Здоровий ґрунт — це запорука добробуту людей, тому турбота про здоров’я ґрунту — першочергове завдання для кожного агропідприємства.
Змусити мікроорганізми працювати
Найважливіший показник родючості та здоров’я ґрунту це вміст органіки в ньому — гумусу, рослинних решток, цінних біологічно активних елементів, таких як мікро та макроорганізми, продукти їх життєдіяльності. Відомо, що в 1 г здорового ґрунту існує сотні видів різних мікроорганізмів, а їх загальна кількість сягає кількох мільярдів. Саме мікроорганізми є тими агентами, що створюють колообіг азоту, вуглецю, роблять біодоступними фосфор, калій, кремній, залізо й інші біогенні елементи, завдяки чому відбуваються всі ростові процеси в рослинах.
Насичені повітрям і вологою верхні шари ґрунту є максимально сприятливим середовищем існування для мікроорганізмів. Окрім того, ґрунтові мікроорганізми колонізують поверхню рослин. Це середовище менш сприятливе для мікроорганізмів, ніж ґрунт, але також заповнене мікроскопічним життям. А якщо на поверхні рослини не буде корисних мікроорганізмів, то цю еконішу окупують збудники хвороб.
Агрономічно цінні мікроорганізми можна розділити на кілька груп. Перша — азотфіксатори: вони фіксують атмосферний азот, оскільки рослина не здатна зробити це сама. Друга — фосфор мобілізатори, що також здатні перевести калій у розчинну форму, доступну для рослини. Третя група — сапротрофи, які перетворюють складну органіку, що призводить до нагромадження гумусу. За відсутності сапротрофних мікроорганізмів у ґрунті відбувається мінералізація гумусу, що призводить до зменшення його рівня. До четвертої групи належать антагоністи патогенів. Якщо їм не заважати, вони самі потурбуються про те, щоб рослини на полі були здоровими. Звичайно в ґрунті є й патогенні та паразитичні види, вони мають свою роль у природі, але завдають шкоду рослинам. Найоптимальніший варіант для аграріїв — щоб у ґрунті було більше сапротрофів і менше патогенів, більше гіперпаразитів, які можуть паразитувати на збудниках хвороб і таким чином скорочувати їх кількість у ґрунті. Надзвичайно цікава група мікроорганізмів — це симбіотичні азотофіксатори. Вступаючи у взаємодію з бобовими рослинами, вони здатні фіксувати атмосферний азот значно ефективніше, ніж їх вільноживучі колеги.
Загалом, існує дуже велика кількість мікроорганізмів, які фіксують атмосферний азот, адже він принципово важливий для всіх живих організмів. Після відмирання мікроорганізмів весь нагромаджений ними азот вивільняється в доступній для рослини формі. Так, асоціативні азотфіксатори є надзвичайно корисними для нас у довгостроковій перспективі, адже після себе лишають у ґрунті дуже багато азоту. Наприклад, із пожнивними рештками бобових рослин і сидеральних культур у ґрунті зостається значна кількість нагромадженого мікроорганізмами азоту у вигляді органічних сполук, які інші мікроорганізми надалі переведуть у доступні для споживання рослин форми.
Існує ефективне рішення для забезпечення живлення рослин у ґрунті — це комплексний препарат, який розробила компанія БТУ-ЦЕНТР — Граундфікс. До його складу входять спеціально підібрані мікроорганізми, що підсилюють дію одне одного й подовжують її. Так, одні мікроорганізми мають функцію фіксаторів атмосферного азоту й мобілізаторів фосфору, здатні переводити калій у розчинну форму. Другі — фіксують атмосферний азот і виступають дуже потужним стимулятором розвитку рослини, беруть активну участь у живленні. Саме комплекс мікроорганізмів, які активуються послідовно за різних погодних умов, підвищує ефективність препарату в забезпеченні рослин комплексом поживних елементів.
Повернути мікоризу в поле
Ще один тренд — це мікоризоутворювальні гриби. Ця тема давно розвивається в західних країнах, а віднедавна нею почали цікавитися й українські аграрії.
Про що йдеться? Якщо ми подивимось на поле, що не було під інтенсивною технологією, то обов’язково побачимо мікоризу. Понад 80% рослин можуть формувати мікоризу (за винятком капустяних і амарантових). Для формування мікоризи рослини в період проростання починають виділяти у ґрунт певні сигнальні молекули, що приваблюють мікоризоутворювальні гриби. Отримавши такий сигнал, гриб починає рости в напрямку кореня рослини.
Мікориза життєво потрібна рослині. Адже вона сприяє зміцненню кореневої системи рослини внаслідок того, що міцелій гриба стає її частиною. Завдяки мікоризі всисна зона кореневої системи значно збільшується, що дозволяє рослині споживати більше поживних елементів і вологи зі значно більшої площі ґрунту.
Існує дуже багато наукових досліджень впливу мікоризи на рослину за дії різних стресових чинників. Висновки свідчать про те, що за посухи рослини мають значно кращі ростові характеристики та значно вищу врожайність. Також мікориза допомагає рослинам за умов спеки, за забруднення ґрунту важкими металами; засоленості та залуженості ґрунтів. У будь-якому разі рослина, що має мікоризу на корені, почувається краще.
Однак на наших полях мікоризи майже немає. Інтенсивне господарювання впродовж десятків років призвело майже до повного знищення мікоризоутворювальних грибів. Річ у тім, що мікоризоутворювальний гриб дуже ніжний, він може брати необхідні йому цукри тільки з кореня рослини, але не з ґрунту. І якщо на полі немає рослини, що готова годувати мікоризоутворювальний гриб, він гине. Тому чорний пар, переущільнення ґрунту, неправильна сівозміна (наприклад, із великою часткою ріпаку та редьки) знищують мікоризу.
У поверненні мікоризи на поля має бути зацікавлений кожен аграрій, адже наявність її у ґрунті сприяє розвитку рослин культур, що в результаті підвищує їх врожайність і збільшує прибутки підприємства.
Заселити мікоризу в ґрунт допоможе комплексний мікоризоутворювальний препарат від компанії БТУ-ЦЕНТР — Мікофренд. На перевагах використання комплексу мікроорганізмів для розвитку рослин й оздоровлення ґрунту я вже наголошував. До складу мікоризоутворювального препарату входять гриби, що утворюють мікоризу, а також комплекс мікроорганізмів, які забезпечують живлення рослини й захист її прикореневої зони від патогенів, що атакують рослину в ґрунті. Також препарат містить мікроорганізми, що забезпечують живлення й дають можливість мікоризі віддавати рослині більше фосфору, калію й азоту з ґрунту в доступній формі. Міцніша рослина, відповідно, краще забезпечує цукрами мікроорганізми навколо себе.
Досягнути балансу в ґрунті
Органіка — це один із чинників, що підтримують структуру ґрунту. Чим її менше — тим легший ґрунт. У легкому ґрунті дуже мало живих організмів, це практично пісок, з яким працювати дуже складно. Натомість наявність у ґрунті органіки робить його структурованим, сприяє затриманню вологи. Органіка живить живі мікроорганізми в ґрунті. Органічна речовина ґрунту — це на 85% гумус, 10% — рослинні та тваринні рештки, 5% — це ґрунтова флора і фауна (мікроорганізми, бактерії, гриби, комахи, черв’яки тощо). Саме ці 5% є тим інструментом, що перетворює наявні органічні рештки на гумус. І якщо відбувається дисбаланс у кількості та якості живих організмів і рослинних решток, то кількість гумусу зменшується.
Повертаючи в ґрунт ту кількість органіки, яку ми забираємо з урожаєм, ми забезпечимо здорову мікрофлору ґрунту й уникнемо проблеми зниження запасу гумусу. Додаючи в ґрунт більше органіки у вигляді сидеральних покривних культур, органічних добрив, ми покладемо початок відновленню запасу гумусу.
Так, це тривалий процес, але конче потрібний. І щоб його запустити, потрібно насамперед досягти балансу мікрофлори в ґрунті, далі — дати мікрофлорі ґрунту речовину, яку вона перетворюватиме на гумус.
Мікроорганізми й гумус
Останнім часом тема рослинних решток постійно на слуху, для багатьох господарств операції з їх подрібнення та заорювання стали обов’язковими в системі обробітку ґрунту. Та чи кожен усвідомлює важливість не просто лишити рештки на полі, а запустити правильний процес їх розкладання та перетворення на поживі речовини для культур, що культивуються?
Адже після подрібнення рослинних решток механічним шляхом цей процес мають підхопити мікроорганізми, розщепивши складну органіку на простіші частинки. Власне, процес розкладання органічних решток запускається автоматично, і ми на це не впливаємо. Але можемо вплинути на те, щоб відбувалася гуміфікація, а не мінералізація. Саме дефіцит агрономічно корисних мікроорганізмів у ґрунті посилює процес мінералізації, і ми втрачаємо органіку. Тому наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити правильне розкладання органіки й у результаті отримати утворення гумусу.
До складу органічної речовини ґрунту входять дуже багато різних сполук. І на розкладання кожної з цих груп потрібен свій специфічний фермент, а для розкладання органічної речовини загалом знадобиться група мікроорганізмів.
Якщо на вашому полі порушено баланс мікрофлори ґрунту, то органічні рештки розкладатимуть ті патогени, що накопичилися на рослинах протягом вегетації. Але патогени не призводять до процесу гумусоутворення, вони просто розкладають мертву органіку й живляться нею. Таким чином, на полі відбувається наростання біомаси патогенів.
Щоб не допустити надмірної кількості патогенів у ґрунті, поширення проблеми ґрунтових інфекцій, потрібно органіку розкладати правильними інструментами, а саме — за допомогою біологічних деструкторів стерні. Біологічні деструктори, такі як Екостерн — це перший крок до відновлення здоров’я ґрунту, здорової мікробіоти.
Застосування біодеструктора призведе до зменшення кількості збудників небезпечних хвороб завдяки наявності у їх складі певних видів грибів і бактерій. Ці мікроби дуже швидко ростуть і захоплюють вільні еконіші, виділяючи певні ферменти й антибіотичні сполуки, вони пригнічують розвиток патогенів. Ми проводимо дуже багато дослідів із різними патогенами, перевіряємо здатність пригнічувати різні збудники й маємо чіткі відповіді на запитання, хто і з ким може ефективно боротися у ґрунті.
Отже, проведення заходів з оздоровлення ґрунту дозволяє аграріям позбавитися більшої кількості проблем, що переслідують їх в умовах зміни клімату. Саме комплексний підхід в усуненні цих проблем дозволить вирощувати стабільні та добрі врожаї.
Володимир Круть, старший мікробіолог
Інститут прикладної біотехнології, компанія БТУ-ЦЕНТР
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
