Поява нових елеваторних потужностей у великих гравців українського аграрного ринку свідчить про те, що вони бачать перспективи й готові інвестувати сотні мільйонів гривень у проєкти, що мають значні терміни окупності. Останнім часом найбільшу активність у сфері елеваторного будівництва проявляє «Епіцентр Агро». За останні кілька років компанія збільшила власні елеваторні потужності більше ніж на 1 млн тонн одночасного зберігання й далі активно будує нові об’єкти та реконструює наявні. Так, на початку жовтня відбулося офіційне введення в експлуатацію другої черги елеваторного комплексу в Закупному. Підприємство збільшило потужності з одночасного зберігання до 305 тис. тонн і може протягом однієї доби приймати й доробляти (сушити) до 8 тис. тонн щодоби та відвантажувати по два (!) залізничних маршрути на 108 вагонів.
Цікаво, що ще кілька років тому на території Закупнянського ХПП були тільки склади підлогового зберігання. Згодом кілька складів демонтували (лишилося 45 тис. тонн підлогового зберігання), і на їх місці зведено першу чергу сучасного елеваторного комплексу з металевими силосами на 60 тис. тонн. Отримавши потужності на 105 тис. тонн, підприємство почало активно експлуатувати залізничну гілку, що прокладено на його території.
А після початку співпраці з польським виробником елеваторного обладнання FEERUM S.A. усього за рік тут була побудована друга черга, загальною потужністю двічі більше — на 200 тис. тонн. Сьогодні це єдиний елеваторний хаб. Важливо, що перша і друга черги можуть працювати як незалежно одна від одної, так і у комплексі. Кожна має власне очисне й сушильне обладнання, приймальну та відвантажувальну зони, хопери для тимчасового зберігання. Обидві частини елеватора з’єднано транспортним обладнанням.
Під час будівництва використовували найновітніше обладнання — зерноочисні машини Buhler, ощадні стрічкові транспортери, високопродуктивні сушарки FEERUM і TORNUM (потужністю 15 МВт кожна) з автоматичними системами керування. Кожна з чотирьох сушарок має продуктивність по кукурудзі 2000 т/добу. Отже, загалом підприємство може приймати й доробляти 8 тис. тонн кукурудзи на добу.
Приймання зерна здійснюється через завальні ями, оснащені системою аспірації. Машина висипає зерно, пил потрапляє у фільтри, територія — чиста, працівники та довкілля не потерпають від забруднень. Кожна норія також обладнана системою пиловидалення, тому жодного бруду не території та поза її межами немає.
Під другу чергу було збудовано окрему залізничну гілку, на якій можуть завантажуватися два вагони одночасно, а за 20 год відбувається завантаження маршруту. Враховуючи, що перша черга має таку саму продуктивність на відвантаження, за добу можна відвантажувати два маршрути. На кожну гілку подається по десять вагонів, також є додаткова лінія для відстоювання. Тобто на територію елеватора фактично подається маршрут. Маневрування і буксирування вагонів на станцію виконується власним тепловозом, а під час завантаження вагони переміщують лебідками.
Сушарками FEERUM керують із центрального пульта. Їх обладнано датчиками температури й вологості на вході та на виході, і, керуючись цими даними, а також заданою оператором вологістю, самі себе регулюють. Наприклад, якщо вологість зерна на вході збільшується, автоматика зменшує швидкість вивантаження, і навпаки. Для кожної культури окремі програми, бо в кожному випадку умови сушіння відрізняються. Якщо в сушарку подати не ту культуру, вона відразу заблокується.
Одноразово в сушарку завантажується 200 т зерна. До речі, це перший досвід польського виробника у створенні таких високопродуктивних сушарок. Пальники кожної сушарки розраховано на 15 МВт. Така велика потужність зумовлена значними потребами у сушінні: у цьому регіоні вологість кукурудзи зазвичай в межах 25–30%, тому і продуктивність сушарок має бути відповідною.
Нині вже мало звертають увагу на конструкцію силосів, тому що їх навчилися виготовляти не лише за кордоном, а й в Україні. Однак польська компанія FEERUM запропонувала конкурентне за ціною та вигідне за характеристиками технологічне рішення тришарових сегментів. Це забезпечує жорсткість і міцність конструкції, що здатна витримувати значні нерівномірні навантаження.
Силоси оснащено системою аерації та вентиляції піддахового простору, а також кабельною термометрією. Кожна зміна перевіряє стан зерна, та за потреби вирішує про його вентиляцію або перевантаження. Дах силосів укрито спеціальним полімерним матеріалом, що захищає метал від негативного впливу ультрафіолету, менше нагрівається і не дає нагромаджуватися значній масі снігу в зимовий період.
Незважаючи, що елеватор відтепер може одночасно зберігати 305 тис. тонн зерна, існує можливість розширення цієї потужності силобегами. Минулого сезону близько 35 тис. тонн зберігалося саме в «рукавах». Цього року поки що не планується їх використання, але за словами керівника елеватора, у разі перезавантаження підприємство до роботи із силобегами готове.
ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ
Олександр Герега, власник «Епіцентр Агро»
— Ми бачимо, що в Україні є значний дефіцит потужностей для зберігання й спрямуємо значні зусилля й інвестиції саме в цьому напрямі. На сьогодні в «Епіцентр Агро» є близько 1,5 млн тонн потужностей одночасного зберігання. Наступного року триватимуть роботи ще на 4–5 об’єктах. Триває будівництво на Хмельниччині — в Антонінах і Полонному, виконується реновація підприємств на Вінниччині. І якщо економічна ситуація буде стабільною, на наступний рік ми плануємо добудувати ще 700 тис. тонн потужностей і вийти на рівень 2–2,2 млн тонн одночасного зберігання.
Україна має потенціал у 100 млн тонн зернових і технічних культур на рік. Тобто наші 2 млн тонн — це всього 2% цього потенціалу. А загальні елеваторні потужності країни — десь на рівні 50 млн тонн. Через це під час активної фази збирання ранніх зернових або кукурудзи багато збіжжя відразу ж везуть у порти. Це негативно відбивається на його ціні та доходах аграріїв. Маючи можливості зберігання, можна дочекатися кращої ціни й отримати за вирощену продукцію значно більше. Тут виграє як агровиробник, так і держава, яка отримує більше надходжень у вигляді інвестицій і податків. Крім того, достатня кількість потужностей для зберігання ще й здатна зацікавити інвесторів вкладати кошти в місцеву переробку.
Закупнянський ХПП на Хмельниччині профільні міністерства ніколи раніше не розглядали з погляду розбудови тут потужного елеваторного хабу та розвитку якихось маршрутних можливостей для зерновиків. Однак ми уважно вивчили конкурентне середовище, географічне розташування та рельєф місцевості й зрозуміли, що потенціал і перспективи в станції Закупне в агробізнесі все ж таки є. Станція Закупне — ділянка, що складається з двох частин: верхнього та нижнього майданчиків, які можуть автономно працювати. Ми побудували додаткові залізничні колії та встановили хопери, які дають нам можливість нагромаджувати збіжжя під час опадів і працювати практично безперервно.
«Епіцентр Агро» має у Хмельницькій області 90 тис. гектарів в обробітку, і потенціал цих земель доволі високий. Елеватор у Закупному значною мірою перекриватиме власні потреби компанії й одночасно зможе надавати послуги стороннім підприємствам.
Якщо говорити про агробізнес загалом, нині ведемо роботу з оптимізації витратної частини нашого агровиробництва, збільшуємо ефективність закупок, упроваджуємо сучасні моделі господарювання, підбираємо кваліфіковані й професійні кадри.
Після налагодження процесів у рослинництві та зберіганні будемо робити наступний крок — найважчий. Шукатимемо власну нішу в переробці. Сьогодні в Україні всього кілька великих агрокомпаній знайшли свої ніші й створили потужні виробництва глибинної переробки, де власна рослинницька продукція застосовується як сировина чи інгредієнт відгодівлі у тваринницьких підрозділах. Така структура дозволяє отримувати максимальний ефект від інвестицій. Тому ми прагнемо створити щось схоже.
Потенціал диверсифікації, що має український АПК, взагалі є мало у якому іншому виді бізнесу. За винятком хіба що ритейлу.
Отже, саме маючи великий досвід роботи в торгівлі (Олександр Герега є співвласником мережі торговельних центрів «Епіцентр», — прим. ред.), ми тонко відчуваємо ці речі та диверсифікуємо свої потужності так, як це можливо. Так, у рамках своєї основної компанії ми додали до її структури дев’ять нових департаментів тільки протягом цього року.
В агробізнесі також хочемо піти шляхом диверсифікації. Ми прагнемо збільшити свою ефективність в АПК і маємо бути впевненими, що, не дай Боже, буде неврожайний рік і якісь проблеми в рослинництві, додаткові бізнес напрями, які ми матимемо, будуть здатні витягнути компанію зі складної ситуації.
Світлана Нікітюк, заступник керівника «Епіцентр Агро» з елеваторного напряму, керівник відділу трейдингу
— Ще на початку діяльності «Епіцентр Агро» приймання стороннього зерна взагалі не розглядалося. Компанія стикнулась із тим, що разом із придбанням корпоративних прав на оренду сільгоспземель агрохолдинг отримав усього 330 тис. тонн потужностей для зберігання. Але цього нам стало замало. Майже два роки довелося возити зерно на сторонні елеватори. До того ж не було гарантій, що наше зерно швидко приймуть і вчасно відвантажать. Це спонукало до розбудови власних елеваторів під власні потреби.
Одночасно ми розробили власну концепцію співпраці зі сторонніми фермерами. На сьогодні дрібним сільгоспвиробникам послуги елеватора потрібні найбільше, оскільки мало хто з них має власні сучасні потужні засоби для доробки й зберігання зерна. Тому саме для цієї категорії агровиробників ми розробили спеціальні умови: від пільгових цін на приймання (менше ніж 1 грн/т) до контролю всіх виробничих процесів. Підприємець може спрямувати до лабораторії свого представника, який контролюватиме вагу, відбирання проб і показники прийнятого зерна. Також фермер має можливість реалізувати своє зерно відразу на елеваторі — для цього на Закупнянському ХПП й інших маршрутних елеваторах маємо укладені контракти з кількома потужними зернотрейдерами регіону. Таким чином, фермер може ознайомитися з пропозиціями й обрати для себе найкращу. І вже новий власник сплачує за послуги елеватора (доробку та відвантаження зерна). Фермер узагалі практично не витрачає кошти на доробку і зберігання.
Середні й великі підприємства мають власні сушарки, потужності для зберігання і навіть транспорт для перевезення зерна. Однак і для них «Епіцентр Агро» пропонує вигідну співпрацю: наприклад, якщо потрібно швидко відвантажити велику партію в порт, автомобільний транспорт із цим завданням може не впоратись. А якщо відстань перевищує 300–350 км, вигідніше возити залізницею. Закупнянське ХПП здатне відвантажити 7 тис. тонн протягом доби, і за нормальної ситуації на залізниці зерно за три дні буде в порту. Фермер може сушити й чистити зерно власними силами й таким чином заощадить, однак швидке транспортування маршрутних партій може забезпечити тільки елеватор.
У перший рік елеватор у Закупному планується заповнити один раз, а надалі є наміри вийти на 2,5 обороти. Повернення інвестицій залежатиме тільки від інтенсивності роботи підприємства. Якщо за рік робити тільки один оборот, вкладені 390 млн гривень повернуться за 15 років. Однак за планових 2,5 обороти термін окупності становитиме близько семи років.
Дмитро Проскуров, головний енергетик Закупнянського ХПП
— Витрати електроенергії на тонну приймання для пшениці становлять 0,5 кВт і 0,7 кВт — для кукурудзи. На сушіння треба 0,7 кВт на тонно-відсоток, і так само — на очищення. Якщо приймати кукурудзу й знімати 10% вологості, треба витратити орієнтовно 7 кВт на тонну. Перший запуск сушарок FEERUM показав попередні витрати в межах 1–1,1 м. газу на тонно-відсоток. Це досить хороший показник, і я впевнений, що в процесі експлуатації він покращиться.
Загальна електрична потужність приєднання до другої черги — 2,6 МВт. Таку саме потужність було встановлено й на першу чергу. Однак фактичне споживання зазвичай не перевищує половини цих значень. Тобто створено солідний запас, який дозволяє збільшувати виробничі потужності.
Володимир Стаєцький, керівник лабораторії Закупнянського ХПП
— По всій висоті насипу відбирають проби, беруть 2 кг, зайве повертають. Далі робляться аналізи відповідно до ДСТУ.
Лабораторія має сучасне обладнання, є інфрачервоні аналізатори зерна Infratec, що швидко визначає всі показники. І доки машина доїхала до місця вивантаження, основні характеристики зерна вже відомі, і оператор знає, у яку місткість засипати це зерно.
Богдан Черемха, заступник керівника «Епіцентр Агро», директор з виробництва агрохолдингу
В планах «Епіцентр Агро» активніше розвивати власне насінництво. Зважаючи, що лише на насіння кукурудзи, соняшнику, високих репродукцій нових сортів зернових культур в рамках всього агрохолдингу витрачається 16,2 млн доларів щорічно, дешевше буде вирощувати і доробляти насіннєвий матеріал самотужки.
Наступного року будемо розширювати посівні площі під кукурудзою на зрошенні, які зараз становлять 600 га, щоб розташовувати там насінницькі посіви та згодом сіяти на своїх полях власноруч вирощений насіннєвий матеріал. Тут в нагоді стала лінія з очистки й калібрування кукурудзи виробництва Cimbria потужністю 10 т/год, яка знаходиться в Закупному.
Крім цього, до виробничого підрозділу компанії навесні 2020 року увійшов сучасний завод з доробки та доведення до посівних якостей насіння зернових, зернобобових та кукурудзи — ТОВ «Лотівка еліт» — з продуктивністю прийомки 30 т/га, калібрування з одночасним протравленням посівного матеріалу — 10 т/га і сучасною лінією фотосепарації – 1–2 т/год.
Доробка насіння на власному підприємстві дає змогу розміщати в насінницьких сівозмінах сорти високих репродукцій, розмножувати, надавати послуги по дорощуванню і доведенню посівних партій до стандартних і європейських вимог. Цьому передує велика науково-технологічна робота на дослідних полях та демонстраційних полігонах площею понад 440 га.
На сьогодні «Лотівка Еліт» — це найпотужніше підприємство в Західній Україні з виробництва високоякісного насіння сільгоспкультур вітчизняної та іноземної селекції, сучасні технології та устаткування якого забезпечують оптимальні характеристики готового продукту з високим рівнем доробки. Продукція насіннєвого заводу користується попитом серед українських та європейських компаній. Укладені угоди на доробку насіння пшениці та сої з компаніями «Штрубе Україна», «Бізон Тех 2006», «Рост агросвіт» тощо.
Володимир Огійчук
журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
