Суниця є однією з найрентабельніших ягідних культур в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2014 році суницю вирощували на 19,5 тис. га, а середня врожайність становила 6,72 т/га. Одним із чинників, що суттєво впливає на врожайність суниці, є шкідники, зокрема кореневої системи.
Шкідники кореневої системи суниці внаслідок живлення коренями рослин послаблюють, пригнічують ріст і розвиток рослин, і, як наслідок, такі кущі погано плодоносять, нерідко спостерігається повна загибель окремих із них. Серед ґрунтових шкідників, що пошкоджують кореневу систему суниці, найнебезпечнішими є хрущі, ковалики, чорнотілки, капустянка, совки.
На території України поширені такі види хрущів: червневий хрущ (Ampliimallon solstitalis L.), західний травневий хрущ (Melolonthà melolontha L.), східний травневий хрущ (Melolonthà hippocastsni Fabr.), мармуровий (Polyphylla fullo L.), сірий волохатий хрущ (Anoxia pilosa Fabr.).
Жуки завдовжки 14–32 мм, овальні, чорного або бурувато-коричневого кольору. Надкрила та передня частина спинки вкриті дрібними білими волосками (фото 1).
Личинки мають С-подібно зігнену форму завдовжки 50–60 мм, м’ясисті. Голова блискуча, руда, на грудях 3 пари ніг (фото 2).
З’являються перші жуки хрущів у кінці квітня — на початку травня. У цей період спостерігаються стійкі плюсові температури повітря понад +8 °С, що сприяє прогріванню ґрунту й стає стимулом виходу жуків із нього.
Масовий літ імаго триває 9–12 днів, але літ поодиноких жуків спостерігається весь травень і ще першу декаду червня. Після виходу жуків на поверхню ґрунту вони починають паруватися. У цей період імаго активно живиться листками різних рослин, зокрема й суниці. Потім самиці заглиблюються у ґрунт, де через 8–15 днів після парування відкладають яйця. Яйцекладки розміщені на різній глибині — від 10 до 60 см і містять по 20–30 шт. яєць.
Личинки виходять із яєць через 28–40 днів — це II–III декада червня, вони з’являються до кінця IIдекади липня. Щойно відроджені личинки активно рухаються в пошуках їжі. Живляться вони дрібними корінцями, рослинними рештками, перегноєм.
У пошуках їжі личинки хрущів здатні долати відстань понад 7 м, рухаючись уздовж рядка. Внаслідок таких міграцій більшість рослин суниці були пошкодженими, і до 96% із них загинуло.
У серпні — IIдекаді вересня спостерігався рух личинок в нижні шари ґрунту. За зниження температури повітря до +10 °С і нижче личинки опускаються у ґрунті на глибину 60–80 см, де й зимують.
Після третьої (в південних областях) і четвертої (в північних областях) перезимівлі личинки заляльковуються.
Заляльковування відбувається на глибині 35–80 см (до 95,6% личинок), хоча незначну частину лялечок спостерігали й на глибині 85–100 і 125–135 см.
Із лялечок через 5–6 тижнів (кінець серпня — початок жовтня) виходять молоді жуки, які зимують у ґрунті.
Кореневу систему суниці пошкоджують також ковалики: ковалик темний (Agriоtes obscurus L.), ковалик смугастий (Agriоtes lineаtus L.), ковалик посівний (Agriоtes sputator L.), ковалик широкий (Sеlatosomus latus F.).
Імаго мають видовжено-овальне тіло (10–16 мм), струнке, плоске, з металевим відливом, різного забарвлення. На передньогруддях знизу, в заглибині середньо грудей, є відросток. Завдяки такому утворенню жуки видають звук, що схожий на клацання. Всі лапки 5-членикові, вусики 11-членикові нитко-, пилко-, гребенеподібної форми (фото 3).
Личинки (дротяники) мають видовжене, пружнє, блискуче тіло, яке вкрите міцним хітиновим покривом. Забарвлення від жовтого до світло-коричневого (фото 4).
