила) донедавна загрожувала плантаціям Західної Європи, нині ж поширилася і Центральною та Східною частинами. Так, поширення її на території Польщі у деяких фермерських господарствах призводить до втрат до 40–50% врожаю ягідних культур. Тож українські ягідники та плодові насадження теж опиняються в зоні ризику. Саме тому виробникам ягідної і плодової продукції слід бути готовими до нової загрози. Тим більше, що високоефективного засобу боротьби з цією комахою не існує.
ШКОДОЧИННІСТЬ ДРОЗОФІЛ
Drosophila suzukii належить до ряду двокрилі родини плодові мушки. Це поліфаг, який передусім уражає плоди диких і культурних рослин із тонкою шкіркою і тому становить значний ризик для м’яких плодів. Шкідник пошкоджує більше як 60 видів ягідних і плодових культур: ожина, малина, червона і чорна смородина, суниця (полуниця), лохина, вишня, черешня, абрикос, слива, нектарин, інжир, актинідія, десертні сорти винограду тощо. Менше пошкоджуються (зазвичай за наявності механічного пошкодження) яблуня, груша звичайна, груша японська, персик, аґрус, томати і технічні сорти винограду. Інші можливі рослини-господарі: бузина, шовковиця, кизил, хурма, диня. Батьківщина цього шкідника — південно-східна Азія. Дві тисячі восьмого року Drosophila suzukii виявлено в західних країнах: було три одночасні спалахи в Каліфорнії, Іспанії та Італії. Шкідника вперше виявлено поблизу портів, ймовірно, дрозофіли були завезені з фруктами з Азії. Ці дрозофіли 2009 року траплялися вже по всій Європі та Північній Америці.
Drosophila suzukii харчується здоровими плодами, які дозрівають, а самки дрозофіл проколюють шкіру стиглих плодів, оскільки вони можуть відкладати яйця тільки під поверхнею. На плантації, де є Drosophila suzukii, можна відчувати специфічний неприємний винний запах. Він з’являється в результаті процесів гниття і бродіння пошкоджених плодів, якими годуються личинки.
Самки під час відкладання яєць роблять проколи на поверхні плодів зазубреним яйцекладом, при цьому поверхня плоду навколо проколів з часом стає м’якою, з’являється помітна пляма. Личинка харчується в ягоді до повного розвитку. З ягоди в цей час витікає сік, а в місці пошкодження починаються процеси гниття. Вторинні інфекції грибами або бактеріями можуть сприяти подальшому погіршенню якості плодів (гниттю або бродінню).
Виноград, особливо темнозабарвлені сорти, привабливий для Drosophila suzukii. Личинки дрозофіли пошкоджують стиглий виноград. Вони поїдають м’якоть, тим самим погіршуючи якість соку та виноматеріалів. Через кілька днів після пошкодження з’являються запахи оцту.
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
Імаго Drosophila suzukii виходять із зимівлі, коли температура сягає приблизно +10 °C. Шкідник має здатність виживати і рости за широкого діапазону температур, а самки можуть відкладати яйця за температури +10…+32 °C. Кілька самок можуть відкладати яйця на один плід.
Дорослі особини здатні переміщатися за добу на відстань до 4 км, а період їхнього життя становить 20–30 днів. За цей період самка здатна відкласти близько 350 яєць, розміщуючи їх від 1 до 3 шт. у кожен надріз, пошкоджуючи таким чином від 115 до 350 ягід. Яйця розвиваються в личинки дуже швидко — за 12–72 год. Залежно від температури, цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) займає від 12 до 79 днів. Чим вище температура, тим швидше проходить розвиток особини (за +25 °С весь життєвий цикл займає близько 10 днів). Заляльковування може відбуватися як всередині, так і зовні плодів. За сприятливих умов, коли температура становить близько +22 °С, пара дорослих особин можуть розвинутися в колонію близько 700 тис. штук. Кількість поколінь — 13.
Максимальна активність і розвиток цих комах відбувається в діапазоні температур +20…+25 °С. Важливо також зазначити, що самці Drosophila suzukii стають стерильними за температури +30 °C, а розмір популяції може бути обмежений у регіонах, які досягають цієї температури. У зимовий період популяція шкідника зменшується дуже сильно.
Японські ентомологи зазначають, що популяції Drosophila suzukii перезимовують на острові Хоккайдо в Японії, де температури взимку становлять у середньому від –4 до –12 °C, що свідчить про можливість її адаптації в прохолоднішому кліматі.
Личинки Drosophila suzukii гинуть за температури 0 °С, але дослідження, проведені в одній з науково-дослід них лабораторій Італії, показали, що лялечки можуть 5–6 днів прожити за температури –25 °С. На практиці це означає, що плоди, які під час збирання мали здоровий вигляд, на момент продажу можуть містити личинки, які їх пошкоджують. Такі плоди виявляться повністю неїстівними, що може призвести до серйозних фінансових збитків.
Встановити наявність дрозофіли під час збору врожаю важко, тому що проколи шкірки дуже дрібні. Ознаки ураження проявляються у вигляді невеликих ран, в яких відкладено яйця. Шкірочка плоду в місці пошкодження руйнується через 1–2 дні, і яйця виявляються всередині плоду, коли починається його гниття. Тому до таких фруктів слід бути дуже уважними, якщо вони призначені для перероблення.
БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКОМ
На відміну від Японії, в природних умовах Європи у Drosophila suzukii немає природних ворогів, тому немає чинників, які можуть стримувати її поширення. Боротися з цим шкідником потрібно від початку квітня до листопада. Drosophila suzukii активніша вранці та ввечері — це найкращий час для її контролю.
Найбільшу загрозу Drosophila suzukii становить у другій половині вегетаційного періоду. До цього періоду вона розселяється на великій території. Одна з причин широкого поширення шкідника — спекотне і вологе літо, а також тепла зима.
Виявити та ідентифікувати Drosophila suzukii можна, оглянувши плоди, зануривши ягоди, фрукти у розчин цукру або солі приблизно на 10 хв, після чого личинки спливають на поверхню. Для виявлення імаго використовують пастки з атрактантами.
Заходи захисту від шкідника поділяють на агротехнічні, механічні, хімічні, біологічні, фізичні та біотехнічні. Необхідно збирати заражені та опалі плоди в місцях скупчення шкідника та знищувати їх. У жодному разі не можна залишати пошкоджені плоди на кущах або деревах та під ними, адже це ідеальне місце для кладки яєць і розвитку потомства. Своєчасність збирання урожаю також дуже важлива, на кущах не повинні залишатися занадто зрілі (перезрілі) плоди.
Для механічного знищення шкідників можна використовувати різного типу пастки або місткості з наклеєною липкою стрічкою всередині, які наповнені різними пахучими речовинами — яблучним оцтом або сумішшю яблучного оцту, води і червоного вина. Найефективнішою є суміш води з цукром і невелика щіпка дріжджів. Розчини на основі оцту і червоного вина можуть працювати до 7 днів, а розчин з додаванням дріжджів тільки 3 дні.
У виноградарстві найкращим рішенням є використання пасток, рознесених по всьому винограднику, щоб виманювати дрозофіл якомога далі від винограду. Розрахунок потрібної кількості феромонних пасток: 1 шт./1 га — для моніторингу, 10–30 шт./1 га — для створення «самцевого вакууму».
Для боротьби з Drosophila suzukii можна застосовувати багато різних інсектицидів, але потрібно пам’ятати, що препарати вбивають лише дорослих особин і яйця, а личинка залишається в плодах і впоратися з нею вже неможливо. Тому обприскування інсектицидами можливе тільки у разі виявлення дорослих особин у феромонних пастках. Усі попереджувальні оброблення не дадуть потрібного ефекту.
Ефективними є й біологічні методи контролю шкідника. На деяких видах рослин (черемха звичайна і чорна смородина) самки дрозофіли відкладають яйця, але подальшого розвитку шкідника не відбувається. Тому такі рослини можна використовувати як пастки, що обмежуватимуть подальший розвиток шкідника.
Також обнадійливим способом є застосування хижих комах роду Atheta і Orius. За допомогою хижих кліщів можна ефективно боротися з іншими шкідниками ягідних рослин, але їх можна використовувати і для боротьби з небезпечною дрозофілою.
До загибелі молодих личинок в ягодах і плодах призводить швидке охолодження урожаю після збору до 0…+2 °C.
Окрім того, нині йде пошук шляхів стерилізації жіночих особин Drosophila suzukii, що може перешкоджати появі личинок у плодах і значно знизити чисельність популяції шкідника.
Іван Мринський, канд. с.-г. наук Херсонський державний аграрно-економічний універcитет
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
