Усе частіше в українських супермаркетах можна побачити миту фасовану картоплю. За кордоном це давно норма, але для нас цей традиційний продукт у незвичному вигляді ще не набув масової популярності багато в чому через низьку платоспроможність населення. Тому ми вирішили завітати до виробника митої овочевої продукції — в компанію «Фреш-ко», щоб з’ясувати особливості самого продукту й технології його виробництва.
Напередодні нашого візиту ми поспілкувались із директором компанії «Фреш-ко» Юрієм Процаком. Він розповів про весь шлях, який довелося здолати для створення успішного бізнесу.
Від першої особи
— Ідея продавати миту картоплю зовсім не нова. В багатьох країнах у магазинах іншої взагалі немає. Навіть у Бразилії левова частка картоплі продається саме мита, до того ж ці зміни відбулися там за останні кілька років. Переваги такого підходу очевидні: покупець бачить, що він отримує за свої гроші. З брудною картоплею виходить щось на зразок лотереї — вдома після миття та чищення певний відсоток може бути викинутий у смітник через низьку якість. З митою картоплею такого не станеться, оскільки покупець має змогу добре роздивитися те, що саме купує. До того ж мита картопля не забруднить інші товари в кошику, якщо йдеться про супермаркет, — зауважив директор компанії «Фреш-ко» Юрій Процак.
Щоб дійти до супермаркету, підприємству довелося подолати довгий шлях. Материнська компанія, яка має досить великий земельний банк (70 000 га) і вирощує переважно зернові та бобові культури, вирішила відкрити овочевий бізнес. Спочатку не все виходило так, як хотілось. Виникли питання до якості продукції, урожайність теж була далекою від ідеалу. Тому природним результатом стало рішення про докорінну зміну підходу до картопляного бізнесу.
— Перше, що вирішили змінити, — сам продукт, оскільки ринок картоплі в Україні досить складний. На сьогодні приблизно 80% картоплі вирощується селянами на власних городах і дрібними фермерами. зазвичай вони отримують нижчу, ніж у великих виробників, собівартість і часто демпінгують. Особливо це помітно тоді, коли ціна падає, а картоплю треба обов’язково продати, бо відсутні потужності для зберігання. Продавати брудну картоплю важко ще й тому, що дрібні фермери намагаються самостійно укладати угоди з торговими мережами. Їхній товар з’являється на полицях магазинів за дуже низькою ціною, і таких постачальників на ринку надто багато. Якість такої продукції теж далека від ідеалу, але за брудом хіба видно? — пояснює картопляр.
Компанія «Фреш-ко» вирішила конкурувати не ціною, оскільки це майже нереально, а якістю та зручністю. На митій картоплі відразу можна побачити всі недоліки, більшість яких не видно на брудній. «Це чесно щодо покупців, бо вони бачать, що купують. Крім того, це зручно, бо товар чистий», — переконаний Юрій Процак.
Водночас було змінено підхід до стратегії продажів. У сезон збирання врожаю ціна найнижча, пропозицій на ринку надто багато, відповідно продавати у цей час невигідно. Це спонукало компанію до будівництва власних потужностей для зберігання. Нині сховища вміщують близько 30 тис. тонн картоплі й завдяки ефективному кліматичному обладнанню можуть зберегти врожай до травня та навіть червня наступного року. Проте це можливо лише за умов високої якості бульб. «Сховище не є санаторієм, і там буде добре зберігатися лише ціла, неушкоджена хворобами та шкідниками картопля», — переконані у «Фреш-ко».
— З проблемою якості ми стикнулися, коли вперше запустили лінію миття та фасування картоплі. Тоді у відходи потрапило близько 50% бульб. За таких умов наш товар автоматично ставав дорожчим щонайменше вдвічі проти звичайного. Перемивши декілька контейнерів, ми зупинили лінію й законсервували її до наступного року. Перед агрономами було поставлене завдання — підвищити якість картоплі. Однак на осінь результат був не набагато кращим. Знову запустили лінію, і після миття виявилося, що відсоток браку перевищує позначку у 40%. Лінію знову зупинили до того моменту, коли якість поліпшиться до прийнятного рівня. Розуміючи, що вітчизняні агрономи нам не допоможуть, ми запросили голландських спеціалістів. Їм доводиться майже жити в полях, але результат їх роботи вражає. Відсоток браку знизився до 5–10%, і такий показник дозволив нашій продукції бути конкурентною, — поділився досвідом підприємець.
Останнім часом компанія «Фреш-ко» йде шляхом зменшення площ і збільшення врожайності. Це дає можливість краще контролювати якість продукції. Наприклад, коли втручаються погодні чинники, це дозволяє дочекатися сприятливіших умов і встигнути зробити необхідні технологічні операції. В результаті картопля потрапляє у сховища в найкращому для зберігання стані. Коли ж залучали більші площі, за причини дефіциту часу страждала якість. Торік удалося досягти врожайності в 42 т/га картоплі. Цьогоріч йшли на рекорд — хотіли отримати понад 50 т/га, але посуха внесла свої корективи. Вийшло лише 32–34 т/га. Ранні сорти дали більше, проте пізні взагалі не мали можливості нормально рости без вологи, оскільки за літо пройшов лише один дощ.
