Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Корми в законі

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Корми в законі

У бізнесу ще є півроку, аби підготуватися до нових правил гри на ринку кормів.  

Хто б сперечався: безпечність ковбас, пельменів і величезної кількості інших м’ясних і молочних продуктів, які ми з вами регулярно купуємо в гастрономах й на ринку, великою мірою залежить від безпечності кормів, що споживають ці тварини. Системно простежувати цю ланку харчового ланцюга, як у країнах об’єднаної Європи, дасть можливість Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», що набуде чинності на початку 2020-го. А нині триває адаптаційний період, протягом якого діють норми Закону України «Про ветеринарну медицину», що дає можливість бізнесу підготуватися до нових правил гри.  

Чи всім настане НАССР? 

Оператори ринку будуть зобов’язані розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних чинників і контролю у критичних точках (НАССР). Хочу відразу заспокоїти тих, хто годує корів травою та буряками, самотужки вирощеними й заготовленими на своєму полі. Первинні виробники кормів, а також ті, що транспортують, зберігають чи змішують їх для власного господарства (не використовуючи кормових добавок і преміксів, крім силосних), не зобов’язані запроваджувати НАССР. Та щойно господар вирішить, скажімо, здійснити глибоку переробку цих кормів, додавши якийсь премікс, його статус зміниться й він буде зобов’язаний врахувати у виробництві вимоги НАССР.

Щойно Закон України «Про безпечність і гігієну кормів» набуде чинності, вимоги щодо забезпечення простежуваності кормів на всіх стадіях їх виробництва й обігу для операторів цього ринку стануть обов’язковими. Це означає, що кожен із них повинен бути спроможним установити інших операторів ринку, які постачають йому корми, матеріали, що контактують із кормами, а також допоміжні засоби для переробки кормів за принципом «крок назад», а також тих операторів ринку, яким він сам постачає корми, контактуючи матеріали та допоміжні засоби за принципом «крок уперед». Кожному з тих, кого це стосується, потрібно буде запровадити систему документообігу (для зберігання інформації), за допомогою якої можна встановити постачальника й отримувача будь-якої партії кормів, а також бути готовим надати цю інформацію за запитом Держпродспоживслужби. 

Дозвіл чи реєстрація? 

Чинний Закон України «Про ветеринарну медицину» покладає на операторів ринку кормів обов’язок отримувати експлуатаційний дозвіл на потужності з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів. З формального погляду, цю норму можна тлумачити як завгодно широко. Виходить, наприклад, що підприємство, яке годує корів травою, скошеною на власному полі, має отримати експлуатаційний дозвіл на таке поле. З практичного боку це, звісно, не має особливого сенсу, але такий на сьогодні закон. 

В новому законі застосовуватиметься диференційований підхід. Експлуатаційний дозвіл видаватиметься на потужності, де здійснюється виробництво та/або обіг деяких видів кормових добавок, преміксів і кормових сумішей (із використанням окремих кормових добавок). Натомість потужності, де такі кормові добавки не використовують, підлягатимуть лише державній реєстрації за повідомним принципом. Підприємству не потрібний буде експлуатаційний дозвіл і, відповідно, інспектування — достатньо заповнити й надіслати до компетентного органу форму встановленого зразка, вказавши в ній потужності, що використовуються для виробництва корму. А ті підприємства, що не мають власного виробництва кормів й не реалізують їх, наприклад, птахофабрика або свиноферма, що просто купує їх уже готовими, взагалі не зобов’язані будуть отримувати експлуатаційні дозволи й реєструвати відповідні потужності. 

І ще раз дерегуляція… 

Якщо нині згідно з чинним законодавством держреєстрації підлягають усі кормові добавки, премікси й готові корми, то новий закон передбачає держреєстрацію лише кормових добавок. Відтак практика реєстрації кожного готового корму для собак і котів має піти в минуле. До того ж новий закон дозволить будь-якому оператору ринку здійснювати виробництво й обіг зареєстрованої кормової добавки незалежно від того, за чиїм зверненням така добавка була зареєстрована (для порівняння: нині одну й ту саму добавку реєструє кожна особа, що здійснює її виробництво чи обіг). Щоправда, таке спрощення стосуватиметься лише трьох категорій кормових добавок: технологічних, сенсорних і поживних. Реєстрація кормової добавки буде чинною протягом 10 років (нині 5). Тобто після того, як за зверненням однієї особи добавка була зареєстрована, будь-яка особа зможе її виробляти, реалізовувати й використовувати протягом наступних 10 років. 

Хоча загалом процедура державної реєстрації кормових добавок за новим законом мало чим відрізняється від сучасної, на одну суттєву відмінність слід усе ж таки звернути увагу. Йдеться про так званий спрощений порядок, що має застосовуватися до кормових добавок, які вже дозволені в інших країнах або інтеграційних об’єднаннях країн (скажімо, в Євросоюзі). Такий порядок має застосовуватися за умови визнання системи реєстрації кормових добавок у відповідних країнах або інтеграційних об’єднаннях еквівалентною українській системі реєстрації. Суть спрощеного підходу до реєстрації кормових добавок полягає в тому, що замість проведення власного наукового оцінювання безпечності та ефективності кормової добавки, в Україні визнаватимуться результати відповідного наукового оцінювання, проведеного в інших країнах. Це має заощадити час і кошти для бізнесу, порівнюючи з реєстрацією за загальною процедурою. 

Nomen est omen… або Про маркування 

Тоді як чинний Закон України «Про ветеринарну медицину» містить лише базові вимоги до маркування кормових добавок, преміксів та готових кормів для непродуктивних тварин (кішок, собак та ін.), новим («Про безпечність та гігієну кормів») буде встановлено вимоги ще й до маркування кормових матеріалів та кормових сумішей. Зокрема, твердження про властивості кормових матеріалів та кормових сумішей, які вказуються в їх маркуванні, повинні будуть мати наукове обрунтування. Більше того, оператор ринку, відповідальний за маркування, буде зобов’язаний надавати таке наукове обгрунтування на запит Держпродспоживслужби. Іншими словами, писати в маркуванні все, що заманеться (аби ліпше продавалося), не вийде… 

Загалом системно врегульовані вимоги до маркування в новому законі набудуть більшої деталізації із прийняттям Міністерством аграрної політики та продовольства України низки підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим законом. 

Хотілося б наголосити на тому, що невиконання нових вимог щодо маркування кормів може мати негативні наслідки для бізнесу. Тих підприємців, які не адаптують свій бізнес до таких вимог, штрафуватимуть. Законодавчі підстави для цього вже створено — відповідні штрафи передбачено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (його прийнято 18 травня 2017 року). 

Щоправда, враховуючи чутливість цього питання для бізнесу, законодавець пішов на певний компроміс, передбачивши трирічний (замість загального дворічного) строк набуття чинності нормами, що регулюють маркування. Водночас корми, що були марковані до набрання чинності новими вимогами щодо маркування, зможуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання. 

*** 

Загалом у хвалений закон справляє враження досить системного документа. Разом із тим, як і будь-який інший закон, він є лише фундаментом для розвитку відповідного законодавства, адже багато його норм ще мають бути деталізовані на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Лише після їх ухвалення можна буде говорити про остаточне завершення реформування законодавства про корми. 

Юрій Бурило, експерт Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»

газета “АгроМаркет”, червень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
8
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: