Ста гектарів достатньо і для власного розвитку господарства, і для практичного втілення цікавих агротехнологій, і для агрономічних експериментів і дослідів. У цьому переконаний власник і засновник підприємства «Лан» В’ячеслав Уханов. Саме стільки землі він обробляє на півдні Одещини — у Кілійському районі. Фермерське господарство «Лан» було створено у 1999 році на 19 га землі, і за всю історію діяльності його земельний банк ніколи не перевищував 100 га. До експериментів фермер тяжіє ще з часів роботи на дослідній станції. Під час роботи в дистриб’юторських компаніях пана В’ячеслава також завжди цікавило випробування новинок, зокрема селекційних, на власних полях.
Нині господарство «Лан» вирощує зернові й технічні культури, має 5 га саду, і завдяки виваженому, грамотному підходу до господарювання отримує врожаї навіть в умовах найбільших посух, коли довкола майже всі поля нагадують пустелю.
Методом Шерлока Холмса
Минулий рік був непростим для аграріїв усіх регіонів з усім відомих причин. Для фермерів Одещини він відзначився ще й найсильнішою за останні кілька десятиліть посухою, що поставила під питання існування багатьох агропідприємств. За даними офіційної статистики, в регіоні торік було втрачено близько 300 тис. гектарів посівів, утім, фактична цифра набагато більша, адже багато господарств офіційно ніде не реєстрували факт загибелі посівів. У таких умовах «Лан» — одне з небагатьох господарств на півдні Бессарабії, якому вдалося зібрати врожай.
На переконання В’ячеслава Уханова, агроном — як Шерлок Холмс, повинен працювати за методом дедукції: помічати дрібниці й мислити глобально, спираючись не лише на власний досвід, а й на досвід колег. Так, побачивши, як у сусіда після внесення сівалкою аміачної селітри, а після неї — гербіциду почали гинути посіви, в той час, коли на краях поля, куди сівалка не зайшла, пшениця ще стояла зелена, фермер почав аналізувати дії колеги, щоб не припуститися власних помилок. Насамперед вирішили виміряти кількість вологи в ґрунті й подальші дії планувати, спираючись на ці дані.
Синергія двох поколінь
У той час В’ячеслав Уханов разом із сином Максимом, який має власну ІТ-компанію, вже працювали над спільним проєктом — приладом для вимірювання вологи в метровому шарі ґрунту. Така ідея, каже фермер, виникла випадково. «Син часто їздить у відрядження, а у квартирі має багато кімнатних рослин, — розповів аграрій. — І щоб за період відрядження вони не в’яли, він розробив автоматичну систему поливу — дані про рівень вологи в ґрунті надходять на смартфон, і з нього ж можна керувати частотою й інтенсивністю подачі води».
Побачивши такий винахід, пан В’ячеслав запропонував синові змоделювати його на більші площі й удосконалити. Так, результатом поєднання знань фермера і програміста став сенсорний прилад для пошарового (через кожні 20 см) вимірювання рівня вологи в метровому шарі ґрунту. Ці дані, а також інформація про температуру та вологість повітря в реальному часі надходять на смартфон за запитом користувача. Таким чином, можна бачити не лише кількість вологи, а і як глибоко вона проникла. І якщо вода затримується у верхньому шарі, це сигнал, що ґрунт потребує глибокого розпушення.
Також на додачу до пристрою розроблена програма, у яку заведено максимум агрономічних формул, що дає змогу на основі отриманих даних моделювати майбутню врожайність культур залежно від кількості вологи.
Добрива — не завжди добре
Отож, маючи дані про кількість вологи в ґрунті (її на момент вимірювання в метровому шарі було 60 мм), фермер вирішив відмовитися від планового внесення КАС. За його словами, якщо за такої кількості ґрунтової вологи внести добрива, це спричиняє зворотний осмос, а отже — загибель посівів, що, власне, і сталося на багатьох площах у регіоні.
«Осмотичний тиск — це тиск, завдяки якому живиться рослина. Після додавання добрива кількість клітинного соку в рослинах зменшується, а якщо концентрація води в рослині менша, ніж у ґрунті, це спричиняє зворотний осмос, що забирає й без того дефіцитну вологу, — пояснює пан В’ячеслав. — У результаті рослина гине».
А що рішення відмовитися від планового внесення добрив було правильним стало зрозуміло, коли на всіх сусідніх полях уже передисковували озимі культури, а посіви «Лану» були в доброму стані.
Діяти за логікою
Відмова від унесення КАС на основі даних про рівень зволоження ґрунту стала основним чинником у збереженні врожаю в умовах критичної посухи, проте не єдиним. Попередником озимої пшениці в господарстві був озимий горох — його фермер тогоріч посіяв уперше й дійшов висновків: він не лише хороший попередник для багатьох інших культур, а й дуже перспективна культура для регіону з частими посухами.
Також правильним і логічним кроком для збереження врожаю в умовах критичної посухи здавалося внесення гербіциду не навесні, що за дефіциту вологи додало б рослинам стресу, а в грудні.
«Коли озима пшениця ввійшла в стадію кущіння, я побачив у полі деякі бур’яни й падалицю озимого гороху, — розповів В’ячеслав Уханов.— Перше, що було зроблено, — у грудні за температури повітря +12 °С ми застосували гербіцид Пріма. Хоч його не рекомендують для осіннього застосування здебільшого через температурний режим, але якраз у той період температура була сприятлива. Тоді ж внесли й фунгіцид Беноміл, а також провели інсектицидну обробку».
Дорога кожна крапля
Для рослин важливо забезпечити оптимальне живлення. Втім, головним обмежувальним чинником урожайності все ж є волога. За весь 2020-й у їх регіоні випало 268 мм опадів, з яких у надважливий для сільгоспкультур осінньо-зимовий період — усього 86 мм. Якщо врахувати, що близько 40% вологи з ґрунту випаровується, і ще частину вологи рослина використовує для власного охолодження в спекотний період (так звана евапотранспірація), то рівень продуктивної вологи для сільгоспкультур був критичним, що й спричинило масову загибель посівів у регіоні.
За словами В’ячеслава Уханова, площа випаровування ґрунту за неякісної оранки без вирівнювання зростає на 50–60%, тобто у верхньому шарі не лишається вологи для отримання сходів. Тому, аби знизити випаровування, в господарстві зменшили інтенсивність обробітку ґрунту до дискування та культивації, а раз на три роки здійснюють безвідвальний обробіток.
«Улітку за температури ґрунту +30…+40 °С на кількість опадів близько 5–7 мм можна навіть не зважати. Наші опади — осінні. Звісно, ми не можемо регулювати їхню кількість, утім, можемо регулювати процеси випаровування й транспірації», — зазначив фермер.
Як відомо, чим темніший ґрунт, тим більше сонячної енергії він притягує, і випаровування відбувається швидше. Якщо ж він прикритий або замульчований, випаровування зменшується в рази — і це ще один секрет, як у господарстві зберігають нагромаджену вологу.
Також, за словами аграрія, на інтенсивність випаровування впливає структура ґрунту. Так, у ФГ «Лан» провели досліди: з однаковою густотою заклали насіння в ідентично зволожений ґрунт (відрізнялася тільки його структура). У ході такого експерименту з’ясували, що мінімальним було випаровування там, де розмір грудочок не перевищував 1–2 см, максимальним — де їхній розмір був 10–20 см. Відповідно, найкращі сходи отримали на ґрунті з найменшими грудочками.
Заведіть кондиціонер. Ґрунтовий
Того самого року в господарстві про вели ще один вдалий експеримент — на замовлення компанії-виробника на кількох дослідних ділянках на кукурудзі та соняшнику застосували ґрунтовий кондиціонер для збереження та ефективнішого використання наявної в ґрунті вологи.
Так, урожайність соняшнику в умовах критичної посухи із застосуванням кондиціонера за норми 2 кг/га становила 2,85 ц/га, що на 1,4 ц/га більше за контрольний показник, а за норми 4 кг/га — 2,95 ц/га (більше на 1,5 ц/га, або 103,4%).
Щодо кукурудзи, то її урожайність на зрошенні (800 м./га) становила торік 56 ц/га. Із застосуванням ґрунтового кондиціонера за норми 4 кг/га цей показник зріс на 18,9% (до 66,6 ц/га), а за норми 7 кг/га — на 20,7% (до 67,6 ц/ га). У той самий час кукурудза без поливу і кондиціонера дала всього 0,52 ц/га в умовах критичної посухи.
Унесений на глибину 15 см препарат нагромаджує вологу за аналогом гідрогелю, а потім коренева система її забирає. Тобто він не дає випаровуватися волозі. «Це було перше наше випробування ґрунтового кондиціонера і, як на мене, досить вдале», — зазначає пан В’ячеслав. Тож цього року також плануємо його застосувати.
Зрошення: є нюанси
Близько 20% угідь у господарстві «Лан» на зрошенні. Саме ці землі без сумніву дають найбільші врожаї. Утім, робота зі зрошуваними площами, за словами В’ячеслава Уханова, не така проста, як здається, і також має свої нюанси: не перелити, не загустити посіви тощо.
«Ми знаємо, що одна рослина кукурудзи потребує 200 л води за період вегетації, — розмірковує фермер. — Різні гібриди мають різні періоди вегетації — від 90 до 120 днів. За менший вегетаційний період рослина використає менше води, тому саме такі гібриди підходять для зрошуваних площ». До того ж 2020-й показав, що кукурудза з малим ФАО дала більший урожай на Одещині, ніж із більшим ФАО.
За його словами, велику роль в отриманні максимального врожаю на зрошенні має густота сівби. Маючи запаси умовно 1000 м./га і знаючи, скільки потребує одна рослина, можна порахувати, що оптимальна норма висіву — 50 тис. насінин. Якщо запаси води більші — перераховуємо за таким самим принципом.
«Чисте поле і достатня густота — і кукурудзі з транспіраційним коефіцієнтом 240 достатньо буде 150 мм води, щоб дати добрий урожай, — переконаний аграрій. — Звісно, це за умови забезпечення оптимальних норм живлення культур. А їх, маючи дані аналізу ґрунту й потреби рослини, легко порахувати».
The Ukrainian Farmer
