Елеватор

СТОВ «Промінь» розпочало експлуатацію другої черги потужностей для зберігання з новим обладнанням

Не витрачаючи зайвого

Не витрачаючи зайвого

СТОВ «Промінь» розпочало експлуатацію другої черги потужностей для зберігання з новим і модернізованим обладнанням  

CТОВ «Промінь» добре відоме в Україні та за її межами. Це потужний виробник молока і м’яса, який у своїй роботі використовує найсучасніші технології й обладнання. Основ ну увагу приділяють годівлі тварин, і для цього тут працює комбікормовий завод і повноцінний елеватор. Торік елеватор поповнився новими потужностями, тож ми вирішили завітати до підприємства і дізнатися подробиці. 

Будівництво і реконструкція різних об’єктів тут не припиняється вже який рік поспіль, однак елеваторний комплекс потребував значних зусиль і часу. Відповідно, багато уваги приділили пошуку партнерів — виробників обладнання. Олександр Остапенко, власник СТОВ «Промінь», свого часу досить довго працював старшим зміни на Кавунівському елеваторі, тому добре розуміє, як усе має працювати, знає всі нюанси. Одразу було вирішено впроваджувати й елементи автоматизації, причому зробити все повинен був виробник обладнання, який має досвід і знає, що і як потрібно робити на кожному етапі. 

Після детального аналізу ринку вирішили зупинитися на обладнанні вітчизняного виробника KMZ Industries. По-перше, зіграла роль довгострокова співпраця, яка триває ще з часів придбання сушарки А1-ДСП-50 і сепаратора. По-друге, після вивчення обладнання й технологій, що застосовує KMZ Industries у виробництві власної продукції, побачили, що цей виробник у своєму розвитку просунувся далеко вперед. Так, Олександр Остапенко дійшов висновку, що українське обладнання вже нічим не гірше за європейське, і його можна без вагань використовувати на власному підприємстві. Ще однією перевагою співпраці з вітчизняним товаровиробником стала державна компенсація. Компанія KMZ Industries підготувала всі потрібні документи, і в результаті замовник отримав відшкодування в повному обсязі. 

Після модернізації зерноочисної споруди потужність приймання становить 100 т/год. Автомобілі розвантажують на двох нових постах — їхня висота дозволяє повністю підіймати кузови. Для тимчасового зберігання використовують дві місткості по 250 т кожна, які вбудовано в головну вежу. Ураховуючи, що продуктивність норій більша ніж 100 т/год, є можливість швидко приймати великі об’єми зерна. Під час збирання важливо оперативно відпускати транспорт, тож із цим завданням новий об’єкт справляється добре. 

Директор СТОВ «Промінь» Сергій Ясевін

Як розповів Сергій Ясевін, директор СТОВ «Промінь», компанія KMZ Industries швидко виконала замовлення. Він зазначив: «Їхні бригади працюють оперативно та якісно. Наприклад, силоси звели протягом двох тижнів. Загалом ми придбали в KMZ Industries два силоси загальним об’ємом 9200 т по кукурудзі, які оснащено 12-рівневою кабельною термометрією, норії, нижні й верхні горизонтальні транспортери, самопливи, дво і триходові клапани. Очисну машину КБС, яка відпрацювала більше як 8 років, модернізували, встановили її на верхньому рівні робочої вежі: відтепер її використовуємо для первинного очищення зерна. Основне очищення з цього року виконуватиме сепаратор Petkus V-12. Автоматизацію й живлення також виконували спеціалісти компанії KMZ Industries. Вони підібрали та встановили необхідне обладнання, змонтували кабельні мережі й розробили під нас програмне забезпечення. Тепер елеваторний комплекс повністю керується з комп’ютера. У забезпеченні сервісом і запчастинами вітчизняний виробник також має переваги: всі деталі й витратні матеріали наявні або можуть бути швидко виготовлені. 

Сепаратор КБС модернізували й використовують для первинного очищення

Сепаратор Petkus V-12 уведуть в експлуатацію вже цього сезону, бо торік його елементарно не встигли задіяти, та й можливостей старої очисної машини вистачило для очищення зерна. Перед сезоном сепаратор Petkus V-12 протестують на кукурудзі, і з початком жнив ця машина буде залучена на 100%. 

