Агрономія
Головне:
Агрономія

Культура, що дає можливість творити

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Культура, що дає можливість творити
 
 

До вирощування ріпаку в СВК «ДРУЖБА» підходять творчо. Тому вони отримують запланований урожай.

Ріпак заведено вважати складною культурою для вирощування. Дехто з агрономів, згадуючи про ріпак, навіть жартома називають його «валідольною». Утім, якщо правильно підібрати технологію і вміло її застосувати, то всі хвилювання з лихвою окупляться. Саме так і працюють у СВК «Дружба», що в Саратському районі Одеської області. Про свій досвід вирощування ріпаку озимого розповів головний агроном господарства Георгій Кирилов.

— Пане Георгію, насамперед коротко розкажіть про своє господарство.

— Наш сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» спеціалізується на рослинництві, молочному тваринництві та свинарстві. Маємо в обробітку 6400 га ріллі, де вирощуємо озиму пшеницю, озимий ячмінь, озимий ріпак, соняшник і кукурудзу. Утримуємо 250 корів і 500 свиней на відгодівлю.

Щодо рослинництва, то в структурі посівних площ 50% під зерновою групою — пшениця, кукурудза, ячмінь, 50% — технічні культури соняшник і ріпак. Застосовуємо традиційну технологію, яка повністю себе виправдовує в нашій зоні ризикованого землеробства: маємо врожайність пшениці та ячменю в середньому по 60–65 ц/га, соняшнику — 30, кукурудзи — 55, ріпаку — 30–35 ц/га.

— Яке місце в сівозміні належить ріпаку? Чи важлива для вас ця культура?

— Оскільки ми працюємо в зоні ризикованого землеробства, то робимо ставку на озимі культури — ріпак, ячмінь, пшеницю. А це 80% посівів. Річ у тім, що опади в нашій зоні протягом року розподіляються дуже нерівномірно: навесні та влітку дощі практично не випадають, тому озимі культури продуктивніші, ніж ярі, бо можуть «вхопити» вологу з осені. Тому завдяки озимині маємо добрі врожаї. Натомість урожайність ярих культур вполовину гірша за озимі.

Пшениця та ріпак є для нас пріоритетом. Під їхніми посівами сумарно 50% загального виробництва. Ріпак у господарстві ми вирощуємо з 2003 року, а особисто я — з 2007 року. Перш ніж почали отримувати стабільний результат, довелося три роки відшліфовувати технологію. Проте й донині експериментувати доводиться кожен рік, адже рік не схожий на попередній.

Ріпак для нас — найрентабельніша культура й водночас моя найулюбленіша. Вона мені подобається за пластичність, можливість творчо працювати з нею. Що ти в неї вклав, такий результат і отримав. От із пшеницею, кукурудзою — просто, за ними догляд нескладний, вони менше реагують на примхи погоди. З ріпаком так не вийде. Ріпак — дуже гнучка культура, як пластилін, із нього можна «ліпити» запланований урожай. І це чудово.

Перш за все треба думати, як отримати сходи — в нашій зоні це перша й основна проблема. І тут ріпак дуже вигідний, бо це єдина культура, що має довгий строк сівби — з кінця липня до середини жовтня. За цей період обов’язково має випасти дощ, після чого ми починаємо сіяти. Жодна інша культура не має такого широкого вікна для сівби. За 12 років ми не мали жодної проблеми зі сходами, крім 2016 року, коли не випало жодного дощу. Тому ми його й не сіяли.

— Ви сказали, що відпрацювали технологію вирощування ріпаку? Які її особливості?

— Попередник для ріпаку в нас зернові — ячмінь чи пшениця. Після збирання озимини оремо, тоді компактором розпушуємо й ущільнюємо ґрунт, роблячи дрібногрудкуватою його структуру. Перед сівбою проходимо культиватором або тим самим компактором. Мілкий обробіток під озимий ріпак не практикуємо, бо тоді є певний ризик, пов’язаний із забур’яненістю, браком опадів, та й коренева системи ріпаку гірше розвивається за мілкого обробітку. За оранки вона краще заглиблюється в ґрунт з осені та краще розвивається взимку.

