Гіпокальціємія, симптомом якої є низький рівень кальцію в сироватці крові, може бути поширеною у вашому стаді, навіть якщо випадки молочної лихоманки трапляються дуже зрідка. У стадах, що отримують стандартний монокорм, приблизно 50% корів другої лактації потерпають від гіпокальціємії в перші 24 год після отелення, навіть коли рівень клінічної молочної лихоманки становить менше за 5%. Гіпокальціємія може призвести до зниження споживання сухої речовини, зниження виробництва молока, частішого виникнення порушень обміну речовин і погіршення репродуктивної функції тварин.
Субклінічна гіпокальціємія
У разі субклінічної гіпокальціємії клінічні ознаки відсутні, що значно ускладнює її виявлення. Натомість від наслідків субклінічної гіпокальціємії потерпає багато корів. Фактично економічна вартість цих субклінічних випадків для стада набагато більша, ніж вартість клінічної молочної лихоманки, тому що рівень захворюваності набагато вищий, а наслідки виявляються у вторинних проявах для здоров’я.
Джессі Гофф з Університету штату Айова (США) називає субклінічну або клінічну молочну лихоманку початковим стартовим механізмом. Наприклад, низький рівень кальцію в сироватці призводить до зменшення скорочення гладкої мускулатури. У результаті може статися зміщення сичуга. Зменшення скорочення м’язів сфінктера на кінці дійки може призвести до проникнення бактерій і спричинити мастит. Порушення скорочувальної діяльності матки після отелення призведе до порушення відтворювальної функції (ендометрит, перегули, подовжений сервіс-період, збільшується сприйнятливість до захворювання на кетоз).
Субклінічну гіпокальціємію визначають за рівнем кальцію в сироватці крові корів, відібраної через 12–24 год після отелення. Можна брати ці результати й аналізувати їх для моніторингу ступеня поширення субклінічної гіпокальціємії в стаді, але факт полягає в тому, що в реальному часі ми не можемо контролювати проблему шляхом моніторингу. Тому, коли йдеться про субклінічну гіпокальціємію, фахівці можуть наголошувати або на профілактиці, або на лікуванні.
Профілактика гіпокальціємії
На відміну від випадків молочної лихоманки внутрішньовенне введення кальцію молочним коровам із субклінічною гіпокальціємією не рекомендується. Адже це може призвести до тривалого зниження концентрації кальцію в крові. Дослідники (Лучано Кайшета) виявили, що через шість годин після лікування концентрація кальцію в крові досягла рівня навіть нижчого за вихідний. Більш того, концентрація кальцію в крові лишалася нижчою від рівнів, виміряних у корів, які не отримували кальцій внутрішньовенно.
Профілактику гіпокальціємії доцільніше проводити, змінивши раціон корів у транзитний період. Ці зміни дають змогу фізіологічній системі організму, що мобілізує кальцій, підготуватися до збільшення потреби в кальції, пов’язаному із синтезом молозива й молока.
Існує дві основні стратегії годівлі корів пізнього сухостою, які допомагають поліпшити споживання корму тваринами та знизити частоту виникнення метаболічних порушень, пов’язаних із проявами гіпокальціємії.
Перша полягає в обмеженні споживання Са до кількості, меншої ніж 60 г/ добу, адже високий уміст кальцію в раціоні призводить до зниження його засвоєння. У разі більшого споживання Са підтримується високий рівень Са в крові, екскреція збільшується, причому гормональний механізм мобілізації Са з кісток вимикається.
Другу стратегію засновано на концепції катіонно-аніонного балансу раціону. Тут відбуваються такі процеси: катіони натрію (Na+) та калію (К+) несуть позитивні заряди й підвищують рН у крові; аніони, зокрема хлору (Cl) і сірка (S2–), несуть негативні заряди й мають підкислювальний ефект у крові (зниження рН). Коли баланс між катіонами й аніонами є негативним, рН крові знижується. Для нейтралізації низького рН крові, спричиненого негативним балансом, корова мобілізує буфери, включно з Ca фосфат і бікарбонатом із кістяка.
Обидві ці стратегії спрямовано на активізацію механізмів, які дають змогу корові швидко отримувати з кісткових запасів кальцій, коли потреба в ньому різко зростає під час отелення. Однак обидві стратегії не повинні використовуватися разом.
Ми пропонуємо застосовувати другу стратегію годівлі сухостійних корів, яка ефективно компенсує можливі випадки зменшення споживання корму в транзитний період. А негативні наслідки високих рівнів кальцію або калію в раціонах компенсувати використанням аніоногенних добавок. Для контролю стану корів після отелення пропонуємо контролювати годівлю корів і намагатися зробити так, щоб кормовий стіл містив 110–120% енергії, що піддається метаболізму. Потреби більше як 1000 г/добу білка, що метаболізується. Раціон корів має бути складений так, щоб забезпечував від 110 до 130% енергії, що піддається метаболізму, але не більше як 1200 г/день білка, що метаболізується.
Контролювати цей процес можна через рН сечі. Фізіологічна норма сечі у корів відповідає рН 8,4–8,6. Для запуску процесу надходження кальцію з кісток до крові рН сечі має бути 6,2–6,4.
Аніоногенні добавки рекомендовано згодовувати за 21-й день (не пізніше 15-го) перед отеленням. У цьому разі не так важливі витрати на використання продукту — всього за 2–3 тижні до отелення, але важливішим є правильність його застосування. На 3-й день вимірюємо рН сечі у п’яти корів. У разі досягнення рН сечі 6,2–6,4 вважаємо, що дозу встановили.
Слід ще раз підкреслити, що витрати на застосування аніоногенних добавок за тритижневий період нижчі, ніж витрати на лікування післяотельних ускладнень. Правильне застосування продукту сприяє додатковому отриманню молока за лактацію у кількості 300–450 л/гол. (надбавка — 5–8%). Це добрий прибуток і висока окупність. У день отелення потрібно припинити згодовувати аніоногенні добавки.
Запорукою того, що транзитний період подолано успішно, є те, що корова здорова, виробляє велику кількість молока з необхідними компонентами й може бути запліднена у визначений час. Імовірність такого успішного переходу можна гарантувати за використання відповідних стратегій годівлі, додаткових наукомістких продуктів й менеджменту в сухостійний і новотільний періоди.
The Ukrainian Farmer
