Висів просапних культур в багато чому залежить від сівалки. Ми поїхали в Решетилівський район до фермерів Василенків, щоб послухати про їх досвід у цій справі
Фермерське господарство «Василенко С. В.» розпочало свою діяльність ще у 1990-ті рр. після виходу з колгоспу. З часом земельний банк збільшився, що пришвидшило розвиток, змогли придбати сучаснішу техніку й освоїти нові технології. Сьогодні господарство обробляє близько 1700 га, на яких вирощує озиму пшеницю, озимий ріпак, кукурудзу, сою, соняшник і горох. Очолюють підприємство батько та син Василенки — Сергій Васильович і Сергій Сергійович.
У господарстві застосовується класична технологія обробітку ґрунту — оранка, глибоке розпушення або розпушення на 25 см. Дискуванням не зловживають, перед сівбою намагаються завжди культивувати. Сівозміна така: горох-ріпак-пшениця-кукурудза-соя-соняшник. Горох досить вдалий попередник для ріпаку, а той, у свою чергу, є хорошим попередником для пшениці. Потрібно тільки побороти падалицю ріпаку по сходах пшениці. Соняшник намагаються висівати на одному полі не частіше ніж раз на 6–7 років. Оскільки під кукурудзою, соєю та соняшником уже багато років чимала частка площ, підприємство має певний досвід у застосуванні різних агрегатів для висіву цих культур.
Перша просапна сівалка, що з’явилась в господарстві, була 8-рядна модель John Deere 1880. На той час вона повністю задовольняла, працювала з тракторами МТЗ, показувала хороші результати й навіть з інших господарств приїздили на неї дивитися. Проте, коли земельний банк вкотре збільшився на 300 га, однієї сівалки стало мало, й виникла потреба придбати ще одну 8-рядну сівалку. Більшу вирішили не брати, тому що один 300-сильний трактор John Deere був постійно працював на ґрунтообробних операціях і долучатися до сівби фізично не міг. І саме в той рік було заплановано засіяти близько 1000 га кукурудзою та соняшником.
Щоб встигнути все зробити за 2,5 тижня, однієї сівалки було явно мало. В результаті взяли сівалку французького виробника, яка непогано відпрацювала чотири сезони. У 2017 році вирішили придбати ще один 300-сильний трактор, й одразу побачили, що з’явилися зайві потужності, які варто б використати. Треба було завантажити нову машину додатковими операціями, і сівба просапних культур була найвдалішим рішенням. До того ж земельний банк господарства знову збільшився на 300 га, і це стало додатковим поштовхом модернізувати технічний парк. Одночасно виникли й деякі труднощі — через судову тяганину за землю не вдалося з осені обробити частину площ, тож треба було придбати сівалку, яка могла б працювати й за нульовою технологією.
Господарству запропонували 24-рядкову сівалку одного відомого німецького виробника, і Сергій Василенко, син власника, їздив у господарства, де працюють такі агрегати. Відгуки були позитивними, і вже готові були вирішити на користь саме цієї машини, але в останній момент регіональний представник компанії Väderstad Володимир Свинаренко навів батьку та сину Василенкам такі аргументи, що стали вирішальними, і невдовзі в них з’явилася сівалка Väderstad Tempo L16.
Єдиним аргументом проти цієї машини була відсутність загального бункера для насіння, але й тут знайшлися позитивні сторони: під час завантаження легкого насіння (наприклад, соняшнику) у вітряну погоду дорогий посівний матеріал буде здувати повз отвір. Так навіщо втрачати, коли цього можна уникнути? Засипаючи насіння в окремі ящики, оператор може візуально контролювати його якість, а якщо говорити про кількість завантажень, то протягом дня це доводиться роботи тільки кілька разів. Добрива є більш критичним матеріалом до витрат часу на завантаження, і це вирішило долю придбання.
А починалась історія з пошуку сівалки ще в Ганновері, де власники господарства спілкувались із представником одного американського виробника, що пропонував свою машину й наголошував на надійності, функціональності та відносно низькій ціні. Навіть пропонував привезти сівалку й посіяти абсолютно безкоштовно. Проте був певний ризик, що якість висіву все ж не відповідатиме очікуванням — і тоді всі збитки лягли б на плечі фермера. Тому експеримент із попереднім випробуванням вирішили не проводити й розпочали пошук надійних рішень із наявними позитивними відгуками.
 |
Власний досвід
Коли сівалку запускали в роботу, сервісні спеціалісти попрацювали з нею в полі всього кілька годин, і більшість часу було витрачено на розв’язання питань із навігаційними сигналами. Сама сівалка налаштовується і калібрується дуже швидко. За словами Сергія Василенка-молодшого, на це потрібно максимум 20–25 хв. Він також зазначив, що за точністю сівби й глибини не має навіть із чим порівнювати. Коли Сергій розкопував рядок, де відстань між насінням має бути 22 см, так воно й було. Навіть не потрібно було розкопувати всього рядка: після того, як розкопав одну насінину, можна було прикладати рулетку й далі копати тільки на встановленій відстані. І через кожних 22 см була нова насінина.
Максимальна швидкість сівалки під час висіву соняшнику торік становила 12 км/год. Дотримувалися всіх установлених параметрів висіву: глибини, відстані між насінинами — і все це за мінімальної кількості двійників і пропусків. Керування з планшета дозволяло виконувати налаштування безпосередньо поруч із сівалкою. Проте однією з найбільших позитивних рис цієї сівалки вважають можливість окрім кукурудзи, соняшнику та сої сіяти ріпак. До того ж сівалка в перший прохід сіє з міжряддями 70 см, а потім заходить у свій слід зі зміщенням на пів рядка, й таким чином отримують посіви з міжряддям 35 см. Торік вирішили виконати дискування й ранню сівбу ріпаку. Отримали нормальні сходи, завдану густоту та рівномірний розподіл рослин у межах рядка. Норму висіву було встановлено 480 тис. насінин на гектар. За розрахунками після сівби мало б залишитися близько 0,5 кг насіння, а фактично вийшло 0,7 кг через відсутність пересівів на розворотах і клинах.
Кукурудзу висівали на швидкості 14–15 км/год, і якість висіву також повністю задовольняла всім вимогам. Недолік полягав у тому, що система автоматичного відімкнення секцій спрацьовувала на розворотах не зовсім коректно. Оператор заходив у рядок і виходив із рядка на різних швидкостях, тому ввімкнення висівного апарата відбувалося трохи із запізненням. У результаті сівалка починала висів на півметра далі, ніж було потрібно. Ця особливість поточного сезону буде врахована, й жоден квадратний метр землі працюватиме з максимальною віддачею.
Торік трапилася така ситуація, коли через спірну ситуацію із землею не вийшло підготувати площу після кукурудзи, й тільки навесні, коли проблему було розв’язано, господарство отримало змогу користуватися землею. Це була друга половина весни, коли дискування могло призвести до значної втрати вологи. Вирішили працювати у цих умовах за нульовою технологією — прямо по стерні запустили сівалку Väderstad Tempo L16 і знову посіяли кукурудзу. Можливо, це не найкраще агрономічне рішення, але в тих умовах вибір був невеликий. У результаті отримали нормальні сходи й зібрали достойний урожай.
Витрати пального трактора John Deere 8335 під час роботи із сівалкою Väderstad Tempo L16 — 3,5–3,8 л/га. Рельєф полів здебільшого горбистий, тому сіяти на великій швидкості 17–18 км/год часто фізично немає можливості. Трактор може й потягне, але це буде не робота, а знущання з техніки. Власники категорично проти такого підходу й віддають перевагу менш швидкісній сівбі. Так і трактору легше, і шансів втратити якість висіву значно менше.
Під час висіву соняшнику працювали у дві зміни — із 7:00 до 14:00, і з 14:00 до 21:00. За цей час встигали засіяти до 120 га. До того ж ніхто не напружувався й особливо не поспішав. Кукурудзу висівали на полях меншої площі, тому через переїзди і більший відсоток розворотів продуктивність становила 100–120 га залежно від конкретних умов.
Критичним по часу є завантаження сівалки добривами, і тут є резерви для оптимізації продуктивності. На завантаження добрив потрібно 5–7 хв. На 100 га їх завантажують 5–6 разів залежно від норми внесення. Насіння завантажується всього 2–3 рази за добу, тому цей процес не потребує багато часу. Соняшнику вистачає на півдня роботи, кукурудзи, звичайно, менше, бо її насіння більшого розміру.
Говорить експерт
Сергій Василенко
ФГ «Василенко С. В.»
«Ми межуємо полями з «Нібулоном», і представники величезного холдингу кажуть, що також хочуть працювати з такими сівалками. Придбання сучасної ефективної техніки в нас почалось із зернової сівалки John Deere 455. Ми хотіли придбати модель із захватом завширшки 7,8 метра, а нам привезли значно більшу — 11,4 метра. Перший сезон тягали її Т-150, якось відсіялись, і потім одразу взяли кредит і придбали 300-сильний трактор. Невдовзі придбали до нього 12-метровий культиватор, широкозахватну дискову борону й інші знаряддя. Прийшлося пришвидшувати технічну модернізацію, бо два наших Т-150 щодня ламалися. В результаті після придбання другого 300-сильного трактора ми отримали можливість повністю перейти на високопродуктивні широкозахватні знаряддя. І якщо раніше нам треба було одночасно працювати двома 8-рядними сівалками, тепер все встигаємо робити з Väderstad Tempo L16».
Владислав Олійник
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