Зимують жуки та личинки у ґрунті на різній глибині (25–100 см). Жуки не завдають значної шкоди — вони живляться листям, пелюстками, пилком різних рослин. Самиці після парування заглиблюються у ґрунт, де й відкладають купками яйця по 3–5 шт. на глибину 3–5 см. Загальна продуктивність самиць 150–200 яєць. Через 20–30 днів із яєць виплоджуються личинки — дротяники. Вони живуть і линяють у ґрунті 3–4 роки. Живляться коренями рослин. Особливо небезпечними вважаються личинки старших віків. У пошуках їжі вони здатні мігрувати в ґрунті в усіх напрямках. Заляльковуються дротяники у ґрунті, і через 2–3 тижні з’являються молоді жуки, які тут і зимують.
Небезпечним для рослин суниці є також вовчокзвичайний, або капустянка (Gryllotalpa gryllotalpa L.).
Доросла комаха завдовжки 45–65 мм, оксамитово-коричневого забарвлення, із шовковистим відтінком. Передні ноги копальні, короткі, розширені, з міцними зубцями. Гомілки задніх ніг із 3–4 шипами на внутрішньому боці. Надкрила короткі, шкірясті, із сіткою жилок. Крила добре розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок у вигляді джгутиків, виступають за межі черевця. На кінці черевця відростки — церки (фото 5).
Яйця округлі, діаметром 3–3,5 мм. Личинки схожі на дорослу комаху, але безкрилі. У пронімф з’являються зачатки крил.
Шкідник зимує у ґрунті в стадії дорослої комахи (на глибині 50–100 см), німфи та личинки (на глибині 20–50 см). На поверхні імаго починають з’являтися, коли ґрунт на глибині 20–30 см прогріється до +8…+10 °C. Навесні після парування самиці заглиблюються в ґрунт і відкладають яйця. Для цього на глибині 10–20 см вони влаштовують земляні камери, у яких і розміщують яйця. В одній кладці може бути до 360 яєць. Відродження личинок відбувається у червні-липні. У гнізді вони залишаються ще впродовж 2–3 тижнів. Потім личинки починають активно рухатися у ґрунті в різних напрямках і живитися коренями рослин. Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, що призводить до їх пригнічення, а нерідко й до повної загибелі. Повний цикл розвитку триває близько 1,5–2 роки.
Заходи захисту
Перед садінням суниці потрібно обстежити ділянку на наявність личинок хрущів і коваликів — за заселення в межах 0,5–1 екз./м² та 3–5 екз./м² відповідно потрібно вживати викорінювання.
Саджанці суниці замочують у сметаноподібній масі — «бовтанці», яка складається з рудої глини, коров’яку та води (співвідношення 0,7:0,8:1), куди додають Круізер 350 FS, т. к. с., готуючи 2%-й робочий розчин суміші (Патент України №48271), або Престиж 250 FS, ТН, або 0,8%-й розчин препарату Нупрід 600 ТН. За садіння розсади суниці механізованим способом ефективним є внесення гранульованого препарату Форсе 1,5 G (тефлутрин) з нормою витрати 10–12 кг/га в лунки (в рядок).
За високої шкідливості личинок хрущів і коваликів у насадженнях суниці ефективною є обробка рослин робочим розчином 0,2%-го інсектициду Актара 25 WG, в. г. або 0,25%-го інсектициду Конфідор, в. р. к. (Патент України №61478) із розрахунку 30–50 мл розчину в розетку куща з подальшим поливанням.
Дієвим проти капустянки є осушення зволожених ділянок у насадженнях суниці. Зменшення чисельності шкідника відбувається також за обладнання місць зимівлі у вигляді ям або канав завглибшки до 0,5 м заповнених перегноєм, із подальшим їх розкопуванням узимку. Ефективним проти капустянки та дротяників є використання принад на основі препарату Медветокс-У з нормою витрати 20 г/10 м². Для внесення препарату в ґрунті роблять борозни завглибшки 3–5 см між рядками й засипають туди Медветокс-У із подальшим загортанням і поливанням.
Ірина Кравець, канд. с.-г. наук,
Уманський національний університет садівництва
журнал “Плантатор”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
