Аудитори — за конкурсом. Підприємства — за значенням. Як уникнути штрафних санкцій через невиконання вимог регуляторів?
У складні моменти бухгалтерського життя, пов’язані з процесом творення річної фінансової звітності, малоприємним додатковим чинником є вимоги законодавства щодо аудиту та оприлюднення аудиту фінансової звітності. Перелік підприємств, що мають підтверджувати річну фінансову звітність обов’язковим аудитом, визначено ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 №996-XIV (далі — Закон про бухоблік). Серед «щасливчиків» — сільськогосподарські підприємства, що відповідають критеріям «середнє», «велике» підприємство або ПАТ.
Норми щодо аудиту та оприлюднення фінансової звітності на власному сайті підприємств нові, й повною мірою починають діяти саме з фінансової звітності — 2019. Тож не завадить завчасно з’ясувати особливості такої перевірки.
Що шукає аудитор
Передусім аудит здійснюють для підвищення ступеня довіри визначених користувачів до фінансової звітності. Поняття «аудит фінансової звітності» та «завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності» визначені у ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 №2258-VIII (далі — Закон про аудит фінансової звітності).
Керуючись нормами міжнародних стандартів та законодавством, аудиторські компанії та фізичні особи-підприємці, включені у відповідний Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності, мають сформувати під час перевірки свою думку, чи достовірно подана фінансова звітність у всіх її суттєвих аспектах, чи надає вона правдиву та неупереджену інформацію.
Крім вимог ст. 14 Закону про бухоблік обов’язковий аудит фінансової звітності передбачений іншими законодавчими і нормативними актами окремих державних органів, наприклад Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України.
Визначено різні вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності (далі — САД), які перевіряють річну фінансову звітність суспільно значущих підприємств, і тих, що перевіряють не віднесених до суспільно значущих підприємств. Зокрема, існують різні процедури призначення й проведення аудиту, а також нагляд за якістю наданих аудиторських послуг здійснюють різні регулятори.
Так, право надавати послуги з аудиту фінансової звітності мають ТІЛЬКИ суб’єкти господарювання, які включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі — Реєстр). Реєстр складається з 4 розділів і доступний на офіційному сайті Аудиторської палати України.
Обов’язковий аудит фінансової звітності (крім підприємств, що мають суспільне значення) мають право здійснювати САД, включені до 3-го розділу Реєстру. Обов’язковий аудит фінансової звітності суспільно значущих підприємств мають право здійснювати тільки САД, включені до 4-го розділу Реєстру. Під час обрання аудитора обов’язково перевіряємо, до якого розділу Реєстру включений обраний аудитор.
Процедури призначення
Підприємство має виконати певні обов’язкові процедури, обираючи та призначаючи аудитора. Інакше такий вибір може бути визнаний нікчемним, як і звіт такого аудитора.
1. САД для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, керівним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100% корпоративних прав, іншим вищим керівним органом відповідно до законодавства та установчих документів.
2. На підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору САД для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності.
3. Для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності. Тим САД, що виявили бажання брати участь у конкурсі, безкоштовно надається тендерна документація, яка розкриває інформацію про діяльність підприємства та містить завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності.
4. Відповідальність за проведення конкурсу покладається на аудиторський комітет підприємства, що становить суспільний інтерес, або інший орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції. За результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення САД для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності.
5. Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане надати на вимогу Інспекції підтвердження дотримання процедури відбору та прозорості проведення конкурсу і формування рекомендацій аудиторського комітету.
6. Орган управління або наглядовий орган формують пропозиції для органу, зазначеного у частині першій цієї статті, про призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати рекомендації аудиторського комітету або органу (підрозділу), на який покладено відповідні функції, а також обґрунтовані рекомендації щодо вибору САД.
7. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, до підписання договору щодо аудиту фінансової звітності інформують про САД, який надаватиме ці послуги, відповідний орган державної влади, до якого відповідно до законодавства подається фінансова звітність разом з аудиторським висновком. Форма повідомлення встановлюється таким органом державної влади.
Суб’єкт аудиторської діяльності не може обслуговувати одного клієнта понад 10 років поспіль. Ключові партнери з аудиту, відповідальні за проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, припиняють свою участь в обов’язковому аудиті фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, не пізніше ніж через 7 років з дати їх призначення. Вони не мають права брати участь у виконанні завдання з обов’язкового аудиту цього підприємства протягом наступних трьох років. Крім того, САД має забезпечити ротацію аудиторів, залучених до виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності.
Аудиторський комітет на підприємстві
Великі підприємства, згідно з вимогами ст. 34 Закону про аудит фінансової звітності, зобов’язані створити аудиторський комітет або ж покласти відповідні функції на ревізійну комісію чи наглядову раду, що створюється відповідно до законодавства.
Інші підприємства (ті, що становлять суспільний інтерес) можуть покласти функції аудиторського комітету на окремий підрозділ органу управління або на наглядовий орган.
Більшість членів аудиторського комітету підприємств, що становлять суспільний інтерес (у разі його створення), не повинні бути пов’язані з такими підприємствами. З незалежних членів призначається Голова аудиторського комітету. До складу аудиторського комітету не можуть входити посадові особи органів управління таких підприємств.
Щонайменше один член аудиторського комітету повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту.
Аудиторський комітет підприємства, що становить суспільний інтерес, або орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, має забезпечити:
1) інформування загальних зборів акціонерів (учасників) або іншого вищого органу управління відповідно до законодавства, органу управління або наглядового органу підприємства про результати обов’язкового аудиту фінансової звітності;
2) моніторинг процесу складання фінансової звітності та надання рекомендацій і пропозицій щодо забезпечення достовірності інформації;
3) оцінку ефективності систем внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту) та управління ризиками підприємства;
4) моніторинг виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності;
5) оцінку незалежності суб’єктів аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту;
6) проведення прозорого конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності та обґрунтування рекомендацій за його результатами.
Обережно: штрафні санкції!
Аудитор може притягуватися до професійної відповідальності протягом 7 років з дня вчинення професійного проступку. Розмір штрафу сягатиме:
1) до 30% суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі укладення договору без належного забезпечення виконання вимог та обмежень, встановлених розглянутими вище статтями 23, 26, 27 і 30 Закону про аудит фінансової звітності;
2) до 10% суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності САД перед третіми особами.
Аудитора можуть також притягнути до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених ст. 42 Закону про аудит фінансової звітності.
Якщо підприємство, яке зобов’язане опублікувати на власному сайті річну фінансову звітність, підтверджену незалежним аудитором, не зробить цього, буде оштрафоване, відповідно до ст. 16316 КУпАП:
• від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17–34 тис. гривень).
• за повторне (протягом року) порушення — від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34– 54 тис. гривень).
Органом, який уповноважений накладати відповідне адміністративне покарання на керівника підприємства, може бути:
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;
• Національний банк України;
• Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю Міністерства фінансів України.
Стосовно застосування штрафних санкцій за невиконання вимог НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та інших регуляторів щодо обов’язкового аудиту фінансової звітності підконтрольних ним суб’єктів, — вони визначаються спеціальними нормативними актами зазначених органів.
Катерина Проскура,
д-р екон. наук, сертифікований аудитор, судовий експерт КНДІСЕ
газета “АгроМаркет”, лютий 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
