За останні 50 років у світі спостерігається стрімке зростання виробництва зерна. З 1961 по 2014 роки світове виробництво пшениці, рису й кукурудзи збільшилося відповідно у 2,2, 2,5 і 3,9 раза (FAOSTАT, 2015). До 1990-х років таке зростання відбувалося переважно шляхом збільшення інтенсивності застосування добрив (споживання азотних добрив зросло у 6,9 раза, фосфорних — у 3,5 раза), збільшення у 3,5 раза площ на поливі; площа полів в обробітку у світі збільшилася тільки у 1,1 раза (Tilman, 1999; Tilman et al., 2001).
Проте у країнах ЄС застосування хімічних добрив збільшувало виробництво зерна до 1980-х років, після чого знижуватися, тоді як виробництво зерна — зростало. Подібну тенденцію простежують і в США (рис.). Це вказує на збільшення ефективності застосування елементів живлення (Zhang et al., 2015).
 |
|
Рис. Залежність між рівнем застосування мінеральних добрив і виробництвом зерна в різних регіонах із 1960 по 2011 рр. (Джерело: Xiaoqiang Jiao etal., 2016). |
І на одному з провідних місць у підвищенні ефективності добрив — зміна у філософії системи удобрення.
Головною нашою метою має стати збільшення поглинання елементів живлення й зниження їх втрат шляхом удобрення коренів рослин, а не ґрунту. Технологія In-FURROW є однією з базових складових інноваційного менеджменту елементів живлення в зоні кореня, головною метою якої є максимізація ефективності системи корінь-ризосфера (ґрунт навколо кореня).
Технологія IN-FURROW (англ. «ін-фуроу», синон. — унесення в посівну борозну) — внесення будь-яких препаратів (добрива, ЗЗР, мікробні препарати, регулятори росту й ін.) в посівну борозну на насіння або в безпосередній близькості від нього під час сівби.
Основна мета — забезпечення максимального стартового ефекту та мінімізація негативних стресових чинників, що трапляються на початку розвитку рослин, тобто саме тоді, коли рослина найуразливіша.
Якщо йдеться тільки про внесення добрив, користуються терміном «технологія POP-UP» (англ. «по-пап», синон. — рядкове внесення, внесення з насінням, ультралокальне внесення) — внесення добрив під час сівби в безпосередньому контакті/або близькості від насіння.
Традиційно концентрацію елементів живлення у ґрунтовому розчині збільшували надлишковим унесенням добрив, базуючись на позиції, що високі інвестиції передбачають високий результат (highinputs, highoutputs). Проте нехтували здатністю коренів рослин мобілізувати елементи з ґрунтового пулу шляхом збільшення виділення коренями ексудатів у ризосферу (Zhang et al., 2010; Shen et al., 2013). Це призводило до того, що ефект від унесення добрив знижувався, і вони часто переставали впливати на врожайність.
Останні дослідження показали, що врожайність культур може триматися на певному рівні й навіть підвищуватись за умови зниження норм унесення добрив. Це досягається шляхом менеджменту надходження елементів живлення в зону кореня в оптимальній кількості (Ju et al., 2009; Zhang et al., 2014, 2015).
Нова концепція менеджменту елементів живлення в зоні кореня базується на знаннях взаємодії рослин і ґрунту, й означає внесення відносно невеликих кількостей стартових добрив для маніпулювання ростом і розповсюдженням коренів, а також ризосферними процесами. Контролюючи постачання елементів у зону кореня, є можливість знизити норми внесення добрив і зменшити їх непродуктивні втрати й забруднення довкілля (Ju et al., 2009; Peng et al., 2010; Cui et al., 2014).
Для внесення в зону висіву насіння найкращим варіантом будуть стартові POP-UP добрива — спеціалізовані добрива для ультралокального внесення (рідкі безбаластні добрива з низьким сольовим індексом і мікрогранульовані добрива).
Компанія НВК «Квадрат» була першою на пострадянському просторі, хто заснував вітчизняне виробництво рідких безбаластних стартових добрив Квантум-Діафан.
На сьогодні компанія пропонує п’ять марок добрива Квантум-Діафан, набір яких розширюватиметься відповідно до потреб ринку:
 |
Шляхом додавання інших компонентів унесення рідких стартових добрив Квантум-Діафан дозволяє вирішувати за один прохід сівалки різні технологічні завдання: 1) сумісне внесення з фунгіцидами й інсектицидами, створюючи триваліший захисний екран навколо проростків; 2) з біопрепаратами, зокрема з азотфіксувальними й фосфатмобілізаційними бактеріями; 3) з регуляторами росту рослин; 4) з додатковими мікроелементами для живлення й коригування дефіциту в рослин.
Поряд із виробництвом рідких стартових добрив Компанія НВК «Квадрат» виводить на ринок України перше вітчизняне мікрогранульоване добрива «УльтраСтарт».
Мікрогранульовані добрива UltraStart є ідеальним рішенням для ультралокального внесення під час сівби різних сільськогосподарських культур. Головна їх перевага — малий розмір гранули (основна фракція 0,5–1,5 мм), завдяки цьому кількість гранул в 1 кг добрива майже в 100 разів більша, ніш у традиційних. Цим досягається висока площа контакту гранули з малорозвиненою кореневою системою рослин на початку вегетації, а отже, підвищується коефіцієнт застосування елементів живлення (для фосфору цей показник може зростати до 85% і більше (для традиційних добрив він становить 20–25%).
Перевагою мікрогранульованого добрива UltraStart є найбільший, як порівняти з аналогічними продуктами, вміст фосфору, наявність відразу чотирьох мікроелементів (Zn, Fe, Mn, B) у доступній для рослин формі, висока розчинність гранули, конкурентна ціна та максимальна ефективність за низької норми внесення.
На сьогодні компанія пропонує дві марки добрива, проте асортимент марок розширюватиметься відповідно до потреб споживачів:
 |
Норми внесення стартових добрив невеликі проти основного внесення й коливаються в межах 20–50 кг/га, проте ефективність їх виявляється значно вищою, порівнюючи з іншими способами допосівного внесення, і відповідно, зростає коефіцієнт застосування елементів із добрив. Таким чином, ми переходимо на інший рівень керування процесами живлення рослин — «використовуючи менше, отримуєш більше» (using less produces more).
Проте ми в жодному разі не заперечуємо значення основного удобрення культури. Стартові добрива покликані поліпшити умови розвитку рослин на початку вегетації й дати їм хороший старт для ефективного використання резервів ґрунту й основного добрива.
Практика внесення препаратів у посівну борозну сьогодні є трендом, що найактивніше розвивається в сільському господарстві розвинутих країн світу. У Сполучених Штатах Америки з кожним роком технологія внесення препаратів IN-FURROW охоплює все більше площ, і, за прогнозами експертів, до 2020–2025 років охопить половину посівних площ кукурудзи в країні.
Україна в цьому плані також має великі перспективи. Задля широкого інформування аграріїв щодо переваг технології IN-FURROW Науково-виробнича компанія «Квадрат» й агрохолдинг «KERNEL» у 2019 році заснували спільний Дослідницький проект «Технологія IN-FURROW в Україні» (сайт: www.in-furrow.in.ua) для висвітлення всіх аспектів цієї технології й популяризації результатів проведених досліджень. Агрохолдинг «Кернел» уже на сьогоднімає значні напрацювання у впровадженні цієї технології у виробництво. Компанії проводять сумісні дослідження з вивчення ефективності технології IN-FURROW на базі наукових відділів і лабораторій обох компаній.
Аналіз світових тенденцій дає підстави прогнозувати, що технологія IN-FURROW уже в найближчому майбутньому змінить спосіб вирощування культур. В України є великі шанси вийти в лідери з її упровадження.
Сергій Полянчиков, директор з розвитку,
Ірина Логінова, канд. с.-г. наук, консультант із питань живлення рослин, НВК «Квадрат»
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