— Сьогодні майже весь наш урожай продаємо митим. Сховища дозволяють зберігати картоплю в товарному вигляді до початку літа, тому немає сенсу продавати її інакше. Ми виходимо на ринок брудної картоплі лише у разі, коли через якісь причини зменшуються обсяги збуту й з’являються вільні партії. А так продаємо лише миту за запаковану картоплю. Цей ринок досі є специфічним для України. Люди віддають перевагу брудній картоплі. Насамперед це пов’язано із ціною, бо мита картопля хоч і не набагато, але дорожча. Другий чинник — традиційне бажання придбати картоплю на весь сезон восени й бути впевненим в тому, що запас їжі зроблено. Те, що частина картоплі зіпсується за незадовільних умов зберігання, а частина навесні проросте, не лякає людей. Це свідчить про невміння рахувати кошти, про нестабільність економіки й насамперед про низькі статки населення. Коли люди почнуть жити краще, відпаде потреба тягати мішки з картоплею, простіше буде прийти в магазин і придбати потрібну кількість якісного товару, — вірять у «Фреш-ко».
Основними покупцями компанії є торгові мережі, а сам товар розраховано на людей, які купують картоплю для сьогоденних потреб. Вони не збираються її зберігати тривалий час. За кордоном більшість людей саме так і ставиться до придбання картоплі й інших овочів — закривають лише поточні потреби, а про стратегічні запаси ніхто не думає. В сучасному світі у цьому просто немає потреби. Лише наша бідність і невпевненість у завтрашньому дні спонукає людей до створення запасів на півроку-рік.
— Про сам бізнес можу сказати так: виходити на ринок із нашим продуктом може лише компанія, яка має повний цикл виробництва — від вирощування до зберігання та переробки. Щоб отримувати прибуток, недостатньо придбати устаткування для миття та пакування. Потрібно мати якісну картоплю. Деякі компанії намагалися лише мити й пакувати, купуючи картоплю у сторонніх виробників, але стикалися з проблемою високої собівартості. Господарство, яке вирощує, отримує прибуток, коли продає картоплю переробнику. Той, своєю чергою, добавляє вартість переробки й також хоче отримати прибуток. У результаті ціна картоплі зростає надто сильно, щоб бути конкурентною.
Коли ми купували обладнання для миття та фасування картоплі, головну увагу звертали на якість і надійність. За 4 роки експлуатації ми не мали жодних проблем. Звичайно, що всі регламентні роботи ми виконуємо вчасно, тому й працює все безвідмовно. На сьогодні ми лише замінили декілька деталей, які працюють в агресивних умовах. Наявність бруду передбачає швидкий знос рухомих частинок, але це природній процес. Взагалі все працює дуже надійно, — похвалився підприємець.
Як це працює
Технологічний процес досить простий. Картоплю привозять для миття та фасування в дерев’яних контейнерах. Перша машина перекидає контейнер і висипає картоплю в приймальний бункер. Далі бульби транспортером подаються на сортувальну машину, яка видаляє дрібну картоплю, рештки ґрунту та сміття. Відсортована картопля одразу ж потрапляє на роликовий інспекційний стіл, де працівники її оглядають, видаляють бульби з явними пошкодженнями та рештками бруду, щоб не засмічувати мийний барабан. Власне після першої інспекції картопля миється в машині барабанного типу Skals і полірується за допомогою нейлонових щіток в машині Wyma. Оскільки з полірувальної машини картопля виходить мокра, є потреба у видаленні вологи. Для цього застосовують спеціальну сушильну машину з повстяними роликами. Цей агрегат хоч і не повністю висушує картоплю, але краплі води видаляє ефективно. Після цього чиста картопля подається на основний інспекційний стіл, де працівники остаточно її перевіряють. Без бруду добре видно найменші ушкодження, що під шаром бруду або пилу розгледіти неможливо.
Ми оглянули відбраковану після миття картоплю. Скажу відверто, що, на мій погляд, більшість відбракованих бульб можна спокійно споживати. Проте компанія «Фреш-ко» дотримується суворих стандартів якості і не випускає в торгові мережі продукт, за який буде соромно. Крім того, в супермаркетах можуть частково або повністю забракувати партію товару, що призведе до відчутних втрат. Тому навіть найменші ушкодження стають приводом для видалення картоплини з товарної партії.
Наступний етап — зважування. Upmann формує з потоку продукції порції заданої ваги (0,5-10кг), які далі пакуються або в сітку-рукав із кліпсою (0,5-5кг), або в поліетиленові пакети (1-10кг). Пакувальні машини приймають порції картоплі та пакують їх, після чого запакована продукція подається на поворотні столи за допомогою транспортерів. Далі робітники складають запаковану картоплю на дерев’яний піддон. Для зручності транспортування маленькі порції часто складають у великі сітчасті мішки (20 кг), а вже потім на піддон. Піддони вантажать в автомобільний транспорт і відправляють в торгові мережі. «Нічого складного», — посміхаються у «Фреш-ко».
Владислав Олійник
журнал “Плантатор”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
