Сергій Смолян, головний ветлікар ТОВ «Україна», що на Тернопільщині, поділився секретами боротьби з маститами корів.
У загальновизнаній «молочній» столиці України — місті Тернополі на одному з найбільших підприємств — виробників молока — ТОВ «Україна» встановили новий рекорд із продуктивності молочного стада. У 2018 році тут у середньому надоїли від кожної з 1400 корів по 10 765 кг молока. Успіхи підприємства у молочному тваринництві стали можливими завдяки зусиллям висококласних спеціалістів, науково обґрунтованій і збалансованій годівлі тварин, належному ветеринарному догляду й умовам їх утримання.
У ТОВ «Україна» основну ставку роблять на імпортну селекцію нетелів голштинської породи. У 2016 році з Німеччини завезли 400, а торік — 500 високопродуктивних племінних тварин. До речі, на роздоюванні від цих первісток тут щоденно отримують по 37–38 кг молока на голову. Для відтворення власного поголів’я використовують тільки сексовану сперму канадської селекції, яка гарантує народження 90% теличок.
Ще тут завдяки застосуванню прогресивних технологій успішно навчилися боротися з різними хворобами корів (основна ставка на профілактику захворювань), зокрема, до мінімуму звели кількість маститів. Про те, як простим способом на фермі ТОВ «Україна» організували найвищу стабільну якість молока (до того ж із мінімальними витратами), розповів головний ветеринарний лікар ТОВ «Україна» Сергій Смолян.
До загальногосподарських заходів, спрямованих на зменшення частоти захворюваності корів на мастит, у ТОВ «Україна» належать три основних стратегії: профілактика, діагностика, лікування.
Діагностика
Для ефективного лікування маститу критично важливою є своєчасна його діагностика. Якщо тварин лікують у перші 6 год, одужує майже 100%, від 6 до 12 год — 50–70%, а якщо від початку захворювання минуло понад 24 год, уражену чверть здебільшого не вдається врятувати. У господарстві «Україна» відповідальність за своєчасну діагностику маститів насамперед покладено на персонал, який щодня працює з коровою. Перед кожним доїнням доярка ретельно оглядає вим’я корови, і якщо бачить якісь зміни — збільшення чверті чи зміну її кольору, болючість тощо, то негайно повідомляє про це лікаря. Основна увага приділяється зміні консистенції молока під час здоювання перших цівок. «Що не біле, то — мастит. Одразу йдемо за Каліфорнійським тестом (пробували інші, але цей все одно виявився найкращим). Успіх лікування залежить від того, щоб його розпочати не “завтра”, а “сьогодні”», — наголосив Сергій Смолян.
Лікування
Успішний терапевтичний результат не завжди залежить від ветеринара. Його визначають такі чинники: патогени у вимені; ступінь ураження (гостра форма це — краще, ніж хронічна); чим вища КСК перед лікуванням, тим нижча ймовірність одужання; час після діагностики (особливо колімаститу); тривалість лікування (залежно від патогену); вік корови (у молодших корів клінічний мастит краще піддається лікуванню).
Сергій Смолян зізнається, що за вісім років своєї ветеринарної практики для лікування маститів він перепробував усі препарати, що є в Україні. Шляхом порівняння ветлікар обрав найефективніші. Для лікування маститів у господарстві в розроблених схемах застосовують препарати компанії «Байєр» Мультибай®, Локсіком® і для зміцнення імунітету — Катозал®.
«Лікування маститів відбувається згідно з протоколом. Тобто це послідовна дія та виконання. Ми обрали найкращі рішення, які справді працюють», — стверджує Сергій Смолян.
Профілактика
Відвернути хворобу дешевше, ніж лікувати. Саме профілактика — найкращий шлях «керування маститом», а не лікування та вибракування. У господарстві профілактиці маститів приділяють дуже велику увагу. Насамперед до профілактичних заходів належать багато загальногосподарських, що спрямовані на недопущення виникнення й поширення нових випадків захворювання корів маститом.
Чинниками, що сприяють виникненню захворювання, є доїльне обладнання, гігієна доїння, утримання, місце відпочинку тощо. Тому постійне підтримання комфортних умов утримання корів (як дійних, так і сухостійних) є першочерговою умовою профілактики маститу. Насамперед у ТОВ «Україна» не за ощаджують на гноєприбиранні. Адже гній — основ не джерело бактерій, що потрап ляють на вим’я корів і спричиняють мастит.
Дезінфекцію місць відпочинку в господарстві проводять раз на тиждень, взимку — двічі на тиждень. Підстилку вносять через день. Комфорт корови забезпечують зручні стійла, чиста підлога, суха підстилка, належна вентиляція. Важливим заходом для недопущення маститів є боротьба з мухами. Адже відомо, що поява мух, осо бливо в спеку, сприяє збільшенню захворюваності корів маститом. Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення популяції мух у господарстві, ґрунтуються на дотриманні загальних санітарних і гігієнічних вимог (вчасне гноєвидалення, розміщення гноєсховища на відстані щонайменше 500 м від молочнотоварного комплексу, бо гноєсховище є улюбленим місцем розмноження мух і профілактична дезінсекція).
Мастит в основному спричиняють бактерії, що проникають у молочну залозу. Проте відомо, що дійки від природи мають кілька захисних механізмів, що запобігають проникненню бактерій у вим’я. Зокрема, природним бар’єром на шляху патогенних мікроорганізмів є кератинова пробка в дійковому каналі, кільцевий м’яз (сфінктер) на верхівці, який закриває канал після доїння, та механізми захисту шкіри.
Доведено, що дійковий канал ще є відкритим протягом 30 хв після доїння. Дезінфекція дійок після доїння (постдипінг) забезпечує закриття дійкового каналу від проникнення бактерій. Наносять консервант (у господарстві використовують піни), починаючи з лівої передньої дійки й далі — за годинниковою стрілкою.
На фермах ТОВ «Україна» ретельно стежать за гігієною доїння. Його розпочинають після очищення, миття й витирання вимені та дійок. Оператор одягає гумові рукавички, кожну дійку занурює у склянку з відповідним розчином дезінфектанту. Послідовність: занурює, витирає, здоює. Витирають дійки і вим’я одноразовими рушничками. Після санації й висушування дійок їх не доторкаються. Обережно й швидко під’єднують стакани-насадки доїльного апарата. На підприємстві встановлено високоякісне доїльне обладнання європейських виробників, яке вчасно проходить сервісне обслуговування, що є гарантією перешкоджання травмування сосків корів під час доїння.
Надзвичайно відповідально в господарстві ставляться до організації сухостійного періоду. Дослідженнями встановлено, що до 25% корів сухостійного періоду не утворюють кератинову пробку навіть після шести тижнів, а у 3–5% вона взагалі відсутня. Використання герметиків у поєднанні з консервацією вимені забезпечує додатковий захисний ефект.
«За два тижні до запуску ми переводимо корівку на низькопродуктивний раціон, доїмо двічі на день (замість тричі), розчищаємо їй копита, проводимо вакцинацію й після останнього доїння консервуємо вим’я. Спочатку Каліфорнійським тестом перевіряємо на мастит, потім уводимо препарат Байоклокс® DC у кожну чверть. Цим препаратом я користуюся багато років, і проблем із маститом після такої консервації не виникало», — запевняє Сергій Смолян.
Вибракування корів
Вибракування, або ерадикація збудника зі стада, є крайнім заходом боротьби зі збудником, насамперед це стосується контагіозних маститів. Адже такі корови є постійним джерелом інфекційних маститів.
«Коли я прийшов працювати у ТОВ “Україна”, то переписав усе стадо за проблематикою й перерахував робочі чверті вимені. Корова, що має дві робочих чверті, це — коза, тому її направляємо на вибракування. Також треба, щоб корова, яка стала маститною, мала проблему тільки з маститом, а не з кетозом, зміщенням сичуга чи пневмонією. Коли ветлікар починає одночасно боротися з усіма цими хворобами, то успіху в лікуванні не буде. Тільки відтягнеться час вибракування й витратяться великі кошти на лікування», — наголосив головний лікар ТОВ «Україна».
Отже, сподіваємося, що викладений вище досвід боротьби та профілактики маститу буде корисним і у вашому господарстві.
Інна Бірюкова
журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
