Досліджено й описано зиски від уведення в зрошувану сівозміну люцерни на крапельному зрошенні.
У рослинництві, як і в інших галузях сільського господарства, дедалі актуальнішою стає проблема виробництва високоякісної продукції. І це досягається шляхом упровадження ресурсоощадних технологій, значну роль у яких відіграє крапельне зрошення. Відтак виробництво сільськогосподарських культур стає незалежним від погодних умов і сприяє гарантованому отриманню високих урожаїв тільки на зрошенні.
Через зміну клімату в бік посушливості, а також зростання вартості поливної води в Україні відбувається поступове збільшення площ крапельного зрошення. Однак тривале його застосування водами різної якості зумовлюють зміни властивостей ґрунтів, зростають ґрунтово-деградаційні процеси (засолення, осолонцювання), погіршується агрофізичний стан ґрунтів. Тому вводять у зрошувану сівозміну цінних агромеліоративних культур, вирощування яких на крапельному зрошенні є рентабельним. Так, актуальним є, зокрема, вирощування люцерни на насіння.
Маючи високу врожайність надземної маси завдяки потужній кореневій системі, вона здатна до симбіотичної азотфіксації, збагачення ґрунту органічною речовиною, поліпшення його фізичних, фізико-хімічних і біологічних властивостей, підвищення родючості й збільшення врожаю наступних культур. Добре розвинена коренева система люцерни на другий-третій рік життя рослин залишає в орному шарі ґрунту кореневу масу, рівноцінну 40–60 т/га гною. Ґрунт після оранки люцерни та люцерно-злакових травосумішок стає більш структурним, збагачується як органічними, так і мінеральними речовинами, особливо азотом, фосфором, кальцієм, калієм, залізом і магнієм.
Поза конкуренцією з іншими травами в сівозмінах зрошуваного землеробства ставлять люцерну, її властивості як біологічного дренажу й фітомеліоранту. Маючи глибоко проникну й добре розвинену в орному шарі кореневу систему, а також завдяки великому водоспоживанню, вона запобігає вторинному засоленню та добре сприяє розсоленню ґрунтів.
Люцерна здатна фіксувати азот із повітря та накопичувати в ґрунті до 200–300 кг/га біологічного азоту. Тому вона сприяє ліквідації азотного дефіциту. Біологічний азот потрібно розглядати як чинник часткової заміни промислового азоту в системі удобрення сільськогосподарських культур, підвищення родючості ґрунту й охорони навколишнього середовища (відсутність забруднення ґрунтів, водойм і атмосфери). Азотфіксація — єдина дармова та екологічно чиста можливість постачання азоту рослинам. Проте значна частина землекористувачів до цього часу ще недостатньо усвідомила важливість і необхідність використання цього процесу в повному обсязі в сільському господарстві.
В Інституті зрошуваного землеробства вивчали формування насіннєвої продуктивності сортів люцерни Унітро та Зоряна на крапельному зрошенні й застосуванні регулятору росту одного з іноземних виробників протягом першого, другого та третього років життя травостою. Крапельне зрошення сприяло суттєвому зниженню негативних наслідків гідротермічних умов.
Наші дослідження показали, що розташування кореневої маси в орному шарі ґрунту (0–30–40–50 см) має свої особливості. Основна маса коренів 92,58% за крапельного зрошення розташована у шарі 0–30 см. Кількість повітряно-сухої кореневої маси становила за крапельного зрошення 2,28 т/га (перший рік життя травостою). Обробка рослин люцерни регулятором росту підсилювала процес накопичення сухої маси коренів до 2,5 т/га, що перевищувало контрольні варіанти на 21,0–29,1%. Умови крапельного зрошення сприяли посиленню азотфіксації у два рази й становили 143,6 кг/га.
Насіннєва продуктивність сортів люцерни в роки зі складними погодними умовами в перший рік життя травостою досягала 2,2 ц/га. Застосування регулятора росту в період «початок цвітіння — масове цвітіння» підвищувало врожайність насіння на 15,0–18,0%.
Насіннєва продуктивність насіння рослин люцерни другого року життя за крапельного зрошення становила 6,0 ц/га, третього — 4,3 ц/га.
Економічну ефективність у вирощуванні люцерни на насіння розраховували на підставі технологічних карт з урахуванням вартості поливної води, мінеральних добрив, пестицидів, паливно-мастильних матеріалів. Вартість 1 кг насіння люцерни першого року травостою — 20,6–24,8 грн, другого — 10,4–12,2, третього — 13,0–14,5 грн. Умовно чистий прибуток за вирощування люцерни на насіння досягав: першого року — 4844–5949 грн/га, другого — 16 410–18 528, третього — 13 255–14 780 грн/га.
В останні роки в Інституті зрошуваного землеробства створено сорти люцерни Унітро, Веселка, Зоряна, Серафіма, Анжеліка, Елегія з потужною кореневою системою стрижнево-розгалуженого типу, підвищеною азотфіксувальною здатністю. Тому ці сорти люцерни можуть бути надійним чинником структуроутворення, джерелом поповнення гумусу та поживних речовин ґрунту. Підвищений рівень біологічної азотфіксації сортів дозволить зменшити до мінімуму застосування мінеральних добрив.
Олена Тищенко, провідний науковий співробітник
Інститут зрошуваного землеробства (м. Херсон)
журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