Оскільки підприємство самостійно вирощує насіння зернових культур, існує потреба в протруюванні. Для цього було придбано і встановлено в робочу вежу протруювач Petkus. Минулого сезону його навіть встигли випробувати. Навкруги ще активно тривали монтажні роботи, а зерно треба було протруювати. Довелося швидко розібратись із налаштуваннями, і машина почала роботу. Усього за осінь протруїли 300 т пшениці й 100 т ячменю — весь обсяг посівного матеріалу. 

Протруювач має доволі просту конструкцію: зерно подається зверху через дозатор, який має фіксовану пропускну здатність. «Хімію» змішують в окремому баку, з якого вона подається на розприскувач у вигляді тарілки, що обертається. Зерно рівномірно висипається навколо тарілки, проходить крізь потік крапель препарату і далі перемішується, чим досягається рівномірне розподілення протруювача по поверхні зерна. 

Краще модернізувати 

У підприємстві потреби в сушінні зерна невеликі, дуже зрідка трапляються сезони, коли зерно доводиться масово сушити. Тому вирішили залишити свою стару сушарку А1-ДСП-50. До неї одночасно можна завантажити 40 т, а продуктивність її становить до 50 т/год. Зважаючи на солідний вік сушарки (працює з 2006 року), її модернізували, встановили елементи автоматизації, а також придбали новий пальник італійського виробництва Unigas. До цього вона працювала па пічному пальному, а тепер використовується солярка. Було оновлено датчики, «зв’язано» їх із пальником, і тепер процесом сушіння керує комп’ютер, автоматично витримуючи температурний режим. Вологість вимірюється вручну за допомогою вологоміра, на вході та виході. Дані вносять у комп’ютер, і програма коригує роботу сушарки. Однак поки що ці процеси виконуються у напівручному режимі, оскільки сушарка стара, і до неї немає відпрацьованих алгоритмів. Як тільки буде зібрано достатньо статистики (комп’ютер нині зберігає всю інформацію про поточні показники), виробник розробить алгоритм саме для цієї моделі, і тоді автоматика запрацює повноцінно. Щодо вимірювання вологості, поки що вирішили не ставити датчики на виході та вході. По-перше, їх усе одно доведеться періодично перевіряти ручним вологоміром, і, крім того, на підприємстві працює лабораторія, що може виконувати цю роботу не гірше, ніж автоматика. 

Модернізована сушарка А1-ДСП-50

Перша черга — майже незалежна 

Перша черга елеватора складається з 10 силосів ARAJ по 2000 т. Їх збудували разом із комбікормовим заводом, щоб повністю автоматизувати зберігання й подачу сировини для виробництва кормів. Однак цього обсягу бракувало для зберігання всього врожаю. Щороку повністю завантажували критий тік, куди вміщається 5–10 тис. тонн кукурудзи або соняшнику залежно від року й урожайності. Саме тому і було прийнято рішення про зведення двох нових силосів, щоб максимально відійти від підлогового зберігання й зменшити вплив погодних і людських чинників на стабільність виробничих процесів. Нову чергу поєднали з робочими потужностями, і тепер зерно можна рухати в будь-яких напрямках, натискаючи лише кнопки на комп’ютері. 

Зі старого елеватора відвантажують зерно на комбікормовий завод. Новий розташований дещо збоку, тому соняшник на продаж складають тільки в нові силоси, щоб не завантажувати лінії старого. До того ж на старому елеваторі кормові запаси можуть використовуватися незалежно від відвантаження товарного соняшнику в автотранспорт. Таким чином, можна більше зберігати, швидше чистити зерно й одночасно відвантажувати зерно в транспорт і на комбікормовий завод. 

Боротьба за якість кормів 

У «старшому» елеваторі крім кукурудзи й соняшнику зберігається соя, пшениця та ячмінь. Потреба у сої становить близько 3000 т/рік. У власному олійному цеху із сої віджимають олію, яку продають, а макуху, що є цінним джерелом білка, додають до складу комбікормів. За словами директора підприємства Сергія Ясевіна, нині важко придбати якісну сировину для виробництва кормів. Це особливо стало відчутним, коли почала працювати лабораторія вхідного контролю якості. За допомогою швейцарського аналізатора FOSS перевіряють зернову сировину, готові комбікорми, а також продукти переробки зерна (шрот, макухи тощо). Так, наприклад, з’ясувалося, що засвоюваність протеїну із сої власної переробки становить 85–93%. Продукція інших виробників демонструє гіршу засвоюваність — 70–85%. Самостійно сою не вирощували сім 7 років, оскільки дефіцит вологи заважав отримувати стабільні врожаї. Але з цього року розпочинають використовувати кругові поливні машини на площі 200 га, і сою знову почнуть вирощувати. Для власного споживання пшениці та ячменю необхідно по 2000–3000 т, підприємство повністю забезпечує себе цими культурами. Соняшник вирощують тільки на продаж, а в переробників закуповують шрот. Найбільша потреба — у кукурудзі: її потрібно 8–10 тис. тонн на рік. 

