|
Зроблено огляд найзлісніших шкідників у посівах кукурудзи, запропоновано хімічні й агротехнічні методи боротьби з ними.
Сучасні технології вирощування кукурудзи на зерно ще не досягли такого рівня, який забезпечив би повноцінне використання потенціалу цієї культури. У виробництві кукурудзи й досі є численні негаразди агротехнологічного й організаційного характеру. Окремо треба згадати вплив шкодочинних об’єктів, які відіграють не останню роль у процесі боротьби за максимальні врожаї.
Роль попередника
Основною вимогою під час планування вирощування культури в сівозміні має бути розміщення кукурудзи на зерно після попередників, що не мають із нею спільних шкідників. Також за надмірного насичення сівозміни однією культурою або в разі вирощування кукурудзи в монокультурі підвищується шкодочинність фітофагів. Частота чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. В Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця та картопля. У поліських і західних районах — картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос.
Роль попередника на сучасному рівні агротехніки є значною, а його вплив на наступні культури досить складним і різноманітним. З погляду захисту рослин попередня культура може сприяти накопиченню шкідника або, навпаки, стримувати. Наприклад, для кукурудзи як попередник практикують озиму пшеницю в ланці з багаторічними травами (два й більше років використання), що сприяє збільшенню чисельності ґрунтових шкідників у 3–4 рази, які можуть зріджувати й знищувати значні посівні площі, що часто призводить до їх пересівання.
 |
|
Фото 1. Гусiнь стеблового кукурудзяного метелика. Фото 2. Молодий качан, пошкоджений гусінню стеблового кукурудзяного метелика |
Своєчасний моніторинг площ, де планується висів кукурудзи, дасть змогу запобігти зрідженню посівів. Рослини кукурудзи особливо чутливі до пошкоджень в період проростання висіяного насіння, розвитку проростків і молодих рослин. Коріння й паростки сходів у ґрунті пошкоджують ґрунтові шкідники: гусениці озимої совки, дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, кукурудзяного гнойовика.
Не слід сіяти кукурудзу на площах, де за результатами ґрунтових розкопок виявлено понад 10 екз./м? дротяників і несправжніх дротяників. У разі вирощування кукурудзи в ланці з гречкою щільність дротяників зменшується. Це пов’язано зі створенням несприятливих умов для розвитку фітофага, зі зниженням запасів вологи та ущільненням ґрунту під час культури.
Для захисту кукурудзи від ґрунтових шкідників за їхньої чисельності 3–5 екз./м? насіння обробляють одним з інсектицидних протруйників: Гаучо 70 WS, з. п. (28 кг/т); Круїзер 350 FS, т. к. с. (6,0 л/т) або їхніми аналогами.
Стратегія захисту
Оптимальні строки сівби культури не завжди збігаються з оптимальними умовами розвитку фітофагів. Тому можна так маневрувати строками сівби, щоб забезпечити одержання дружних сходів й обмежити дію шкідливих організмів. Недотримання строків сівби та глибини загортання насіння кукурудзи збільшує ризик загибелі сходів від ґрунтових шкідників.
Суттєвим чинником в обмеженні чисельності шкідників на посівах культур є регулярне знищення бур’янів — потенційного джерела інфекції та проміжних господарів-живителів для багатьох шкідників. Велика кількість шкідливих організмів розвивається на бур’янах у той період, коли культурні рослини ще не зійшли або їх уже зібрано. В умовах затяжної холодної весни шкодочинність ґрунтових шкідників значно більша. З настанням сухої та спекотної погоди личинки мігрують в нижні шари ґрунту й піднімаються у верхні шари лише за сприятливих умов.
На ранніх етапах розвитку кукурудзи найбільшу небезпеку становлять шведські мухи. До часу проростання кукурудзи ранні зернові культури вже не приваблюють мух, вони шукають молодші проростки, якими у цей час є сходи кукурудзи. За швидкого росту стебла силою свого росту виштовхують личинок назовні, проте в разі повільного розвитку рослин, які пригнічуються, наприклад, весняною посухою, в пошкоджених рослин деформується листя, спостерігається загибель головного стебла і, як наслідок, сильна кущистість рослин. Рослини, пошкоджені шведською мухою, інтенсивно уражуються пухирчастою сажкою. Для захисту сходів кукурудзи від шведських мух за чисельності 30 мух/100 помахів сачком, або пошкодження 15% рослин, проводять крайові обробки препаратом на основі лямбда-цигалотрину (0,2 л/га).
 |
| Фото 3. Пошкоджені шведською мухою рослини |
У фазу 6–10 листків культури значної шкоди можуть завдати кукурудзяний стебловий метелик, а в роки спалаху розмноження — бавовникова совка. В останні п’ять років у степовій частині України спостерігається масове розмноження бавовникової совки, яка на 90% пошкоджує рослини, що зумовлює втрати врожаю до 10%. Більшість районованих гібридів кукурудзи схильні до ушкодження бавовниковою совкою.
У разі пошкодження гусінню стеблового кукурудзяного метелика 6–8% рослин, або понад 18% рослин із яйцекладками, проводять обприскування посівів інсектицидом на основі лямбда-цигалотрину в нормі 0,2 л/га. У роки спалахів заселення посівів культури злаковими попелицями понад 200 екз./рослину, або більше ніж 50%, кукурудзяних посівів у фазі утворення качанів посіви обробляють інсектицидами.
У фазу викидання волоті проти кукурудзяного метелика та бавовникової совки доцільно провести випуск трихограми у два строки: на початку й в період масового відкладання яєць шкідником. Норма внесення під час першого випуску становить 50 тис. самок/га, за другого — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох — 50 тис./га, трьох-п’яти — 100 тис., шести-восьми — 150 тис., понад вісім — 200 тис./га. За дотримання рекомендованої технології ефективність біометоду становить 80%.
За виявлення личинок і жуків західного кукурудзяного жука (8 екз./рослину) проводять обприскування посівів препаратами на основі лямбда-цигалотрину (0,3 л/га).
Збирають урожай у стислі строки та за низького зрізу (8–10 см), уникаючи механічного травмування зерна, що зменшує чисельність гусені кукурудзяного метелика й ураженість качанів хворобами.
Наталія Гуляк, канд. с.-г. наук,
Національна академія аграрних наук України
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
