ПРОДУМАНИЙ КОНВЕЄР
Загалом у сівозміні господарства, що постачає сировину для консервного заводу, перебуває до 700 га ріллі. З них приблизно 270 га — це овочевий горох, 180 га — цукрова кукурудза, решту площі відводять під зернові. Тоді як солодка кукурудза відносно невибаглива до сівозміни й може вирощуватися в монокультурі, з овочевим горохом не все так просто. Його можна повертати на попереднє місце не раніше ніж через 3–4 роки, інакше можливий розвиток хвороб і погіршення якісних характеристик продукту.
— Легше мати в обробітку п’ять тисяч гектарів зернових, ніж кількасот гектарів овочевих культур, — зізнається агроном господарства. — Овочі потребують постійного догляду, уваги, контролю. Це завжди головний біль.
Усі посіви овочів у господарстві підв’язані під виробничі плани переробного підприємства. Щоб максимально подовжити термін збирання цукрової кукурудзи й зеленого горошку, заздалегідь складають плани посіву. Конвеєрний посів забезпечує рівномірне достигання і збирання врожаю.
— І цукрова кукурудза, і зелений горошок мають властивість швидко дозрівати. Нам важливо отримати продукцію вищого ґатунку, яка потім буде добре продаватися на полицях магазинів, за якою покупці будуть повертатися. Тож ми оптимально розраховуємо ресурси на збирання.
Цього року в конвеєр цукрової кукурудзи включили три гібриди від «МАЙ Сід»: Хан F1, Мірза F1 та Вега F1.
— У гібриді для нас важливий показник урожайності, стійкість до хвороб та взаємна симпатія, — напівжартома говорить агроном «Консерваторії». — На кінцевий результат впливає багато факторів, один і той самий гібрид по-різному поводиться на різних ґрунтах. На жаль, успіх від агронома залежить лише на 15%, на 10% — від тракториста, а решта 75% — це вплив погоди. У гібридах надсолодкої кукурудзи «МАЙ Сід» нас привабило те, що вони підходять для всіх українських кліматичних зон, стійкі до будь-яких стресових умов. При цьому вони мають реально високий уміст цукру. Оскільки ми вирощуємо під переробку, то нам важливо, що гібриди компанії «МАЙ Сід» підходять для консервації.
ПІДГОТОВКА ПОЛЯ Й ПОСІВ
Під овочевий горох обов’язково проводять оранку, тоді як для цукрової кукурудзи оранка не є обов’язковою. Під її посіви роблять глибоке рихлення, оскільки ґрунти на Прикарпатті в районі Коломиї доволі специфічні: це суглинки, під орним шаром яких залягає біла лісова глина. Тобто після оранки утворюється щільна підплужна підошва, яка не пропускає воду (що критично для дощового Прикарпаття), не дає кореневій системі рослин розвиватися вглиб. За допомогою глибокого рихлення її руйнують і в такий спосіб поліпшують водно-повітряний режим для рослин.
З осені можливе внесення азоту для швидшої мінералізації рослинних решток культури-попередника.
— Під цукрову кукурудзу даємо 100 кг азоту в діючій речовині на гектар, — розповідає агроном господарства. — Плюс під час посіву вносимо в рядок NPK. Звісно, за класичними схемами добре було б вносити органіку, але ж де зараз знайти органічні добрива? Тому компенсуємо рослинам нестачу елементів мінеральними підживленнями. Додатково практикуємо листкове внесення мікродобрив і гуматів протягом вегетації. Вносимо за потребою, адже кожне внесення впливає на собівартість продукції — а нам важливо тримати баланс між якістю й витратами, щоб покупцям готові овочеві консерви були по кишені.
Із посівом кукурудзи цього року не поспішали: чекали, коли температурний режим стабілізується й мине загроза приморозків. У господарстві пам’ятають, як 7–8 років тому в першій декаді травня вдарив мороз до –6 °С. Овочевий горох на той момент мав 3–4 справжні листки: побілів і став скляним, але вижив. А от солодка кукурудза, ростки якої готові були ось-ось вийти на поверхню, примерзла і зрештою сходів не дала. Зваживши напрацьований досвід і прогнози погоди, сівбу почали після 10-х чисел травня.
