Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-ІХ (далі — Закон №3219) у контексті виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08.12.2022 в частині відновлення довоєнного стану системи оподаткування (набув чинності 01.08.2023).
Загальний огляд змін
Закон №3219 передбачає внесення зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:
• скасування можливості для фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% суми доходу (далі — спрощена система з особливостями оподаткування);
• скасування можливості для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
• установлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;
• відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів;
• відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.
Закон №3219 також передбачає такі інші законодавчі зміни:
• продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), крім перевірок:
• збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників 1-2 групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
• уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) доходи благодійників — фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;
• звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;
• доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
• приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);
• упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону №3912 перебував на спрощеній системі оподаткування.
Аналіз окремих питань повернення суб’єктів господарювання до довоєнного порядку оподаткування
Протягом якого періоду визначаються такі податкові зобов’язання?
За товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання, передбачені п. 198.5 ст. 198 ПКУ, нараховуються протягом серпня — жовтня 2023, але не пізніше 31.10.2023.
Якою датою має бути складена зведена податкова накладна відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ?
Відповідна зведена податкова накладна має бути складена будь-якою датою, що припадає на звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2023, але не пізніше 31.10.2023.
У податковій звітності за який звітний період мають бути відображені такі податкові зобов’язання?
У податковій звітності за серпень/вересень/жовтень 2023 (залежно від того, у якому з цих періодів платником нараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну). Жовтень 2023 року є останнім звітним періодом, у податковій звітності за який такі податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.
Як визначається база оподаткування при нарахуванні таких податкових зобов’язань з ПДВ?
Базою оподаткування для нарахування таких податкових зобов’язань є: за придбаними в Україні товарами — вартість їх придбання; за імпортованими товарами — митна вартість таких товарів згідно з відповідною митною декларацією; за необоротними активами — залишкова вартість, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були реалізовані.
Чи може платник після відновлення реєстрації платником ПДВ додати до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у складі вартості товарів/послуг/ необоротних активів, які були придбані таким платником у періоді використання спрощеної системи з особливостями оподаткування?
Ні, не може (за винятком сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України у періоді, у якому платник використовував спрощену систему з особливостями оподаткування).
Особливості формування податкового кредиту після відновлення реєстрації платником ПДВ за товарами та необоротними активами, які були ввезені на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування
Чи передбачено можливість формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами?
Так. Якщо платником у періоді використання ним спрощеної системи з особливостями оподаткування було ввезено на митну територію України товари й необоротні активи, то такий платник після відновлення реєстрації платником ПДВ додає суми ПДВ, сплачені при ввезенні таких товарів і необоротних активів на митну територію України, до податкового кредиту (пп. 9-1.2.1 пп. 9-1.2 п. 9-1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Який останній звітний період для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за такими товарами та необоротними активами?
Суми ПДВ, сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів / необоротних активів, мають бути віднесені до податкового кредиту такими платниками не пізніше 31.10.2023 на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій. Тобто останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами — жовтень-2023 (пп. 9-1.2.1 пп. 9-1.2 п.9-1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Чи нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, якщо платник податку використав (поставив, реалізував) такі ввезені товари, необоротні активи у періоді використання спрощеної системи з особливостями оподаткування?
Так, оподатковуються.
Як визначається база оподаткування при нарахуванні таких податкових зобов’язань?
База оподаткування при нарахуванні таких податкових зобов’язань, передбачених п. 198.5 ст. 198 ПКУ, визначається: за товарами — виходячи з їх митної вартості; за необоротними активами — виходячи з залишкової вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були реалізовані.
Який статус суб’єкта господарювання (платник чи неплатник), на якого постачальником складається розрахунок корегування у разі повернення покупцем, реєстрація платником ПДВ якого відновлена, товарів, які були придбані ним у періоді використання спрощеної системи з особливостями оподаткування?
Розрахунок корегування на зменшення податкових зобов’язань складається на неплатника ПДВ, але не вимагається дотримання умови, визначеної п. 192.2 ст. 192 ПКУ, щодо обов’язкового повернення покупцю коштів за товар.
Звітний період, у якому контрагент (покупець) платника податку (постачальника) має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг, здійснених до переходу постачальника на спрощену систему з особливостями оподаткування та зареєстровані в ЄРПН після відновлення реєстрації постачальника платником ПДВ:
• якщо постачальник зареєстрував в ЄРПН такі податкові накладні протягом 60 к. д. з дня відновлення реєстрації платником ПДВ? Покупець отримує право на податковий кредит у тому звітному періоді, у якому була здійснена операція та відповідно була складена податкова накладна. У даному випадку, якщо покупець сформував податковий кредит у звітному періоді, у якому було придбано товари/послуги, необоротні активи, на підставі первинних документів, то такий податковий кредит коригувати не потрібно;
• якщо постачальник не зареєстрував в ЄРПН такі податкові накладні протягом 60 к.д. з дня відновлення реєстрації платником ПДВ? Покупець втрачає право на податковий кредит, сформований на підставі первинних документів за відповідними операціями з придбання товарів/послуг у такого постачальника. Такий податковий кредит має бути зменшений шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди. Право на такий податковий кредит поновлюється у періоді, коли відповідні податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН постачальником — особою, реєстрація платником ПДВ якого відновлена.
The Ukrainian Farmer