Перед оранкою вносимо гранульовані NPK + сірку, взимку підживлюємо ріпак аміачною селітрою та КАС. Навесні захищаємо посіви фунгіцидами й інсектицидами. Якщо потрібно, і гербіцидами. До суміші додаємо мікроелементи. Визначаємо норми внесення добрив і мікроелементів на основі результатів хімічного аналізу ґрунтів, який проводимо раз на три роки з прив’язкою до конкретної точки на полі. Результати аналізів показують, що наші південні чорноземи важкосуглинкові мають середню забезпеченість поживними елементами, тож щороку їх поповнюємо на основі розрахунків для кожного окремого поля та запланованої врожайності 30–35 ц/га.

— Якій селекції віддаєте перевагу, як випробовуєте гібриди, за якими критеріями їх відбираєте?

— Кожен рік висіваємо на демоділянках кілька десятків гібридів, щоб вивчати особливості кожного з них у цій місцевості. Оскільки щороку ситуація на полі складається по-різному, то ми підбираємо гібрид під нашу технологію. Тобто в нас робота творча.

Щодо критеріїв відбору гібридів, то для нас важливі зимостійкість і посухостійкість. Про брак вологи я вже казав, а за останні 5 років до цієї проблеми додалася ще й інша небезпека для ріпаку — умови виходу із зими. Навесні в нас часто бувають приморозки й кожний гібрид по-різному на них реагує. У кожній селекції є гібриди, адаптовані до нашої зони. Тому сіємо весь набір гібридів, щоб вивчати їх поведінку в нашій зоні.

На тлі цих критеріїв важлива врожайність. Як тільки бачимо продуктивніший гібрид у демопосівах, одразу ж впроваджуємо його в товарні посіви. Зазвичай більше як два-три роки в товарних посівах гібрид не вирощуємо. Наприклад, цього року посіяли новий гібрид Савео селекції компанії «Сингента» на площі 900 га. Він на демоділянках показав урожайність на 2–3 ц/га вищу проти гібридів інших компаній. А загалом у товарних посівах ми сіємо чотири гібриди, два з яких компанії «Сингента». Ще один їхній гібрид Технік висіяли на площі 400 га. Взагалі ми вирощуємо гібриди «Сингента» з 2014 року й жодного разу в них не розчарувалися.

Окрім того, нині все більше проявляється тенденція в селекції гібридів ріпаку стійкості до хвороб. У нашій зоні проблемою є альтернаріоз і склеротиніоз, які потребують захисту в пізніший період вегетації, коли рослини вже високі й треба застосовувати висококліренсний обприскувач. На початку вегетації серйозних проблем із хворобами та шкідниками немає.

Якщо торік на демоділянках ми визначали тільки врожайність нових гібридів, то цього року вивчаємо технологію захисту й генетичну стійкість кожного гібрида хвороб.

— А яку систему захисту застосовуєте в товарних посівах?

— З осені проти шкідників застосовуємо інсектицид Карате Зеон, а також фунгіцид-ретардант Сетар. З його допомогою ми не лише захищаємо сходи від грибних хвороб, а й стримуємо розвиток вегетативної маси та даємо поштовх до розвитку кореневої системи. Крім того, внесений навесні, цей препарат стимулює розвиток бічних стебел ріпаку й водночас стримує ріст центрального. Тим самим ми формуємо більш рівномірний габітус рослини, забезпечуємо синхронне цвітіння, що зменшує розтріскування плодів. У результаті не втрачаємо насіння під час обмолоту та кошти на його досушування.

Навесні після відновлення вегетації обробляємо посіви інсектицидом Карате Зеон і фунгіцидом Тілт. Перед початком цвітіння ріпаку вносимо інсектицид і фунгіцид Амістар Екстра. Таким чином, основа системи захисту ріпаку та й зернових культур складається з препаратів компанії «Сингента». Ми так працюємо з 2013 року, технологія повністю відпрацьована, так що проблем практично не виникає.

Звісно, система недешева, але повністю себе виправдовує. От минулого року ми вперше на всій площі пшениці та ячменю застосували препарат Елатус Ріа і добилися дуже добрих результатів. Отримали рекордний для нашої зони урожай — до 70 ц/га.

Тому на 80% наша система захисту на всіх культурах складається з препаратів компанії «Сингента».

Людмила Степанчук

журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: