Передусім дається взнаки суттєве подорожчання на ринках інших зернових — ячменю (на тлі неврожаю в ЄС та Росії й високий попит, зокрема, і з боку Китаю) та пшениці (через напружений загальний баланс у восьми найбільших країнах-експортерах і мінімальний за останні 20 років показник співвідношення запасів і споживання у 2021/22 МР у світі).
Що ж до цариці полів, то нинішнього сезону вона може обдарувати українських аграріїв набагато щедріше, ніж торік, — аналітики «АПК-Інформ» прогнозують 37,8 млн тонн урожаю, аналітики USDA — 39 млн тонн. Є очікування, що врожай-2021 може стати рекордним, істотно перевищивши максимуми 2018-го і 2019 років — 35,8 та 35,9 млн тонн відповідно. В будь-якому разі такі обсяги дозволять Україні відвантажити на зовнішні ринки близько 30–32 млн тонн зернової, а разом із тим — утримати четверте місце в рейтингу її світових експортерів.
То які ж чинники останнім часом надають підтримку цінам на українську кукурудзу? Впливають уже сформовані високі цінові рівні на бразильську зернову, попри її рекордне виробництво (116,3 млн тонн, за даними Conab). Окрім того, неоднозначні перспективи виробництва в США через погіршення стану посівів на тлі посушливої погоди. Власне, й перехідні залишки зернової в США на початок сезону невисокі, а якщо точніше, мінімальні за останні 7 років — 31,4 млн тонн (проти 48,8 млн тонн рік тому). Ще одна причина — очікуване збереження активного імпорту Китаєм, що за підсумками 2021/22 МР став імпортером №1 української кукурудзи. Далося взнаки й скорочення добового обсягу вироблення етанолу в США до 941 тис. барелів, і зростання цін на нафту (до свого трирічного максимуму) слідом за істотним стрибком цін на газ у Європі.
У ЄС прогнозні обсяги виробництва цариці полів теж нижчі, ніж очікувалося, хоча й вищі, ніж минулого сезону. Зокрема, за оцінками Strategie Grains, — 64,9 млн тонн (–1,4 млн тонн). Аналітики IGC прогнозують валовий збір обсягом 68,4 млн тонн (–0,8 млн тонн), Єврокомісії — 68,8 млн тонн (–2,2 млн тонн). Крім того, прогнозований узимку вплив Ла-Нінья може знову знизити потенціал виробництва зернової в країнах Південної Америки. У Бразилії, зокрема, посунулися в часі темпи сівби кукурудзи першого врожаю. Зазнало впливу клімату й виробництво на європейському континенті: збирання зернової ведеться із затримками. А на українських теренах ще й даються взнаки подорожчання залізничних перевезень та елеваторних послуг.
Врешті, в першій декаді жовтня ціни попиту на кукурудзу в портах України зросли ще на 150–200 грн/т — до 7600–7850 грн/т СРТ-порт.
Окремі трейдери, щоб терміново придбати кукурудзу й уникнути простою суден, фіксували і вищі ціни попиту. Пропозиції кукурудзи з глибоководних портів України з поставкою в кінці жовтня — початку листопада нерідко надходили за цінами 275–280 дол./т FOB, а з поставкою в листопаді — грудні досягали 277– 283 дол./т FOB.
Така ситуація не надто позитивно позначилася на конкурентоспроможності української зернової на світовому ринку. До того ж темпи її імпорту країнами ЄС з початку 2021/22 МР низькі — за оцінками Єврокомісії, з початку 2021/22 МР до 3 жовтня на європейський ринок поставлено 2,4 млн тонн кукурудзи, тоді як в аналогічний період попереднього сезону — 3,3 млн тонн (мінімум за останні 4 роки). За повідомленнями китайського національного інформаційного центру щодо зерна і олії (CNGOIC), поточного року КНР імпортує лише 20 млн тонн кукурудзи (проти 29 млн тонн 2020-го), до того ж на 2022-й уряд Китаю встановив тарифну квоту на імпорт на рівні попереднього року — 7,2 млн тонн.
Подальше підвищення цін стримуватиме активізація просування збору пізніх зернових та олійних культур, а також озимої сівби в Північній півкулі через встановлення сухої погоди і сприятливими для проведення сівби опадами в Південній Америці.
У вересні експорт української кукурудзи становив 165,6 тис. тонн (42,2 млн доларів). Це в 5,6 раза більше, ніж за цей місяць торік у натуральному еквіваленті і більш ніж у 9,4 раза — в грошовому.
За підсумками сезону-2020/21, Україна реалізувала 23,9 млн тонн кукурудзи (–17% до показника 2019/20 МР). Найбільше (36%) придбав Китай, на другому місці (11%) Нідерланди, на третьому (10%) — Єгипет. Країни ЄС сумарно імпортували 7,4 млн тонн української кукурудзи (проти 10,4 млн тонн у 2019/20 МР).
Наразі ключовим є питання просування збирання і закриття форвардів українськими трейдерами (а попри торішню ситуацію, обсяги ще більші). Схоже, на тлі зростання світових цін на енергоносії і їх впливу на всі сектори буде ще цікавіше.
AgroTimes
