Високий урожай має багато складових. На деякі з них людина не може впливати, деякі — формує, а деякими може керувати. Як відомо, вплинути ми не можемо на погоду, а цей чинник, з огляду на кліматичні зміни, нині особливо вагомий — брак ґрунтової вологи забирає левову частку врожаю. Водночас здорожчання всіх засобів виробництва — міндобрив, ЗЗР насіння, техніки, паливно-мастильних матеріалів і коливання цін на зерно — змушує фермера економити, що в результаті також негативно позначається на врожайності.
На жаль, у цьому причинно-наслідковому ланцюжку фермери часто не враховують однієї важливої ланки — родючості ґрунту. Адже родюча й структурована земля, яка зберегла пори й капіляри, забезпечує аерацію ґрунту для щоденної конденсації атмосферної вологи навіть у посуху. До того ж ґрунт, як губка, акумулює опади. У такому середовищі створюються ідеальні умови для розвитку аеробних мікроорганізмів, які є союзниками рослини в засвоєнні елементів живлення, протистоянні хворобам і шкідникам, сприяють розвитку її кореневої системи.
Натомість деградовані ґрунтові агрегати не здатні засвоїти та перетворити на доступні для рослини форми елементи живлення, а волога інтенсивно випаровуватиметься або стікатиме в яри разом із верхніми шарами ґрунту. Тож вкладати кошти в такі ґрунти недоцільно, адже доведено, що окупність унесення мінеральних добрив у низько родючі ґрунти є нульовою або навіть від’ємною. Звідси — висновок: тільки підвищення родючості ґрунту дає можливість отримати додаткову рентабельність. На думку в. о. директора ДП «Міжвідомчий науково-технологічний центр „Агробіотех”» НАН та МОН України Андрія Литовченка, ця робота має базуватися на таких принципах:
• підвищення ефективності поглинання мінеральних добрив із теперішніх 15–50 до 75–80%;
• оптимізація кратності застосування пестицидів і мінерального живлення, можливість застосування біозахисних препаратів. До речі, у ЄС цей принцип уже діє з ухваленням рішення на 25% скоротити застосування міндобрив і зобов’язати хімічні компанії мати у своєму портфелі 25% біопрепаратів;
• підвищення здоров’я ґрунту й імунітету рослин, збільшення кількості корисної аборигенної біоти та санація аеробного шару ґрунту.
Як відомо, живлення рослин відбувається в ризосфері — вузькій зоні ґрунту, що безпосередньо оточує корінь. Мікроорганізми, які заселяють ризосферу, живляться кореневими ексудатами, що виділяє рослина. Ризосферна мікробіота оптимізує поживний режим рослин, в тому числі вивільняє важкодоступні елементи, регулює ріст і розвиток рослин бактеріальними фітогормонами, контролює розвиток фітопатогенів, руйнує речовини-забрудники довкілля (нафтопродукти, пестициди тощо). Досягаючи високої чисельності, мікроорганізми утворюють навколо кореня муфту (муцигель), а на його поверхні — біоплівки, мікроколонії або різні агрегати. Ці властивості ризосферної мікробіоти й використовують науковці у своїх розробках, створюючи новітні біопрепарати для поліпшення якості ґрунту.
Наука — виробництву
Нині біологічна наука пропонує доволі широкий спектр інструментів для підвищення врожайності культур через роботу з ґрунтом. Це поліпшувачі ґрунту, препарати біозахисту, метаболічні біопрепарати, біологічні прилипачі. Так, науковці Чернігівського інституту АПВ перевірили роботу поліпшувача ґрунту БіоСтимІкс-Універсальний і довели, що кукурудза, висіяна на ділянці, де пожнивні рештки соломи обробляли протягом місяця цим поліпшувачем, активніше розвивається вже на перших етапах розвитку, бо мала активніший доступ до елементів живлення.
Аналогічного результату було досягнуто на озимій пшениці. Окрім того, дослід наочно підтвердив формування біозахисного екрана навколо кореневої системи культури — на експериментальній ділянці пшениця навіть без застосування пестицидів мала набагато здоровіший вигляд проти контролю.
— Одним з інструментів підвищення врожайності є біопрепарати на основі живих мікроорганізмів і продуктів їх метаболізму, — розповідає Андрій Литовченко. — Як приклад можна навести розробки ІМВ ім. Заболотного НАНУ: біофунгіцид СПОРАЗИН на основі штамів Bacillus subtilis і Pseudomonas aureofaciens, біоінсектицид ІНСЕКТУРИН на основі штамів Bacillus thuringiensis і Pseudomonas chlororaphis subsp. Аureofaciens.
Новий напрям — екологічні полікомпонентні біопрепарати на основі метаболітів ґрунтових стрептоміцетів — мікроорганізмів, відповідальних за здоров’я ґрунту. Існують стрептоміцети з фунгіцидним, інсектицидним, нематоцидним захистом, на основі яких створено новітні екологічні полікомпонентні метаболічні біопрепарати (Аверком, Аверком нова, Фітовіт, Віолар).
Біостимулятори, основним завданням яких є зняти фітотоксичну дію пестициду чи пом’якшити дію несприятливих погодних умов на рослину, додати їй енергії на перших етапах розвитку, вже давно відомі аграріям. Утім, наука, зокрема й вітчизняна, не стоїть на місці й пропонує нові рішення. Зокрема дослідження підтверджують, що новітній біостимулятор рослин Регоплант, в основу дії якого покладено синергетичний ефект взаємодії грибів-мікроміцетів із кореневої системи женьшеню й авермектинів, позитивно впливає на ріст і розвиток культур. Наприклад, рослини ячменю, насіння яких було оброблено Регоплантом 250 мл/т, на 14 добу обігнали у своєму розвитку всі інші варіанти: висота надземної частини становила +67% до контролю, довжина кореневої системи — +76% до контролю, енергія проростання — 98%, що на 40% більше проти контролю. На 23 добу рослини кукурудзи, насіння якої було оброблено Регоплантом 250 мл/т, показали максимальний результат: висота надземної частини — на 30% вища проти контролю, довжина кореневої системи — +50% до контролю, енергія проростання — + 38% до контролю.
Обов’язковим елементом біозахисту є безпечні біоприлипачі, адже хімічні аналоги впливатимуть на активність біоти. Вітчизняні розробники пропонують універсальний біологічний прилипач (ад′ювант) ЕПАА-10 на основі мікробних полісахаридів Ксантану.
Отже, нині ринок і клімат диктують нові принципи формування рентабельності агровиробництва, в основі якого лежить чинник родючості ґрунту. Це порівняно тривалий період накопичення корисної біоти, але в результаті можна отримати структурований ґрунт, збільшення частки гумусу й збереження вологи.
The Ukrainian Farmer
