Агромаркет

Аналізуємо типові податкові наслідки повернення підприємств і ФОП на свої попередні режими оподаткування

Наслідки скасування 2%-го ЄП

Наслідки скасування 2%-го ЄП

Попри війну, податкові послаблення скасовують: аналізуємо типові податкові наслідки повернення підприємств і ФОП на свої попередні режими оподаткування. 

Катерина Проскура

Cуть змін до Податкового кодексу щодо скасування 2-відсоткового єдиного податку та повернення документальних податкових документів.

Законопроєктом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 31.01.2023 №8401 з 01.07.2023 (нині схваленим Верховною Радою) припиняється дія окремих норм, які раніше мали діяти до скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року. Зокрема, згідно із Законопроєктом з 01.07.2023 припиняється: 

• можливість для фізичних осіб — підприємців і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% суми доходу; 

• можливість для фізичних осіб — підприємців платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок; 

• зупинення проведення документальних перевірок; 

• зупинення перебігу строків (строків подання податкової звітності, строків проведення перевірок, строків отримання податкової інформації контрольними органами, строків проведення процедури адміністративного оскарження тощо), визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролювальні органи; 

• незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; 

• незастосування штрафних санкцій за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

• незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій. 

Також Законопроєктом передбачено: 

• установити, що у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується. Водночас сума сплаченого податкового зобов’язання не підлягає оскарженню; 

• поновлення заборони на роботу програмних реєстраторів розрахункових операцій у режимі офлайн без виданого діапазону фіскальних номерів; 

• зміна визначення дати віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з постачання послуг нерезидентом на митній території України; 

• урегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій цими податками. 

Наслідки скасування 2%-го єдиного податку для платників податку на додану вартість 

Перехід підприємства / ФОП на 2-відсотковий єдиний податок передбачав не скасування, а припинення реєстрації таких суб’єктів, як платників податку на додану вартість. Отже, протягом перебування на спецрежимі єдиного податку платник не нараховує податкові зобов’язання при постачанні, не складає податкові накладні / розрахунки корегування і формує податковий кредит та не подає податкові декларації з податку на додану вартість. 

Однак після скасування спецрежиму єдиного податку або самостійної від нього відмови у платника відновлюється реєстрація його як платника ПДВ та податкові зобов’язання, пов’язані з нарахуванням і сплатою цього податку. 

Отже, після відновлення правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу (ПК) повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів, використаних (поставлених, реалізованих) у не оподатковуваних операціях, суми податку по яких було додано до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2%: 

• за товарами/послугами — виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг; 

• по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що становила на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. 

Тобто по необоротних активах, які в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу використані частково, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються. 

Такі операції потрібно показати у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ. 

Ураховуючи передбачений пп. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ, після завершення воєнного стану в платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, зарахованих (що підлягали зарахуванню) до складу податкового кредиту на підставі, зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, за товарами/послугами, не реалізованими у період дії воєнного стану, за обчислення податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і подальші звітні періоди. Тобто дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів. 

Відповідно до порядку заповнення декларації з ПДВ, суми податкового кредиту за перший звітний (податковий) період після завершення воєнного стану, сформовані за рахунок значення рядка 16.1, за обчислення податкових зобов’язань за п. 200.1 ст. 200 ПК зменшать суми нарахованих податкових зобов’язань у рядку 4 податкової декларації з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПК. 

Як буде розраховуватись граничний обсяг доходу для платників єдиного податку 3-ї групи для можливості подальшого перебування на єдиному податку і надалі 

Суб’єкти господарювання — платники ІІІ групи, які користувалися особливостями оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2%, з першого дня місяця, наступного за місяцем скасування цього податкового режиму (дата скасування відома — 01.07.2023), втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених пп. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом. 

Тобто платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5% та які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2% без обмежень в обсягах доходів, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5% з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році — не більше як 7 818 900 грн = 1167 . 6700 грн). 

Звертаємо увагу, що повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви. 

Особливості переходу з 2%-го єдиного податку платників, що до цього перебували на IV групі 

Відповідно до пп. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПК сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути доданий до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються в разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контрольного органу. Чи застосовується ця норма у зв’язку з цими змінами? 

Платник єдиного податку четвертої групи має право перейти на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2% доходу. Після скасування воєнного та надзвичайного стану платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2% доходу автоматично вважатимуться такими, що застосовуватимуть систему оподаткування, на якій перебували до обрання єдиного податку третьої групи за ставкою 2% доходу. 

Готуємось до настання змін разом і вчасно й правильно на них реагуємо.  

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