Власне виробництво 

Головним виробничим об’єктом підприємства є комбікормовий завод. Без нього неможливо досягти прийнятної ефективності в молочному та м’ясному тваринництві. Більшість обладнання тут використовують від відомого турецького виробника Yemmak. Однак деякі машини походять з інших європейських країн. 

Завод виготовляє близько 500 т комбікорму на тиждень, або 80–100 т на день. Роботи ведуть у 1,5 зміни, тому це не повний показник завантаження заводу. За потреби підприємство здатне виготовляти до 200 т комбікорму на добу. Важливим елементом є лінія рідких інгредієнтів: можна вводити олію, підкислювачі, амінокислоти, енергетики й інші добавки. 

Потужний виробник молока і м’яса, який у своїй роботі застосовує найсучасніші технології й обладнання

Для власних потреб застосовують близько 30 рецептур — для кожної групи тварин власний набір інгредієнтів. Свиням (на 10 тис. поголів’я) витрачають 30–40% комбікорму, усе інше — коровам. Важливо, що одна з рецептур отримала визнання серед інших підприємств, що вирощують ВРХ. Це корми для телят — їх використовують не лише для власних потреб, а ще й продають стороннім покупцям в обсязі 100–120 т на місяць. Особливість цього комбікорму полягає в рецептурі, яка враховує потреби молодих тварин, спонукає шлунок до активного розвитку і сприяє максимальним приростам ваги. Рецептуру розробляли, випробовували й удосконалювали на підприємстві й використовують без змін — як для власних потреб, так і на продаж. Навіть коли замовник просить щось змінити у складі, цього ніхто не робить, бо корм, приготований за іншим рецептом, не перевірено, і результат його використання — також невідомий. Унікальність корму полягає у використанні гранул (50%) і плющеного зерна ячменю й кукурудзи. Такий корм добре засвоюється, а також подразнює нервові закінчення слизової оболонки шлунку, що, своєю чергою, пришвидшує відростання папілом. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Борис Рибачук, заступник генерального директора з розвитку
KMZ Industries

Борис Рибачук, заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries  

— У 2012 році наш завод придбав активи англійської компанії Brice-Baker — одного з провідних європейських виробників обладнання для зерносховищ. Сучасні виробничі лінії ми перевезли з Англії на наш завод у Карлівку, отримали конструкторську документацію на унікальні розробки. 

Завдяки цьому змогли запропонувати ринку модельний ряд силосів Brice-Baker із діаметром від 3 до 32 м (саме Brice-Baker нині встановлено на СТОВ «Промінь»), які почали пропонувати разом з уже наявними моделями силосів. Крім того, придбання BriceBaker дозволило створити продуктову лінійку зі 115 моделями повністю автоматизованих, економічно ефективних й екологічно безпечних зерносушарок різної продуктивності. Тож наші замовники отримали змогу замовляти весь комплекс елеваторного обладнання іноземного бренду, яке виробляється в Україні, але є доступнішим порівняно з імпортним, що завозиться в нашу державу. 

А зовсім недавно ми зробили ще один дуже важливий крок, аби українські аграрії мали більше сучасного та високоякісного обладнання: KMZ Industries і Variant Agro Build уклали угоду про злиття елеваторного напряму компанії ТОВ «Варіант Агро Буд» із ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод». 

Це об’єднання найкращих на ринку команд і продуктів дозволить об’єднаній компанії стати найбільшим українським виробником за обсягом і можливостями виробництва, технологічною експертизою та продуктовою лінійкою. А в результаті об’єднання виробничого досвіду й експертизи обох компаній наші клієнти зможуть отримати найбільш передові рішення з одних рук і з найкращим клієнтським сервісом. 

Олександр Васильченко

журнал The Ukrainian Farmer, травень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
5
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