Минулий рік для елеваторників став іспитом на готовність працювати в умовах постійного форс-мажору
Готовий до викликів
Минулий рік для елеваторників став іспитом на готовність працювати в умовах постійного форс-мажору. Такий досвід зміцнив вітчизняну галузь зберігання, і тепер ніщо не завадить стабільній роботі.
В очікуванні кращих часів
Пережили 2022 рік — далі буде легше! Саме з такими словами підійшли українські елеватори до нового сезону. Справді, було виконано величезний обсяг роботи з пошуку усунень тих проблем, що виникли з експортом, відсутністю електроенергії й дорогим газом. І це стало не просто досвідом — уся галузь зберігання суттєво посилилась як технічно, так і організаційно, і тепер готова до будь-яких ситуацій.
Ми поспілкувались з керівником Бориспільского елеватора ТОВ «АР Бориспіль», що входить до складу компанії «Агро-Регіон», Віталієм Шевчуком. Він розповів про власний досвід роботи в непростих умовах минулого сезону, а також поділився планами на найближче майбутнє.
Бориспільський елеватор було створено на базі місцевого хлібоприймального підприємства, що існувало тут більше як 60 років. Деякі підлогові склади ще й досі експлуатують, пройшовши відповідне оновлення, а в одному з них було створено комфортабельний офіс і лабораторію. Більшість старих будівель підприємства демонтували, а замість них звели сучасний комплекс на 76 тис. тонн одночасного зберігання. У дев’яти металевих силосах виробництва «ВаріантАгро Буд» вміщується 57 тис. тонн, усе інше — у шести підлогових складах.
Річний обсяг перевалювання становить понад 200 тис. тонн. Це близько трьох обертів, хоча в деякі сезони буває й чотири. Багато залежить від вологості культур і логістичних можливостей. Наприклад, торік уся кукурудза надходила волога, доводилось багато сушити, і це було першим і головним обмеженням. Друге обмеження виникло з початком проблем із електрикою — постійні вимикання суттєво знижували продуктивність сушіння. Третій момент був пов’язаний зі складним експортом. Проте найбільший вплив на пропускну здатність елеватора має продуктивність сушарок. Для досягнення більших показників потрібні потужніші сушарки.
Приймання без обмежень
Приймання зерна здійснюється тільки з автомобільного транспорту. Коли вантажівка потрапляє на елеватор, водій отримує електронну картку, і далі усі пересування територією підприємства здійснюються тільки із застосуванням цього електронного ключа. На вагах на в’їзд і виїзді та завальних ямах встановлено зчитувачі та монітори, на яких відображається актуальна інформація щодо статусу саме цього транспортного засобу. Під час зважування пневматичний пробовідбірник Cobra відбирає зразки, і лабораторія без затримань починає їх перевіряти. Для першої партії роблять ретельний аналіз, який може тривати до години залежно від культури, проте надалі можуть перевіряти тільки вологість, смітну домішку та деякі інші параметри, що не вимагають багато часу. Загалом усе спрямовано на те, щоб автомобілі перебували на території мінімум часу. Після отримання показників зерно вивантажують на одну з двох завальних ям. Зазвичай одна працює із сухим зерном, інша — з вологим. Але усе залежить від пори року, погоди й культури. Наприклад, улітку, коли вся пшениця надходить із мінімальною вологістю й не потребує сушіння, обидві завальні ями можуть працювати із сухим зерном. Сухого зерна можуть приймати до 5000 т на добу. Якщо потрібне сушіння, то не більше як 2500–3000 тис. тонн: усе залежить від продуктивності сушарок.
Транспортне обладнання має продуктивність 250 т/год, чого цілком достатньо для операцій із різними видами продукції. Транспортери та самопливи футеровано, і після трьох сезонів активної роботи тільки кілька секцій самопливів на маршрутах відвантаження було замінено. Це самі навантажені лінії, які пропустили більше як мільйон тонн зерна, тому не дивно, що вони зносились. Усе інше працює й далі. Обладнання періодично оглядають і ремонтують, цього року навіть додали новий маршрут для відвантаження, що зробить роботу підприємства ще зручнішою.
Після приймання зерно проходить попереднє очищення в скальператорі СКО-300 виробництва компанії «ОЛИС». Для вторинного очищення перед відвантаженням застосовують сепаратор Buhler модель 206. На іншій лінії для цих цілей працює БСХ-200. Щоправда, її не завантажують на повну потужність, і в такому режимі вона також показує хорошу якість очищення.
Аспірація є на очищенні, але на прийманні поки що немає. Завальні ями закривають шторами, щоб обмежити розповсюдження пилу. Цього цілком достатньо, аби утримувати територію елеватора незабрудненою. За межами підприємства забруднень також немає.
Недороге й безпечне сушіння
Перед сушінням зерно спрямовують до двох 500-тонних хоперів тимчасового зберігання. Звідти його подають до однієї з двох сушарок: Strahl 20 000 продуктивністю 80 т/год (за зняття 10% вологи) і Strahl 11 000 продуктивністю 45–47 т/год. Обидві сушарки додатково оснащено твердопаливними котлами ТЕФФ потужністю 16 і 11 МВт відповідно. До того ж менша вже три роки працює з цим обладнанням, а більшу оснастили тільки минулого року, коли газ став надто дорогим, а сушити довелось багато. Також на меншій сушарці обладнання ТЕФФ має не лише іскрогасник, а й теплообмінник, що гарантує безпечну роботу з олійними культурами. Для великої сушарки використовують тільки іскрогасник, чого цілком достатньо для роботи з пшеницею та кукурудзою. Практика показала, що за умови використання якісних пелет жодного запаху і забруднень продукції від димових газів не виникає.
Витрати твердого палива на зняття одного тонно-відсотка вологи — 2,5– 3 кг. Це залежить від того, скільки вологи потрібно зняти: якщо понад 10%, витрати будуть близько 3 кг. Відповідно, якщо потрібно знімати менше вологи, витрати на тонно-відсоток також зменшуються. Але в будь-якому разі, порівнюючи з газом, тверде паливо щонайменше у 3 рази дешевше. Тому не дивно, що одне із підлогових сховищ повністю заповнено твердим паливом (соняшниковими пелетами).
Відвантаження: готові до будь-яких напрямків, транспорту й тари
Ще під час проєктування було враховано значні обсяги перевалювання, тому елеватор будували з урахуванням великої потужності відвантаження. Тут зроблено два фронти подачі вагонів і, відповідно, одночасно завантажуються два вагони. На кожній лінії встановлено проміжні бункери по 150 т кожен, чого цілком достатньо для заповнення 48–54 вагонів протягом доби. Для переміщення вагонів передбачено реверсні лебідки, однак у більшості випадків вагони рухаються за допомогою власного (орендованого) локомотива. Відсутність залежності від Укрзалізниці суттєво допомагає з подачею вагонів. До того ж компанія має власний парк вагонів (також в оренді), що значною мірою спрощує логістику зерна.
А з логістикою минулий сезон був дуже непростим. За цей час довелось відвантажувати не тільки вагонами: було залучено практично всі можливі варіанти — контейнери з верхнім завантаженням, звичайні контейнери, біг-бегі (автотранспорт). Контейнери вантажили на залізничних платформах, і для цього довелось зробити реконструкцію залізничних ваг (до 18 м). Відправляли зерно по всій Європі: у Польщу, Литву, Латвію, Румунію й інші країни. З Прибалтики у контейнерах везли папір у рулонах, щоб зменшити логістичні витрати. Звісно, що оптимальним напрямком експорту є море, але, враховуючи ризики, логістичний відділ компанії й далі шукає варіанти експорту через країни Європи.
Відвантаження на автотранспорт не є пріоритетним, бо обсяги тут значно менші. Наприклад, цього року відвантажували в автомобілі соняшник (для українських переробних підприємств), тож без поспіху протягом доби «відпускали» 30 машин. Але технічні можливості відвантаження в автотранспорт значно більші й сягають 2000 т на добу. Минулого сезону було придбано 13 власних зерновозів, які працювали по всій Україні, але є плани залучити їх у перевезеннях продукції до країн Європи.
Розподілення культур не змінилося
Багато підприємств під дією багатьох чинників змушені були суттєво корегувати частки культур у сівозміні. Однак в «Агро-Регіон» суттєвих змін не передбачається. Поля засіяли соняшником, кукурудзою, озимою пшеницею і ріпаком. Також повернулась соя, її планують зібрати близько 4000 т.
Минулого сезону було більше власного зерна (близько 70%), але, незважаючи на ситуацію з експортом, усе одно намагались допомагати фермерам із доробкою і зберіганням. Власне зерно зберігали в рукавах на виробничих підрозділах і забирали його вже навесні. На новий сезон планується повернутись до розподілення між власним і давальницьким до рівня 50 : 50. Усе залежатиме від погодних умов і наявності електроенергії. У будь-якому разі ранні культури будуть приймати від фермерів (пшеницю і ріпак), а пізні — покаже ситуація.
Можливості власної генерації
Минулий сезон із постійними вимкненнями електроенергії показав, що в такому режимі неможливо працювати з твердопаливними котлами. Вони елементарно не встигали розігрітись, як електрику вимикали. Сушити зерно за таких умов було неможливо, доводилось працювати тільки з дорогим газом. Досить оперативно вирішили питання з придбанням дизельгенераторів на 300 та 600 кВт. Перший забезпечує електроенергією адміністративну будівлю, вагову й інші малопотужні споживачі. Основне елеваторне обладнання приєднують до потужнішого генератора. Разом із лініями приймання й відвантаження одночасно може працювати або велика сушарка на газу, або менша з твердопаливним теплогенератором. На великому теплогенераторі встановлено потужні вентилятори нагнітання (понад 400 000 м./ год). Кожен із двох вентиляторів оснащено електродвигуном потужністю 150 кВт. Тому 600-кіловатного генератора не вистачає на весь комплекс обладнання (транспорт, очищення і теплогенерація й сушіння).
Готові до розширення
Після трьох повноцінних сезонів роботи стало зрозумілим, що елеватор може робити більше обертів, але для цього потрібно додати потужностей для одночасного зберігання та внести зміни до деякого обладнання. Було розроблено попередній проєкт, який передбачає будівництво чотирьох металевих силосів і одного хопера для тимчасового зберігання. Також планується розширення однієї завальної ями для збільшення пропускної здатності. Компанія готова розпочинати ці роботи, але очікує завершення війни. Позиція власників бізнесу логічна: ніхто не готовий ризикувати, якщо неможливо прогнозувати, що буде завтра, через місяць або рік. Проте після Перемоги можна сподіватись на бурхливий старт багатьох проєктів, які наразі відкладено до кращих часів.
ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ
Максим Кіба, регіональний представник компанії KMZ Industries»
Співпраця із замовником розпочалась у 2018 р. Одразу було вирішено запроєктувати об’єкт по-максимуму, з розрахунком на поступове будівництво, черга за чергою.
Для 1-ї черги ми запропонували поставити силоси з діаметром 23,8 м – на першому етапі було встановлено 4 такі ємності. Раніше силоси цього діаметру значною популярністю не користувалися: на той час в основному будували силоси на 5 тис. і 10 тис. т – а оптимальні за ціною діаметри для таких об’ємів – це 22 м та 27,5 м. Проте для Бориспільського елеватора вибір силосів на 23,8 м був повністю виправданий – так вдалося розмістити максимальний об’єм зберігання на обмеженій ділянці.
Уже наступного року в 2-гу чергу будівництва на зекономлених просторах було встановлено ще два такі самі силоси СВП на 23,8 м і три СВП на 22 м. Усе транспортне обладнання також замовляти у нас. Наразі загальна потужність елеватора складає 57 000 т і представлена виключно силосами «Варіант Агро Буду» (ред: у 2021 р. елеваторний напрям «Варіант Агро Буду» об‘єднався із KMZ Industries. Після об’єднання обладнання лінійки VAB виробляється KMZ Industries на потужностях компанії у Карлівці).
Посилена система ребер жорсткості W-подібної форми забезпечує значну міцність наших конструкцій. Балочний каркас даху, як і весь силос, виконаний із надійного оцинкованого металу, а сектори даху з трапецієподібним замком не вимагають додаткової герметизації та корозійного захисту – тож жоден наш силос не тече і працює безвідмовно навіть через 10 років.
І, звісно ж, особливо важливе питання для будь-якого замовника – терміни будівництва. Зведення обох черг Бориспільського елеватора було завершено вчасно до початку сезону, і на об’єкті одразу прийняли зерно нового урожаю.
Віталій Шевчук, керівник Бориспільського елеватора ТОВ «АР Бориспіль»
Нині, коли вартість газу знизилась до 13–13,3 тис. гривень за тисячу «кубів», підприємство закуповує блакитне паливо заздалегідь, щоб не пла тити велику ціну у розпал сезону сушіння. Та й ураховуючи досвід минулого сезону, коли світло вимикали через кожні чотири години, твердопаливний котел не встигав розігріватись, доводилось використовувати газ. Ніхто не гарантує, що ситуація не повториться, тож потрібно бути готовим до будь-яких умов роботи.
Володимир Чеглатонєв, комерційний директор ТОВ «ОЛИС»
Ще на етапі проєктування цього об’єкта була вимога до машини для попереднього очищення: продуктивність — не менша за 250 т/год. Є кілька виробників, які заявляють таку продуктивність, але в реальних умовах досягти її вони можуть не завжди. Компанія «ОЛИС» запропонувала свою очисну машину — скальператор СКО-300 барабанного типу продуктивністю 300 т/год. Це фактично аналог зернового сепаратора ЛУЧ ЗСО-300 нашого виробництва, якій є найпотужнішим сепаратором барабанного типу у світі в такому класі машин для проведення як попереднього, так і первинного очищення, але тут замість шести секцій решіт встановлено три, і скальператор можна використовувати тільки для попереднього очищення. Діаметр очисного барабана тут також 1,9 м, довжина кожної з трьох секцій — 1 м.
Скальператор оснащено повітряним сепаратором ВСЗ-200 для відбору легкої домішки. Тобто спочатку зерно продувається повітрям, а потім потрапляє у решітний барабан. Повітряний сепаратор ВСЗ-200 виконано із замкнутим циклом повітря й не потребує зовнішньої аспірації.
В очисному барабані встановлено стандартні ситові полотна завширшки 1 м і завдовжки 2 м. На кожну секцію потрібно три таких полотна. Їх може легко замінювати, тож за потреби перехід від однієї культури до іншої не становить труднощів.
Загалом машина надійна, невибаглива й не дає динамічних навантажень на конструкцію робочої башти. Якщо обслуговувати згідно з регламентом, питань упродовж експлуатації не виникає. Під час уведення в експлуатацію спеціалісти постачальника провели пуско-налагоджувальні роботи й навчання персоналу особливостям експлуатації скальператора, тому персонал із самого початку вміє з ним працювати.
Юрій Фаренюк, директор ТОВ «ТЕФФ»
З групою компаній «Агрорегіон» ми пройшли всі етапи розвитку відносин — від угод до судів, але спільно, знову й знову, відповідально виконуємо взяті на себе зобов’язання.
«Агрорегіон» — компанія майбутнього, і ми рівняємось на такого партнера. Маємо відверті та відповідальні відносини, у яких економічна доцільність стала не суттєвим чинником. Пишаємося цим.
«Агрорегіон» — це інноваційна компанія, що впливає на наш розвиток і модернізацію кожного нового теплогенератора, на елеваторах компанії в період воєнного стану їх збільшилось на чотири. Інвестиції в період війни — мужній і мудрий крок.
«Агрорегіон» — компанія, що поділяє ідею ощадливого використання ресурсів планети в частині викопних вуглеводнів. Усі можуть використовувати природний газ, але користуються теплогенераторами ТЕФФ, де як паливо використовують відновлювані джерела енергії — біомасу. Як носії технології отримання теплової енергії з біомаси ми сподіваємось на багаторічну співпрацю й завжди готові до інноваційних рішень для росту й розширення конкурентних переваг нашого партнера.
Збережемо планету разом.