Агромаркет

Куди криптиться світ?!

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Куди криптиться світ?!

Уже є аграрні компанії, які ефективно залучали кошти на розвиток бізнесу за допомогою криптомонет.

 

Останнім часом, мабуть, не в мене одного чимало постів у стрічці Facebook здіймають хайп (чи то пак, галас) навколо тенденцій ринку криптовалют, системи блокчейн та ICO — Initial coin offering (з англ. — первинна пропозиція монет). Когось таке цікавить, когось дратує, проте ніхто не лишається байдужим. Зокрема, й гравці аграрного ринку. То як вони зреагували на нові тенденції інвестування в рамках ICO та куди взагалі криптиться цей світ?

  

Чому саме ICO

 

ICO, або краудсейл, — це один із форматів залучення інвестицій. Ідеться про випуск і подальший продаж фіксованого обсягу криптовалюти чи токенів для фінансування бізнес-проекту, виведеного на ICO. Токени — це свого роду цифровий актив, який інвестор отримує від компанії в обмін на гроші або певні можливості й послуги.

 

IСО підходить для різних рівнів ведення бізнесу, що зацікавлений залучити інвестиції, проте немає ні ресурсів, ні бажання для виходу на IPO (публічний продаж акцій компаній для залучення інвестицій). Крім цього, принциповою відмінністю ICO є відсутність можливості впливати на керування компанією з боку її інвесторів.

 

Усе починається з рекламної кампанії для потенційних інвесторів. Компанія публікує так званий whitepaper, де вказано відомості про відповідний продукт, умови щодо різних аспектів проведення ICO, зокрема смарт-контракту на токени, які вона випускає. Смарт-контракт — це електронний протокол, який дає змогу регулювати відносини — тут між компанією та покупцями токенів. Грубо кажучи, це той самий паперовий договір, але в цифровій формі, умови якого виконуються автоматично після настання відповідного моменту, наприклад, оплати або відвантаження товару. Основне завдання whitepaper — викликати довіру й запевнити майбутніх інвесторів, що проект вартий того, щоб вкладати в нього гроші.

 

Часто ICO проводять для розробки певного продукту або для створення сервісу, у якому зможуть брати участь інвестори (власники токенів). З розробкою продукту все більш-менш зрозуміло: ви купляєте токени, тобто вкладаєте гроші у проект, за які компанія розробляє та створює певний продукт. У майбутньому він має принести певний дохід компанії й дивіденди її інвесторам. Із сервісом трохи цікавіше. Скажімо, наприкінці 2017-го власники ферми LavkaLavka провели ICO, в результаті якого залучили понад 16 млн доларів США. На залучені кошти було створено онлайн-платформу, що дозволяє фермерам знайти своїх покупців, а покупцям — своїх фермерів. У рамках цього проекту створено нову криптовалюту — BioCoin, за яку можна придбати товар або послуги на цій онлайн-платформі. Цікаво, що всі покупці компаній на цій платформі отримують винагороди у вигляді BioCoin. До кінця 2017 року до цієї платформи вже приєдналося 200 компаній, які вирощують або виробляють певні фермерські товари.

 

Є ще кілька компаній, які залучали кошти за допомогою ICO для подібних проектів в аграрній сфері. Наприклад, WealCoin пропонує блокчейн-опціон забезпечений готовою продукцією власного виробництва. Інший проект — Demeter віддає трохи футуризмом, але взагалі пропонує долучитися до платформи, на якій можливо здійснювати дистанційне землеробство, орендуючи міні-поля або просто інвестувати в такі господарства, отримуючи за це відповідну продукцію або гроші.

 

Тобто в результаті успішного проведення ICO в ініціаторів проекту на руках з’являється потрібна сума для створення й розвитку відповідного продукту чи сервісу, під який запускали ICO. У свою чергу, інвестори отримують цифровий актив, який, можливо, в майбутньому зросте в ціні або право на отримання певної послуги чи право на участь у певному сервісі. Проте, відомі й доволі часті випадки шахрайства в результаті проведення проекту, внаслідок чого інвестори втрачали свої гроші.

 

Правове регулювання

 

Наразі ніде чітко не зафіксовано правовий статус ICO, порядок проведення таких проектів і вимоги до їх організаторів. Відтак це призводить до безвідповідальності з боку «дуже грамотних» осіб, які ініціюють проведення ICO тільки для свого збагачення (а інвестори надалі втратять свої гроші). Відповідальність за такі дії передбачена — є відповідна стаття Кримінального процесуального кодексу. Проте проблема лежить у застосуванні цієї норми до конкретних випадків у подібних проектах. Зокрема, довести вину окремої особи поки що доволі важко.

