Гарбуз –– культура прибуткова й така, що набуває популярності серед споживачів. Але виходити з нею на ринок фермерам варто поступово, не відмовляючись від вирощування інших овочів. Про це під час виставки «АгроТехСервіс-2020» у Запоріжжі розповів засновник ТОВ «Чистий продукт» з Дніпропетровщини Сергій Паращенко.
Супермаркети диктують вимоги
У професійному середовищі Сергій Паращенко більш відомий як фахівець із вирощування часнику. Проте цей підприємець вже десятиліття займається й гарбузами. Щороку на неполивній ділянці площею від 30 до 50 га фермер вирощує 6–10 сортів гарбузів. Це так звані Гітара, Ромашка, а також сорти Батернат, Славута, Хоккайдо, Спагетті та інші. Цьогоріч у господарстві планують провести День поля, де, окрім усього, що пов’язано з вирощуванням часнику, буде представлена ділянка з більш як 20 сортами гарбузів, у тому числі порційні гарбузи (вагою 1–3 кг).
У «Чистому продукті» починалося все з гарбузів на насіння. Ще 8–10 років тому закупівельна ціна на них сягала 3–3,2 долара за кілограм. Одначе на гарбузи, як і на будь-яку культуру, ціни з року в рік коливаються. Падіння ціни на насіннєві гарбузи спонукало господаря перейти на вирощування продовольчих сортів, які продають у торговельних мережах. Як показав час, вибір виявився правильним. Нині основні гуртові покупці продовольчих гарбузів –– це мережі супермаркетів. З року в рік попит на продовольчі гарбузи в Україні зростає. Сергій пов’язує це з поширенням культури здорового харчування, адже плоди гарбуза містять багато клітковини, калій, магній, цинк, каротин, вітаміни та інші надзвичайно корисні для людини елементи. При цьому за ціною овоч доступний навіть споживачам із низькими доходами.
У 2014 році врожай гарбузів у господарстві Сергія Паращенка сягнув рекордної позначки –– майже тисячі тонн. Нині тут вирощують 300–600 тонн помаранчевих овочів щороку. На власному досвіді фермер перевірив: акцент у вирощуванні слід робити не на обсягах продукції, а на асортименті й запровадженні особливих, з цікавинкою, сортів.
До всього, закупівельники встановили вимоги стосовно ваги плодів: 1–3 кг, щонайбільше –– 4 кг. Звичні сорти, такі як Гітара, Ромашка, не завжди відповідають заявленому стандарту. Відповідно, в господарстві довелося запроваджувати інші: делікатесний Хоккайдо, Конектікут Філд, Спагеті (гібрид гарбуза й кабачка). Також споживачі почали активно звертати увагу на цікаві декоративні сорти.
Попит на гарбузи в останні п’ять років стрімко зростає напередодні свята Хелловіна у жовтні. У 2017-му році фермер продав рекордний для себе обсяг –– 250 тонн протягом тижня. Лише в мережу «АТБ» відвантажували щодня по 20 тонн. Утім, характер замовлення у різних мереж відрізняється. У METRO від аграріїв вимагають не стільки вал продукції, скільки різноманіття асортименту: замовляють одразу по 5–6 сортів.
Оптова закупівельна ціна за «найпростіші» сорти гарбузів сезону 2019 року стартувала від 3,30 грн за кілограм готівкою й від 3,80 грн за безготівковим розрахунком. Ціна ж на ексклюзивні сорти, тобто на гарбузи вишуканих форм і кольорів, сягнула до 12 грн за кілограм.
Якщо порівнювати з іншими культурами, більш поширеними у фермерських господарствах, затрати на вирощування гарбузів становлять приблизно 5000 грн на гектар без урахування видатків на збирання врожаю й орендної плати за землю. Але виручка за гарбузи за нинішніх цін буде більшою, ніж, скажімо, за соняшник. Важливо підкреслити, що йдеться саме про неполивні ділянки. Чи окупиться встановлення крапельного поливу, прогнозувати складно.
Серед проблем, з якими стикаються фермери, є вирощування гарбузів господарями приватних домоволодінь. Часом вони, не цінуючи власну працю і не маючи виходу на торговельні мережі, збувають гарбузи перекупникам за мінімальними цінами, до гривні за кілограм, тільки б продати врожай. Такі виробники, на думку Сергія Паращенка, незрозуміло чим займаються на ринку і мимохіть його обвалюють.
Насіння: ризики й переваги
Ще один напрям гарбузового бізнесу –– вирощування голозерних гарбузів на олію: насіння складається з неї майже наполовину. Але цей напрям несе в собі ряд ризиків. По-перше, на думку Сергія Паращенка, в Україні немає надійного, перевіреного у масовому виробництві, насіннєвого фонду таких гарбузів. По-друге, насіння в достиглих голозерних гарбузах у спекотну осінь, що в останні роки в Україні не рідкість, швидко проростає і псується. Отже, найменше зволікання зі збиранням врожаю призводить до серйозних збитків. Окрім того, для вилучення насіння потрібен спеціальний дороговартісний комбайн. Комбайни барабанного типу, які використовують для збирання насіння в оболонці, не підходять для збирання насіння з голозерних гарбузів, бо можуть його подробити.
Також у країні давно вирощують сорти Український багатоплідний, Волзький сірий на біле насіння. Такі аграрні проєкти мають суттєвий розмах, бо цим видом насіння займаються великі експортери з налагодженою системою закупівель, зберігання й логістики. Для окремих фермерів увійти в експортний бізнес малоймовірно. Та попри ці обставини приваблює нинішня експортна ціна українського товару –– понад 4 євро/кг. Тому, якщо є бажання, сили й ресурси, до вирощування гарбузів на насіння придивитися варто. Тільки передусім треба порахувати прогнозовані витрати: вартість комбайна та обладнання (мийки, сушарки), залучення нових працівників тощо.
Але найголовніше –– треба вдало підібрати сорт. Сергій Паращенко впевнено заявляє, що має такий сорт гарбуза на насіння, який протягом останніх чотирьох років показує стабільну врожайність: 700–800 кг вже сухого насіння з гектара.
Цей сорт був придбаний на одній із європейських виставок та вдало розмножений в Україні. Його насіння ідентичне насінню гарбуза сорту Стофунтовий, має білий колір та великий розмір. Насінини з прохідним діаметром 12 мм й більше в основній масі насіння становлять понад 50%.
Технологія вирощування
Найважливіше в технології вирощування гарбузів –– вирахувати оптимальну кількість рослин на гектар, або ж щільність стояння. Вона різниться залежно від сорту, оптимальну щільність фермер з’ясовує на власному досвіді, шляхом проб і помилок. Також треба приділити велику увагу збереженню вологи. Для цього в господарстві Сергія Паращенка використовують перевірені методи боронування та міжрядного обробітку.
Передпосівні заходи обробітку ґрунту під гарбузи –– це дискування та культивація. Насіння висівають, коли ґрунт прогріється до 12–14 °С, щонайменше до 10 °С. На Дніпропетровщині цей період настає у кінці квітня –– на початку травня. Достигають практично всі продовольчі сорти на початку серпня й тоді ж починається поступове збирання врожаю, яке може тривати до листопада. За правильних умов зберігання, кагатування на полі гарбузи лежать там без втрат до пізньої осені: головне, щоб вони не потрапили під заморозки, оскільки після підморожування продукція втрачає якість і швидко псується.
Насіннєві сорти дозрівають у вересні. І якщо ознака стиглості продовольчих гарбузів –– це достатньо солодка м’якоть, то за вирощування гарбузів на насіння необхідно, щоби плоди перестигли, мовою сільгоспвиробників –– влежалися. Лише тоді насіння набирає потрібних споживчих якостей.
Окрім простоти вирощування, гарбузи мають ще одну беззаперечну перевагу –– це чудовий попередник будь-якої культури з часником включно. Культура покращує структуру ґрунту, а гарбузи на насіння ще й залишають у ньому більше органічних добрив (у вигляді шкірки і м’якоті), ніж використовують.
Крім того, Сергій Паращенко рекомендує ущільнювати гарбузами молоді горіхові сади з міжряддями 10–12 м. Гарбузи також можуть підійти для ущільнення інтенсивних садів, однак там істотно вужчі міжряддя, тож доцільність такого ущільнення оцінюють, виходячи зі схеми посадки дерев та наявної техніки.
Ольга Іванова
журнал “Плантатор”, березень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
