Погодні, кліматичні та економічні зміни надають всій сільськогосподарській техніці — від обробітку ґрунту до фасування овочів –– нового значення. Той, хто не встигне модернізуватися відповідно до потреб часу, ризикує втратити в прибутковості бізнесу. Цю тенденцію чуйно вловили у СТОВ «Воля», що господарює в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області.
СТОВ «Воля» входить до групи компаній, одним із напрямів якої є агровиробництво: загальний земельний банк групи становить 11 тис. гектарів. Із них 2300 га обробляє СТОВ «Воля», де культивує зернові, технічні культури та овочі борщового набору: картоплю, столові буряки, моркву.
ІЗ НЕБА ВОДИ НЕ ЧЕКАЮТЬ
— Овочами займаємося з 2012 року, — розповідає співвласник СТОВ «Воля» Дмитро Ткаченко. — Починали з картоплі та часнику. Нас привабило те, що у 2010–2012 роках трималася висока ціна на ці культури. Але через три роки від часнику відмовилися. Справа в тому, що сьогодні вирощування будь-якої культури є ефективним лише в комплексі, де різнозначними складовими виступають посадковий матеріал, технології, засоби живлення й захисту, консультаційна підтримка й техніка. Щодо часнику, культури доволі специфічної, потрібного технологічного супроводу в Україні ми не знайшли. А картоплю продовжуємо вирощувати. Цього року висадили її на площі 200 га: столові сорти — 110 га, чипсові — 70 га, насіннєві посіви для потреб господарства — 20 га. По 20 га відвели під моркву та столові буряки.
Середню врожайність на рівні 40 т/га картоплі, 100 т/га моркви й 65 т/га столових буряків господарству передусім забезпечує зрошення. Поливальна система, якою користується СТОВ «Воля», є спадщиною радянських часів. Відновили її, коли остаточно стало зрозумілим, що без поливу сучасне овочівництво — марна праця. Забір води проводиться насосною станцією з Дніпра, далі вода розподіляється через мережу підземних труб до семи стаціонарних поливальних машин фронтального типу іноземного й українського виробництва. Зрошення відбувається методом дощування, фертигацію в господарстві не застосовують.
— Як і на решті території України, нормальних для сезону опадів на Черкащині не бачили від осені. Ґрунт навесні 2020 року був ледь вологим. Та ми цим не дуже переймалися. У квітні ввімкнули систему й полили і пшеницю, і картоплю, — розповів Дмитро Ткаченко. — До речі, коли укладали договір на вирощування чипсової картоплі з переробним підприємством, зрошення наших полів було першою з переваг, адже воно дає гарантію отримання якісного врожаю: для виробництва чипсів потрібні бульби правильної форми, вирівняні. Із тим, хто культивує картоплю без поливу, виробники чипсів співпрацю навіть не розглядають.
ВІДЦЕНТРОВАНІ БУЛЬБИ
Друга складова успішного господарювання — застосування сучасної ґрунтообробної, садильної та збиральної техніки. За вісім років у господарстві випробували машини й знаряддя кількох виробників, після чого залишили для себе тільки найкращу техніку. Ключовим моментом стала наявність сервісного обслуговування. Коли, приміром, іде збирання врожаю, а немає можливості знайти необхідні для комбайну запчастини, — біда. Зупинилися на компанії «Агролінії», яка є дилером відомих брендів. Її база знаходиться на відстані не більше 150 км від полів «Волі», будь-яка проблема вирішується протягом дня.
Через «Агролінії» господарство придбало чимало найменувань техніки, найбільше — німецького виробника Grimme. Цей бренд насамперед відомий лінійкою техніки для вирощування картоплі. Останнє придбання СТОВ «Воля» — два картоплесадильні комплекси Grimme на базі картоплесаджалки GL430 та фрези GF400, які одночасно (тобто за один прохід поля) виконують 7 операцій: фрезерування ґрунту на глибину 30 см, одночасне подрібнення ґрунту, протруєння бульб (нанесення розчину протруювача), посадку, внесення добрив, внесення мікрогранульованих засобів захисту рослин, нагортання гребенів.
Посадка картоплі в господарстві новими картоплесадильними комплексами у 2020 році на площі 200 га тривала три тижні: із 2 по 28 квітня. У попередні роки без активного обробітку ґрунту посадка відбувалася швидше, однак у СТОВ «Воля» вважають, що відсадилися в оптимальні терміни й залишилися у виграші.
— Втратили у швидкості — та набули в якості, — переконаний Дмитро Ткаченко. — Коли кілька операцій проводиться одночасно, заощаджуються паливо та робочий час. Крім того, посадкова комбінація розміщує бульби точно по центру гребеня. Машина йде по GPS, рядки рівні, як на малюнку… Справа, звісно, не в естетиці. Коли ми спочатку висаджували бульби, а потім нарізали гребені, то були випадки, що гребені не збігалися з рядком бульб. Через це в процесі формування куща молоді бульби оголювалися й озеленювалися, тобто втрачали товарність. Тепер така проблема відсутня. Сходи отримуємо рівномірні: за такими легше доглядати, а потім буде зручніше збирати врожай. Ще одна з ключових переваг посадкового комплексу Grimme — створення дрібногрудкуватої структури, завдяки чому висаджені бульби отримують ліпші передумови для розвитку й формування якісного врожаю.
За посадки картоплі в господарстві дотримуються міжряддя 75 см. Норма висіву на один гектар залежить від сорту: для столової й чипсової картоплі — від 48 до 55 тис. бульб, для вирощування на насіння — від 55 до 60 тисяч.
Щоб створити більш сприятливі умови для розвитку кореневої системи рослин, з осені в господарстві проводять оранку і глибоке чизелювання.
Під час вегетації підгортання не роблять. За потреби та з метою профілактики посадки за схемою обприскують засобами захисту рослин. Для диференційованого внесення добрив у парку техніки є розкидач. Із його допомогою восени провели вапнування нормою 1 т/га, взимку внесли хлористий калій (300 кг/га), за пару днів до посадки додали селітри (під сорти, що потребують менше азотних добрив, — 200 кг/га, більше — 400 кг/га), також внесли сульфат магнію (150 кг/га) та нітробор (150 кг/га). Безпосередньо в рядок через саджалку внесли комплексне азотно-фосфорно-калійне добриво — діамофоску (300 кг/га). Іноді діамофоску замінюють добривом YaraMila NPK 8–24–24 + 5SO3. Його гранули, крім азоту, фосфору та калію, містять сірку, бор, залізо, марганець, цинк. До фази цвітіння можливе додаткове застосування азотних добрив і калійних. Загалом виходить потужна підтримка рослин — до 1,5 т/га. Якість бульб при цьому отримують відмінну.
— Ми співпрацюємо з низкою супермаркетів — Fozzy Group, ТОВ «Фудком» (ТМ «Велика кишеня»), АТБ-маркет, Billa, а також локальними торговельними мережами. На вимогу законодавства перед відправкою овочів до супермаркету або до їхніх логістичних центрів ми повинні провести аналіз продукції на вміст нітратів і залишків пестицидів. Робимо такі аналізи кожні два тижні. І жодного разу не було зафіксовано перевищення допустимих показників, — звітує Дмитро.
Збирають картоплю комбайном бункерного типу. Із бункера бульби вивантажуються на причепи. Далі картопля потрапляє до приймального бункера фірми Grimme, що знаходиться у сховищі. Там бульби очищуються від землі, сортуються за розміром та завантажуються в контейнери, де залишаються на зберігання. За спостереженням спеціалістів СТОВ «Воля», контейнери — найкращий варіант для якісного зберігання.
У господарстві ставку зробили на сорти середнього та пізнього термінів достигання. На початку культивування столової картоплі висаджували ранні сорти, однак дійшли висновку, що кліматичні умови та ґрунти у СТОВ «Воля» не дають змоги забезпечити належний товарний вигляд такої продукції.
Підготовка столової картоплі до продажу передбачає миття й фасування в сітки по 20 кг. Лінія для цих операцій змонтована із сегментів обладнання датської фірми Skals та Grimme.
СТОЛОВІ БУРЯКИ ТА МОРКВА
Столові буряки та морква з’явилися в переліку культур СТОВ «Воля» з трьох причин: як культури для сівозміни, як додаткове джерело прибутку та як продукція, що не потребує великих інвестицій, зокрема в техніку й обладнання. Частково для вирощування овочів борщового набору використовують техніку для картоплі.
Цього року завдяки появі нового картоплесадильного комплексу Grimme було змінено технологію підготовки ґрунту під посів моркви. Відділили від нього фрезу та зробили для моркви гребені по-новому: у кожному гребені — по два рядки. Наступним етапом висіяли насіння (у середньому 1,1 млн насінин на гектар). Насправді, за словами Дмитра Ткаченка, підготовку ґрунту та посів можна було об’єднати, але в господарстві перестрахувалися з огляду на природну структуру ґрунту — суглинок на їхніх полях схильний до запливання. Столові буряки сіють тією ж технікою, що й моркву, пристосувавши її під більше за розміром насіння.
Під моркву та буряки вносять калій хлористий (300 кг/га), діамофоску (250 кг/га), додатково під буряки — азотне добриво під час вегетації.
Моркву збирають спеціальним морквяним комбайном, а от зі столовими буряками чудово справляється картоплезбиральна машина, якщо попереду неї причепити спеціальну навіску. Бадилля буряків перед збиранням коренеплодів прибирають косаркою Grimme, яка оснащена гумовими насадки, що збивають зелену масу.
Зібрані столові буряки проходять шлях картоплі: спочатку потрапляють до приймального бункера, потім — до контейнерів. Морква до контейнера потрапляє одразу після збирання, оминаючи приймальний бункер. Фасують овочі на тих самих лініях, що й картоплю.
Маючи полив, із посівом моркви та столових буряків у господарстві не квапляться, тим більше, що вирощують ці культури для зберігання. Сіють наприкінці травня — на початку червня. Сходи ще не з’явилися — а бур’яни не забарилися, тому без гербіцидів не обійтися. Протягом вегетації також проводять кілька профілактичних фунгіцидних обробок.
Щоб звести до мінімуму кількість шкідників і хвороб, у СТОВ «Воля» серйозно дотримуються сівозміни. На ділянці, де вирощувалася картопля, столові буряки чи морква, наступного року розмістять пшеницю або кукурудзу. Під озиму пшеницю восени ґрунт задискують, під кукурудзу — проведуть чизелювання і чекатимуть весни.
З ПРИЦІЛОМ НА МАЙБУТНЄ
– СТОВ «Воля» ми придбали 2011 року, — розповідає Дмитро Ткаченко. — Певний парк сільськогосподарських машин у господарстві був, але вкрай застарілий. Тож від початку було зрозуміло, що техніку потрібно міняти на сучасну. І з року в рік ми інвестували у цей напрям. Брали кредити, заробляли. На сьогодні, фактично, поміняли всю техніку та обладнання на якісне, сучасне, від провідних світових виробників. Не візьмуся порахувати, скільки придбали для транспортування, зберігання, сортування, фасування.
Цілком виправдало себе рішення власників про диверсифікацію бізнесу, адже в сільському господарстві, та ще й за українських економічних і політичних реалій, немає нічого сталого — одного року можна заробити лише на зернових, іншого — на технічних, а якщо скрутно з тими й другими — виручать картопля чи морква.
Вирощування овочів змусило подумати про їхнє зберігання. Почали будувати сховище на 20 тис. тонн. Таке будівництво — справа недешева. У 2014 році збудували лише першу чергу на 10 тис. тонн зберігання. На такий самий обсяг розрахована друга черга, але її будівництво поки відкладене. Планів багато: якщо поточний сезон не розчарує власників, інвестиції не забаряться.
Олена Сухорукова
журнал “Плантатор”, травень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
