Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Коли відшкодуємо?

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Коли відшкодуємо?

Надходження екологічного податку в Україні у 65 разів менші, ніж у Польщі.

Захист довкілля, зменшення викидів двоокису вуглецю, очищення води, боротьба з глобальним потеплінням — чи не найактуальніші виклики ХХІ ст. З ними доведеться давати раду не тільки нам, а й наступним поколінням. Тож до екологічної ініціативи шведської школярки Ґрети Тунберґ долучається дедалі більше однодумців.  

Забруднення довкілля вже сьогодні влітає у копійочку. Екологічне оподаткування у країнах Євросоюзу побудоване таким чином, що вигідніше вкласти гроші в очисні споруди та рекультивацію земель, або ж винести виробництво за межі ЄС. В Америці екологічне оподаткування є помірним, оскільки в глобальне потепління ця країна не дуже вірить. Ну, напевне, не потрібно описувати масштаби екологічних проблем в Індії та Китаї, де екологічне оподаткування є символічним. Проаналізуємо, як склалося з екологічним оподаткуванням в Україні.  

Який зміст екологічного оподаткування  

Екологічний податок, відповідно до чинного Податкового кодексу, — це загальнодержавний обов’язковий платіж. Його справляють з фактичних обсягів викидів в атмосферу, скидів у водні об’єкти забруднювальних речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігають їх виробники, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року. 

У чому суть екологічного оподаткування

За своєю економічною суттю, цей платіж є компенсацією за шкоду, заподіяну довкіллю. Тож сума сплаченого екологічного податку повинна покривати витрати на фінансування заходів, необхідних для його відновлення (відповідно до вартості завданої шкоди). Зважаючи на якість води та повітря в Україні, суми податку точно не відповідають обсягам завданої шкоди. 

Хто має платити екологічний податок 

Платити екологічний податок мають всі юридичні особи, які здійснюють: 

• викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

• скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водні об’єкти; 

• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); 

• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); 

• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. 

Платити, до речі, повинні всі юридичні особи, незалежно від статусу прибутковості і розміру. Тобто, якщо громадська організація завдає шкоди довкіллю, то має заплатити за це на загальних підставах. Так само ці правила стосуються й фізичних осіб-підприємців. 

Скільки коштує забруднення води 

Забруднення води — це один з найпоширеніших типів забруднення, до якого причетні аграрії. Періодично «героями» новин стають птахофабрики, підприємства з виробництва добрив, підприємства, які здійснюють переробку сільськогосподарської продукції. Так от, за те, що у водойми будуть скинуті шкідливі речовини, винуватці заплатять не так багато: 

Дорожче обійдеться забруднення води речовинами, за якими встановлені граничні норми концентрації. 

Чи дорого розміщувати відходи 

Несанкціоновані звалища відходів можна побачити мало не в кожній лісопосадці чи на березі річки, в ярах, під мостами, а часом навіть за кілька десятків кроків від села. Що стимулює людей влаштовувати такі смітники — непосильна вартість розміщення у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, чи, може, все ж таки небажання напружуватися? Дозволи, залежно від видів відходів, видають місцеві представництва профільного держуправління. За розміщення 1 т високонебезпечних відходів в Україні доведеться сплатити 51,20 грн, помірнонебезпечних — 12,84 грн, малонебезпечних — 5,00 грн. Ставка потроюється, якщо відходи розміщено в межах населеного пункту або на відстані до трьох кілометрів від таких меж. 

І от тут хочеться повернутися до другого питання: чи покривають такі ставки податку шкоду, завдану навколишньому середовищу? Навряд чи… А якщо задуматися про дисципліну сплати такого податку, то взагалі стає гірко. 

Хто не платить екологічний податок 

Не платять ті суб’єкти господарювання, які розміщують відходи на власних територіях як вторинну сировину (п. 240.5 ПКУ). Вторинна сировина — це та сировина, яка може вживатися для виробництва повторно; суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди двоокису вуглецю, але не більше 500 т на рік (п. 240.7 ПКУ); суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, наприклад акумуляторів, люмінесцентних ламп, автомобільних шин тощо для їх подальшого передання на утилізацію комунальним чи спеціалізованим підприємствам за дотримання двох умов (ІПК ДФС від 07.06.2019 №2585/ІПК/15-32-12-03-12; ІПК ДФС від 13.09.2019 №175/6/9900-04-04-03-15/ІПК): наявності договору на збір та утилізацію відходів з таким комунальним або спеціалізованим підприємством; у договорі наявні строки передання відходів (період розміщення відходів). 

Чи платять екологічний податок орендарі 

Якщо під оренду потрапили стаціонарні джерела забруднення, то екологічний податок сплачує орендар. Виняток — використання стаціонарного джерела забруднення для опалення будівлі, в якій є декілька орендарів. У цьому випадку екологічний податок сплачує орендодавець (Роз’яснення ДФС ЗІР 120.01). 

Як у ЄС платять екологічні податки 

У країнах ЄС в основу екологічного податку закладено фізичну одиницю об’єкта, що має доведений, специфічний негативний вплив на довкілля. Різні види екологічних податків, які можуть стягуватися, частково збігаються з компонентами екологічного податку в Україні (за забруднення атмосферного повітря, скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти, розміщення відходів, податку за обсяги електричної енергії, виробленої атомними електростанціями, тощо) 

Екологічні податки в ЄС містять і такі платежі, що в Україні передбачені окремо від екологічного (наприклад, у ЄС — транспортні податки й податки на ресурси, а в Україні — рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, води, користування надрами тощо). Основну частину надходжень від екологічного оподаткування у ЄС становлять податки на енергію — від 50 до 93%, у Німеччині, Франції та Польщі – понад 80%. Загалом надходження екологічного податку в Україні порівняно з Німеччиною та Польщею (вони близькі за значенням викидів шкідливих речовин та утворенням відходів) менші у 330 та 65 разів відповідно. 

І як з цим жити 

В Україні запроваджено програму пільгового кредитування екологічних програм модернізації підприємств найбільших забруднювачів довкілля, проте зацікавленість бізнесменів у використанні таких програм та проведенні модернізації очисних споруд вельми низька. Суми екологічного податку, які сплачують підприємства, незначні, і не стимулюють проводити високовартісну модернізацію. Фактично в Україні простіше заплатити екологічний податок, ніж думати про охорону довкілля. До чого це призведе? Відповідь очевидна: до брудної води, повітря і землі. До таких наслідків бізнесу можу бути байдуже. Єдиний важіль — це удар по репутації торгових марок, які орієнтовані на експорт. Навряд чи буде успішним експорт у країни ЄС продукції, що походить із забрудненої території. Та й таку модну наліпку Eko чи Bio навряд чи вдасться наліпити…  

Тетяна Паєнтко,

д-р екон. наук, сертифікований аудитор  керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»

газета “АгроМаркет”, лютий 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: