Будувати комунікації в осередку непублічних людей (чи бізнесів) — наче воду решетом носити. І проблема навіть не в нюансах взаємодії за таких умов. Проблема передусім у перспективах і можливостях, які ці підприємства добровільно втрачають…
У медіа та соціальних мережах кожен може побачити, яких зусиль сьогодні докладають зірки, громадські діячі, політики, аби сформувати в соціуму певне враження про свою особу. Зрілі й системні бізнеси теж докладають зусиль, аби вибудувати собі очікуваний імідж, що оцінюється цілком конкретними показниками. Втім, на неозорих просторах українського агросектору вистачає підприємців, котрі твердо переконані, що «великі гроші люблять тишу». Відтак у ліпшому разі їх сайт нагадує добротно зроблену візитівку, а в соцмережі на сторінці керівника зазвичай можна побачити хіба що вітання з Новим роком чи з днем народ ження.
Звісно ж, присутність бізнесу на електронних майданчиках та згадуваність в інтернеті — справа цілком добровільна. Відтак у жодному разі не варто сприймати ці міркування як заклик до дії чи інструкцію для формування публічності. Втім, якщо десятиліття тому потенційні інвестори передусім цікавилися обсягом земельного банку українського агропідприємства, то нині в центрі уваги — його репутація («гудвіл», як ще називають цей актив на Заході), що впливає на фінансові показники компанії та її вартість, і може зрости в десятки, а то й навіть у сотні разів.
Оцінюючи вартість ділової репутації конкретної компанії, експерти оцінюють багато чинників: як зовнішніх (стан економіки, перспективність розвитку сегмента, результати діяльності основних бізнес-партнерів, інфляцію, девальвацію, податкове законодавство, розвиток технологій), так і внутрішніх (продукт, упізнаваність, матеріально-технічна база, корпоративна культура, професійно-ділові якості менеджменту, вмотивованість персоналу тощо). Неабияке значення має й те, як сприймають підприємство інші учасники ринку, партнери, контрагенти, клієнти. Тож стає очевидною необхідність тієї самої публічності, якої багато з фермерів нині бояться як вогню…
Небажання ділитися хорошими новинами звісно ж має силу-силенну причин і пояснень. Окрім суто психологічних, які «родом з дитинства» чи «з колгоспних часів», неабияке місце посідають економічні обставини. Втім, у глобальному світі, де все таємне, врешті-решт, стає явним, значно безпечніше відстоювати власні права саме в публічній площині. У багатьох є побоювання, що на їхні повідомлення ринок реагуватиме не так, як хотілося б. Таке цілком можливо. І, швидше за все, на початках саме так і буде. Проте наразі не помиляється тільки той, хто нічого не робить. До того ж навіть у таких обставинах невеличка крафтова компанія зненацька може стати мегапопулярною, а її обсяги продажів зростуть у десятки разів.
Ще один важливий антиаргумент — сімейна репутація, яка передається дітям. Їм — і з цим точно не посперечаєшся — хочеться передати краще та більше. То, може, власний бізнес з місією та цінностями, з відповідями на запитання «чому» — це той знайдений спадок, який забезпечить вищий старт та рекомендації, із якими дітям буде простіше продовжувати та прокладати дорогу успіху.
Не варто недооцінювати і моральну сатисфакцію від власної публічної діяльності. Правда, для цього потрібно докласти зусиль, сформувавши свою комунікаційну програму та позиціонування (з цілями, очікуваними результатами та чіткими посланнями для суспільства). Займатися своєю репутацією слід регулярно, а не десь-колись, стихійно, як вийде.
У бізнесових колах, як і в сім’ї, більше довіряють відкритим, чесним та прозорим відносинам. Звісно, комусь комфортніше працювати, коли «хата з краю». Та чи захочуть потенційні партнери йти до закритої крайньої хати, коли поряд є інші — відкриті, які озвучують свої цінності та правила «хати»? Загалом ділову комунікацію можна порівняти зі святковим застіллям, коли люди збираються, аби спілкуватися, підтримувати та мотивувати один одного, виявляючи таким чином повагу, вдячність, довіру. Але чи прийнятна за столом ситуація, коли гості не розмовлятимуть один з одним, — ні про смак страв, ні про життя, ні про справи? Мовляв, і так все зрозуміло де на столі виделки й серветки, а де голубці й напої… Зрозуміло, що в таких умовах навряд чи вдасться сформувати комфортну взаємодію. А тим часом навіть якщо ігнорувати питання публічності й репутації, про вас все одно говоритимуть, складатимуть свою думку, оцінюватимуть. Тож велике запитання — як це позначиться на вашому бізнесі…
Олена Обухівська, фахівець з комунікацій
газета “АгроМаркет”, липень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
