«Полісяночка» за 12 років перетворилася з невеликого підприємства на групу компаній із потужною виробничою базою, а віднедавна ще й з власними інкубаторними потужностями.
|
| Андрій Волохатий |
Дванадцять років тому в п’яти корпусах підприємства «Маяк-3» почали вирощувати курей бройлерів на м’ясо. Через кілька років розпочало роботу «Березнівське птахопідприємство», де на сьогодні вирощують птицю у 14 корпусах. Згодом запрацювало ТОВ «Птахокомплекс „Усичі”» з утриманням батьківського стада бройлерів кросу росс-308 для отримання інкубаційного яйця. Потім за давальницькою схемою яйце надходило до інкубатора для отримання добового молодняку, який, у свою чергу, постачали на підприємства компанії «Маяк-3» та «Березнівське птахопідприємство». У грудні 2016 року керівництво компанії вирішило побудувати власний інкубаторний майданчик. Для цього закупили шість нових інкубаційних машин фірми Petersime (Бельгія), потужність яких становить 57 600 яєць одноразової закладки.
Тож нещодавно в смт Гоща Рівненської області було введено в експлуатацію підприємство з інкубації ТОВ «Хайчікен», яке забезпечуватиме господарства компанії добовим молодняком.
Про створення підприємства і його значення, специфіку роботи й перспективи його розвитку розповів журналу «Наше Птахівництво» менеджер інкубаторію ТОВ «Хайчікен» Андрій Волохатий.
– Яке значення має створення інкубаторію для вашої компанії?
– По-перше, ми менше залежимо від економічної ситуації на ринку. Маємо майже замкнений цикл виробництва — власне батьківське стадо, від якого отримуємо інкубаційне яйце, інкубуємо його, отримуємо добовий молодняк, який і садимо на вирощування.
По-друге, ми отримуємо добовий молодняк із високими продуктивними показниками, тому що контролюємо всі етапи виробництва від годівлі до забою.
Звичайно, ми не отримали повної незалежності від цінових коливань (електроенергія, паливо, витрати на лікарські засоби тощо), але наше виробництво стало більш передбачуваним. Ми можемо планувати, коли й скільки посадити молодняку, за виникнення проблем можемо простежити цикл повністю, комплексно використовувати сировину та матеріали для виробничого процесу тощо. Стратегія нашого керівництва — створення вертикально інтегрованого виробництва для збільшення незалежності від сторонніх чинників. Якщо є свій комбікормовий завод, батьківське поголів’я та добовий молодняк, витрати на виробництво можна зменшити в рази, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності й ринковій стійкості, а також підвищенню рівня рентабельності та прибутковості виробництва. Тому ми рухаємося в напрямі самозабезпечення власних потреб, для чого й розширюємо виробничі зони.
– Відомо, що багато небезпечних захворювань передаються через інкубаційне яйце. Як намагаєтесь уникнути цього?
– На мій погляд, дуже важлива біобезпека на підприємстві, вона має бути на високому рівні. Є загальні правила, спрямовані на підтримання імунного статусу птиці: передусім це стосується збалансованої годівлі, належних умов утримання, своєчасного миття та дезінфекції приміщень.
У вирощуванні батьківського поголів’я бройлерів користуємося тільки якісними вакцинами, своєчасно робимо профілактичні випоювання ветеринарних препаратів і дезінфекцію. Наприклад, мікоплазменної інфекції в нас багато років немає, тому вакцинопрофілактику проти цього захворювання не застосовуємо. Проте вона цілком підконтрольна, і якщо вживати потрібних заходів, експансію хвороби можна стримувати.
Обов’язково робимо вакцинацію добового молодняку проти хвороб Ньюкасла й інфекційного бронхіту методом спрея. Плануємо запустити ін’єкційну форму вакцинації проти хвороби Гамборо, але спостерігатимемо насамперед за епізоотичною ситуацією на майданчиках і чекатимемо результатів моніторингових досліджень крові.
– У добовому віці застосовуєте додаткові профілактичні засоби для курчат, крім вакцинації?
– Ні, тільки вакцинуємо. Вже після розміщення курчат-бройлерів на майданчиках випоюємо їх комплексно вітаміни, антибіотики й інші препарати.
– Як правильно поводитися з інкубаційними яйцями, щоб не нашкодити майбутньому ембріональному розвитку курчати?
– Відібрані для інкубації яйця зберігаємо в спеціально обладнаних яйцескладах із відповідним температурно-вологісним режимом. За весь період зберігання яйця важливо уникати різких перепадів температури, переохолодження або перегріву яєць, бо все це може призвести до зниження відсотка інкубації.
Вибраковуємо яйця за вагою, а також ушкоджені та з вадами. Загалом проводимо сортування двічі: спочатку на яйцескладі, а потім — в інкубаторі.
Протягом 18 діб і 12 годин інкубаційні яйця лежать в інкубаційній машині, потім робимо трансфер і перекладаємо їх у вивідні машини. На сьогодні робимо два виводи курчат на тиждень.
Першу дезінфекцію інкубаційного яйця робимо ще на батьківському майданчику, коли його збираємо, другу — вже в самому інкубаторі. Також після кожного технологічного процесу обов’язково чистимо, миємо та дезінфікуємо. Застосовуємо для цього імпортний препарат, який не спричиняє корозії та є безпечним для людей.
Дезінфекцію інкубаційного яйця проводимо у спеціалізованій автоматичній газовій камері фірми Petersime методом фумігації. Спочатку приміщення нагріваємо до температури +26 °С, де автоматично вмикається розпилювання дезінфекційного розчину (йодозель). Власне, фумігація триває 30 хвилин, після чого приміщення вентилюємо для подальшого закладання яєць в інкубаційну машину.
– Як перевіряєте якість дезінфекції?
– Робимо змиви з інкубаційних і вивідних машин, виробничих залах після проведеної дезінфекції, а також продукти інкубації (яйця, шкаралупа, добові курчата) відправляємо на дослідження в Рівненську державну лабораторію ветеринарної медицини. За результатами лабораторних досліджень робимо моніторинг роботи інкубаторію й ефективності застосування деззасобів.
– Як плануєте розвиватися? Чи нарощуватимете виробничі потужності?
Ми й далі беремо курс на зростання виробництва, зокрема, через 1–2 роки плануємо запустити ще одне підприємство з вирощування бройлерів на м’ясо потужністю 600 тисяч голів одночасної посадки. Паралельно вдвічі збільшуватимемо батьківське поголів’я й інкубаторний парк для нарощування виробництва.
Сьогодні в нас працюють шість інкубаційних машин, де можемо проінкубувати 6 млн яєць на рік, плануємо розширення до дев’яти машин, потужності яких становитимуть 9 млн інкубаційних яєць на рік. Це повністю забезпечить потреби наших господарств у добовому молодняку.
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
