Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Годівля у спеку

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Годівля у спеку

Годівлю в період високих температур слід розглядати в комплексі із заходами, що забезпечують добрий апетит, запобігають стресам.

  

Особливістю сучасного промислового свинарства є пошук адекватних рішень, спрямованих на профілактику різноманітних поточних проблем, що виникають на шляху до високих показників. Однією з таких поточних проблем є тепловий стрес у липні-серпні. Як його результат — підвищений відсоток прохолостів, слабка і нетривала охота, група свиноматок після відлучення приходить в охоту нерівномірно, велика кількість абортів, зниження багатоплідності у вересні-листопаді.

 

Отож фахівцям потрібно знати, чому так відбувається. Чи це є природним явищем? Згадаймо біологічні особливості дикого кабана. У дикій природі самки європейського дикого кабана у червні-вересні не виявляють статевої охоти. Пояснюється це тим, що потенційне потомство, одержане взимку через дефіцит кормів у цей період, немає чим годувати.

 

Якщо перенести цю біологічну особливість (сезонне зниження відтворювальної функції) на сучасне промислове свинарство з його культурними породами, рівномірними опоросами протягом усього року, повноцінною годівлею, то, на перший погляд, це вже втратило актуальність. Однак — не зовсім. Тому знання, що ґрунтуються на біологічних й історичних закономірностях, дозволяють вирішувати поточні проблеми промислового свинарства.

 

До клінічних ознак теплового стресу, що пов’язано із сезонним зниженням відтворювальної функції, належать такі:

 

–          тривалість холостого періоду понад 5 днів;

–          низький апетит;

–          знижена молочна продуктивність;

–          втрата живої маси понад 25 кг за підсисний період;

–          підвищення відсотка прохолостів;

–          настання статевої зрілості в ремонтних свинок на 1,5–2 місяці пізніше.

 

Високі температури в літній період під час лактації та в ранній період поросності призводять до теплового стресу у свиноматок. Оптимальна температура в цеху осіменіння та поросності +14…+20 °С, у цеху опоросу +8…+20 °С. Підтримувати такі температурні режими у спеку доволі важко. За підвищених температур виділяють два критичних періоди. Підвищення температури понад +28 °С у перші 30 днів поросності призводить до зменшення кількості ембріонів і підвищеної їх загибелі, а підвищення температури понад +28 °С в останні 14–21 день поросності — до затяжних опоросів, а звідси й підвищена кількість мертвонароджених поросят.

 

Оскільки продуктивність свиней значною мірою залежить від годівлі, нехтувати цим, ще й у період високих температур, є неприпустимим.

 

Апетит свиноматки залежить від кондиції: оптимальна кондиція матки 2,5–3 бали за 5-бальною шкалою. Свиноматки, кондиція яких 3,5 бали й більше, відзначаються зниженим апетитом, втрачають значну кількість живої маси під час лактації, активність яєчників у таких маток знижується. Результат — зниження статевої активності свиноматок, тривалості статевої охоти, багатоплідності тощо. Тож слідувати за вгодованістю свиноматок потрібно постійно. У травні маток, що мають підвищену вгодованість, бажано вибракувати, замінивши їх ремонтним молодняком бажаної кондиції.

 

В разі годівлі свиноматок в період підвищених температур (теплового стресу) в раціонах у 1 кг сухої речовини бажано підвищити концентрацію обмінної енергії приблизно на 10–20% з урахуванням того, наскільки менше своєї планової добової даванки корму свиноматки споживають. Підвищення концентрації обмінної енергії найкраще досягти введенням в раціони жирів. Багато практиків віддають перевагу рослинним жирам (соєва або соняшникова олія). Проте тут варто пам’ятати, що у спекотний період інгредієнти комбікормів, і жири зокрема, швидко окислюються, тому зберігати комбікорми слід не більше як 7–10 днів. Виходячи з того, що свині полюбляють кислий смак, який стимулює апетит, варто використовувати органічні підкислювачі. А от щодо концентрації сирого протеїну, то в період теплового стресу протеїнова поживність 1 кг комбікорму може бути на попередньому рівні (як у звичайних раціонах для підсисних свиноматок — 16,5–17% сирого протеїну в 1 кг сухої речовини раціону), а концентрацію лізину перерахувати таким чином, щоб добова потреба була забезпечена. Збільшення концентрації енергії здійснюється також на тлі одночасного зменшення концентрації сирої клітковини до 4% у сухій речовині раціону.

 

Іншим важливим заходом, спрямованим на збільшення кількості спожитого корму, є згодовування кормів не менше як тричі на добу лактуючим свиноматкам.

 

Перший корм для свиней — це вода! Тому мінімальна швидкість подачі води в ніпельних напувалках — не менше ніж 2–2,5 л/хв.

 

У спекотний період годівлю свиноматок можна змістити на більш ранні та вечірні години, які є прохолоднішими, що також стимулює апетит.

 

Вітаміни та мікроелементи споживаються свиноматками у помірній кількості, оскільки знижується загальне добове споживання корму. Цього можна запобігти шляхом збільшення концентрації цих біологічно активних речовин в раціоні підвищенням концентрації преміксів на літній період, але за умови жорстокого контролю за дотриманням окремих БАР, підвищення концентрації яких є небезпечним, оскільки їх передозування може призвести до інтоксикації. Найкраще за умови теплового стресу у свиней потребу у вітамінах і мікроелементах забезпечити використанням спеціально призначених водорозчинних комплексів, що у своєму складі мають вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, електроліти. Споживання корму знижено, а воду свині п’ють завжди.

 

Існує думка, що рідка годівля в літній період для свиноматок сприяє кращому споживанню кормів. А в господарствах, де система рідкої годівлі не використовується, можна застосовувати компромісний варіант — зволоження кормів водою або сироваткою тощо. Проте за високих температур у жодному разі не слід забувати про гігієну кормів, годівниць. Разова даванка вологих кормів має бути такою, щоб корм в годівниці не лишався на тривалий час.

 

Не слід забувати про перевірку вентиляційних систем і налагодження вентиляторів, охолодження свиноматок із використанням душових систем або звичайного розпилення води у цехах осіменіння, поросності, опоросу. У цеху осіменіння бажаним є індивідуальне утримання свиноматок до 28–35 дня поросності. Це профілактика як етологічного, так і теплового стресу.

 

Ми розуміємо, що працюємо з біологічними об’єктами. Свиноматка — це не механізм, тому технолог повинен індивідуально підходити до кожного господарства (технологічної групи). Інколи варто провести відлучення поросят не у 28 днів, як це заведено в господарстві, а на 6–7 днів раніше — на 21-й день з урахуванням молочності матки, стану поросят, втрати живої маси свиноматками. У літній період потребу в ремонтних свинках 7,5–8-місячного віку та живою масою 125–140 кг підвищують на 10–15% на відміну від перехідних і зимового періодів. Не прийшла основна свиноматка в охоту — вчасно замінили ремонтною свинкою.

 

 

Руслан Сусол, д-р с.-г. наук, доцент

Одеський державний аграрний університет

журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
The Ukrainian Farmer