— Хотіли б відсіятися до 20 травня, але за всіма ознаками посівна розтягнеться до початку червня. Звісно, в цьому є свої мінуси. Рослини більш раннього посіву стійкіші до спеки, до температурних перепадів, у них значно більше шансів дати повноцінний якісний урожай. Але ліпше посіяти пізніше, ніж втратити поле через заморозки, — відзначають у «Консерваторії».
Відповідно, збирання качанів планують розпочати в середині серпня.
Серед хвороб основна проблема цукрової кукурудзи — це пухирчата сажка, хоча нові гібриди до неї доволі стійкі завдяки потужній селекційній роботі.
На ранніх етапах розвитку солодка кукурудза потребує захисту від бур’янів. З цією метою використовують гербіциди, проводять міжрядні культивації.
КОМБАЙНОВЕ ЗБИРАННЯ
Збирають солодку кукурудзу комбайном у стадії молочно-воскової стиглості. Качани в обгортках потрапляють на підприємство, де проходять очищення в спеціальних машинах — так званих хаскерах, далі іде відділення зерна.
Специфіка збирання й подальшої доробки обумовлює нюанси висіву. Так, у господарстві висівають насіння цукрової кукурудзи нормою 60 тис./га. За такої щільності качани мають оптимальний розмір, якщо ж норму зменшити — завеликі качани може не прийняти хаскер.
В ідеалі завершити збирання ліпше до 20–25 вересня. Примерзлі, перезрілі, перестояні в полі качани для переробки не підходять.
ОВОЧЕВИЙ ГОРОХ
Зазвичай у господарстві починають сіяти овочевий горох 6 квітня, але цього року змістили терміни на 19–20 квітня через дощі. Горохова посівна тривала майже до середини травня.
Ця культура чутлива до грибних хвороб: кореневих гнилей, борошнистої роси, сірої гнилі, відтак потребує посиленого захисту за допомогою фунгіцидів, якими ліпше працювати на випередження, тобто вносити превентивно.
Окрім протруювання, перед посадкою проводять інокуляцію насіння гороху ризобактеріями для покращення фіксації атмосферного азоту.
Але найвідповідальніший і найскладніший момент у вирощуванні овочевого гороху — збирання, адже його дозрівання може відбуватися стрімко. За певної температури й вологості горошок дозріває протягом доби: зранку його збирати ще рано, в обід — якраз те, що треба, а ввечері — вже запізно.
У перспективі в господарстві хочуть спробувати вирощування кабачків. Іншими овочами поки займатися не планують: будуть удосконалювати агротехніку цукрової кукурудзи та овочевого гороху.
Характеристики гібридів цукрової (надсолодкої) кукурудзи від «МАЙ Сід»
Вега F1 — надранній гібрид кукурудзи (тип Sh2). Використовується для споживання у свіжому вигляді та переробки. Гібрид сильний, добре підходить для стресових ситуацій. Час від посадки до збирання врожаю — 70–75 діб. Гібрид високорослий, 180–200 см. Середня довжина качана становить 20–24 см, в ряду 16–20 зерен, довгий, прямий, листя темно-зелене. Качани добре зберігаються.
Мірза F1 — високопродуктивний, середньоранній гібрид надсолодкої кукурудзи (тип Sh2). Качан світло-жовтий, виповненість кінчика дуже хороша. Середня висота рослини 190 см, довжина качана 25–27 см, діаметр — 5,5 см. Качан має 16–18 рядів зерен по діаметру і 38–40 рядів зерен у довжину. Середня вага качана — 460 г, без покривних листків — 330 г. Має тривалий передзбиральний і післязбиральний період, високу транспортабельність.
Хан F1 — високоврожайний, ранній надсолодкий (Sh2) гібрид. Рослина дуже сильна, має стійкість до вилягання. На рослині зазвичай формується один качан, але за хороших умов можливе формування двох качанів. Качани вирівняні за розміром, мають жовтий колір, довжина становить 20–24 см. Рекомендується як для свіжого ринку, так і для переробки (показує добрі результати за консервування й миттєвого заморожування).
Плантатор