 

Останнім часом від деяких країн вийшли роз’яснення щодо деяких питань регулювання розміщення токенів. Так, у США недавно запропонували реєструвати пропозиції і продажу токенів, як і цінні папери. Щоправда, не кожен токен за своїми ознаками схожий на цінний папір. Наприклад, якщо токени дають можливість на придбання певних товарів в окремій онлайн-платформі, такий токен не може бути цінним папером у загальному розумінні, а тому не підлягатиме правовому регулюванню за законодавством про цінні папери та фондові ринки. Ба більше, враховуючи велику кількість вимог до емітентів і процесу розміщення акцій, частина ініціаторів ICO намагаються прописувати whitepaper так, щоб токени не мали ознак цінних паперів. До слова, українські законодавці й орган фінансового регулювання лише прийшли до висновку, чим не є криптовалюта. Зокрема, її не визнали ні цінним папером, ні платіжним засобом, ні валютною цінністю. Тому більшість експертів сходяться на думці, що правильним буде вважати криптовалюту, як і токен (хоча й не завжди), нематеріальним активом.

 

Оподаткування

 

Питання доволі дискусійне. По-перше, все залежить від того, у якій країні проводитиметься ICO, тобто резидентом якої країни буде емітент токенів. Нині центрами проведення ICO у світі є Сінгапур, Гібралтар, США, Швейцарія інколи Естонія та деякі інші. Системи оподаткування в них різні, і в кожній країні операції, пов’язані з випуском і продажем токенів або криптовалют, можуть оподатковуватися по-різному, а можуть і взагалі не оподатковуватися. Тому слід звертати увагу на систему оподаткування кожної окремої країни. Інвесторам варто брати до уваги, у якій саме країні вони отримують токени або криптовалюту (адже це вважатиметься їх доходом). На жаль, Україна є не занадто привабливим варіантом як юрисдикція для податкового структурування проектів ICO.

 

Отримуючи дохід від операцій із придбання токенів або криптовалюти, в Україні доведеться платити 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору. Підприємства, у свою чергу, повинні оподатковувати операції з придбання токенів або криптовалюти податком на прибуток залежно від системи оподаткування, яку вони обрали: загальна або спрощена.

 

Cитуація щодо ПДВ взагалі непроста. Як нам точно повідомив НБУ, криптовалюта — це не гроші, не цінні папери, не товари, а «щось інше». Звісно ж, податківці йдуть попереду удосконалення вітчизняного законодавства й у разі перевірки можуть по-своєму трактувати операції з придбання криптовалюти. Одне можу сказати точно, що після проведення перевірки не буде нудно ні вам, ні податковій. Якщо податківці таки визначать криптовалюту як товар, то операції з її придбання оподатковуватиметься ПДВ (за умови, що поставка відбулася на території України, або в разі імпорту). Ви ж, звісно, ПДВ не сплатили, тому очікуйте податкове повідомлення рішення (ППР) і йдіть до суду, який пошлеться на позицію НБУ й скаже, що криптовалюта — це не товар, а щось інше (і то не факт).

 

У більшості країн, які взагалі якимось чином намагаються регулювати операції з придбання криптовалют, такі операції не оподатковуються ПДВ. Окрім Китаю і Японії.

 

Загалом, більшість експертів вважають, що криптовалюта є нематеріальним активом, звісно ж, з моменту, коли підприємство починає враховувати такий актив у себе на балансі. В будь-якому разі, не очікуйте розуміння з боку податківців щодо операцій із криптовалютою.

 

Нехай там як, ICO як засіб залучення інвестицій потребує якісного та продуманого продукту або сервісу, для якого й залучаються кошти. Важливо вдало подати концепцію свого продукту необхідній аудиторії. Успіх ICO будується на маркетингу та ідеї проекту. На жаль, наразі неможливо визначити всі ризики, пов’язані з нормативним регулюванням й оподаткування таких операцій. Можна лише вчитися на своїх та бажано чужих помилках . І той, хто першим пробивається через стіну, завжди набиває гулі. 

 

В тему

 

Токени — на українські яблука

 

Українські сільгоспвиробники теж мають амбіції щодо переходу на новий рівень у фінансовій системі. Нещодавно стало відомо, що випускати токени на майбутній урожай і разміщати їх на ICO планує вітчизняна садівнича компанія.  Про це повідомляють ЗМІ, посилаючись на керівника знаної консалтингової компанії Олександра Ольшанського.

 

Нині, за словами експерта, популярні utility token. Вони є опціонами (правами) на отримання послуг чи товарів. Кожен токен — це посилання на закодовану угоду, смарт-контракт. Із самого початку в документації ICO обговорено умови виконання такого контракта. Механізм закладено в самому токені — компанія не може відмовитися від його виконання. Скажімо, покупці токенів садівничої компанії матимуть права на яблука, що виростуть у садах, закладених на їхні гроші.

 

 

Антон Лівак, помічник адвоката IMG Partners

 

газета “АгроМаркет”, березень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями