Біологізація сільгоспвиробництва — не перспектива завтрашнього дня, це технології, які ефективно працюють у полі вже сьогодні, захищаючи посіви від хвороб і шкідників та запобігаючи деградації ґрунтів. Ба більше — практикою доведено: застосування біологічних препаратів дає змогу суттєво зменшити використання наддорогих нині мінеральних добрив.
Усі ці вигоди від біологізації виробництва свого часу прорахували в агрохолдингу «Кернел», відтак почали вивчати різноманітні біотехнології у своїх R&D-центрах і тестувати біопрепарати на демонстраційних посівах. Про доведену науковцями дослідного відділу їхню ефективність свідчить хоча б той факт, що під урожай 2024 року в холдингу внесли біологічних продуктів на площі 411 тис. гектарів (!). Переважна більшість препаратів — розроблення компанії «БТУ-Центр», з якою «Кернел» співпрацює вже 10 років. Нещодавно своїми спільними напрацюваннями компанії поділилися з аграріями на Дні Поля «Польова студія» на базі НДП «Почаївка», що в Полтавській області.
Довіряй перевіреному
— Ми активно працюємо в напрямі біологізації виробництва, бачимо в ньому перспективу, розвиваємо цей напрям, що є однією з 12 тематик досліджень нашого науково-дослідного центру, — розповідає керівник науково-дослідного відділу «Кернел» Аркадій Лунгул. — Співпрацю з «БТУ-Центр» розпочали восени 2013 року, коли вперше протестували їхні деструктори стерні. Згодом почали застосовувати інші препарати, які в результаті дали нам змогу забути про фузаріоз і головні хвороби на кукурудзі, навіть за вирощування як монокультури. Відмовилися від четвертої фунгіцидної обробки проти фузаріозу на пшениці. Наступного року плануємо розширити внесення біоінсектициду Метавайт проти діабротики на кукурудзі. Ми довіряємо біологічним продуктам «БТУ-Центр» і рекомендуємо їх до впровадження у виробництво іншим агрокомпаніям. Ця довіра базується на ґрунтовних багаторічних дослідженнях.
Масштаб наукових досліджень «Кернел» справді вражає: п’ять R&D центрів, 23 демополігони кукурудзи та соняшнику, понад 1000 га дослідних посівів, майже 3000 варіантів дослідів. Щороку 10–25% результатів досліджень НДЦ упроваджується у виробництво агробізнесу «Кернел». Найбільша частка таких упроваджень припадає на ЗЗР, але на другому місці — біопродукти. Так, 2022 року рівень упровадження розробок НДЦ щодо ЗЗР становив 28%, мікробіологічних продуктів — 17,6%.
Мікробіологічна лабораторія НДЦ досліджує ефективність біодеструкторів стерні, біофунгіцидів і біостимуляторів, тестує біопрепарати вітчизняних й іноземних виробників. Також тут проводять газохроматографічні дослідження ферментативної активності мікроорганізмів. Зокрема, на основі результатів досліджень мікробіологи дають наукові рекомендації щодо застосування біопрепаратів для вирощування кукурудзи із застосуванням біодеструкторів.
— Фермеру важливо переконатися, що біодеструктор працює. Нам теж це цікаво, тому ми досліджуємо це питання за мікробіологічними й агрохімічними показниками, — розповідає заступник керівника науково-дослідного відділу з мікробіології «Кернел» Михайло Журба. — Також нам було цікаво, як впливають різні ґрунтово-кліматичні умови на трансформацію органічних решток. У результаті досліджень установлено: в динаміці загальна чисельність мікроміцетів у ґрунті майже не змінюється, як порівняти з контролем, — це свідчить про те, що там є аборигенні мікроорганізми, тобто гриби. Також ми хотіли дослідити, чи приживаються ці біоагенти, коли щороку вносимо деструктори на пожнивні рештки в умовах вирощування кукурудзи як монокультури. Ми побачили, що у варіантах із застосуванням біофунгіциду Триходермін простежується тенденція до збільшення майже вдвічі грибів роду триходерма, порівнюючи з контролем. Це опосередковано може свідчити про те, що цей біоагент там приживається. Утім, ми не зафіксували змін щодо грибів роду фузаріум, але побачили, що під впливом біопрепаратів-деструкторів у ґрунті накопичується лабільний вуглець, коли порівняти з контролем. А вуглець показує направленості трансформації решток кукурудзи. Окрім того, газохроматографічним методом визначили, що біодеструктори впливають на дихання мікроорганізмів у ґрунті: цей показник проти контролю зростає з унесенням КАС. Це доводить, що деструктори однозначно треба вносити.
Польова практика
На Дні поля, який зібрав до 300 учасників, фахівці «БТУ-Центр» і «Кернел» продемонстрували по 10 варіантів різних комбінацій біологічних систем захисту та живлення на соняшнику й кукурудзі з двома повторами. Ефективність вражає. Своїм виглядом культури наочно демонструють переваги біотехнологій: оброблені біопрепаратами рослини мають більший кошик чи качан. Пояснення просте: свого часу ґрунтові біопрепарати позитивно вплинули на розвиток кореневої системи і далі — наземної маси, а після обробки посівів по листку краще розвивалася вегетативна маса. Так це працює. Звісно, бункер покаже, але, на думку агрономів, перспектива для врожаю добра.
— Біологічні препарати допомагають у вирощуванні культур на всіх етапах вегетації, — наголошує головний агроном «БТУ-Центр» Олександр Ростоцький. — Так, вносячи в ґрунт мікробіологічне добриво Граунфікс, ми підвищуємо у ґрунті доступність і рухомість фосфору й обмінного калію, а також збільшуємо кількість різних форм азоту. Застосовуючи цей препарат, можна до 30% зменшити внесення фосфорно-калійних добрив. Окрім того, він підвищує коефіцієнт використання поживних елементів із добрив у 1,2–1,5 раза. Обробивши насіння мікоризоутворювальним біопрепаратом Мікофренд (Мікориза) або внісши його в рядок, ми тим самим спричиняємо активне заселення кореневої та прикореневої зон рослини мікоризними грибами та сапрофітними ризосферними бактеріями. У результаті поліпшуємо живлення рослини та поглинання вологи.
— Нині інтенсивні технології виробництва сої, соняшнику та ріпаку не обходяться без ґрунтового біологічного фунгіциду Склероцид, який захищає від збудників білої гнилі та супутніх хвороб — альтернаріозу, фомозу, сірої гнилі, фузаріозу, фомопсису. Також є низка біопрепаратів для внесення по вегетації, є добра система «Стоп-стрес» для витягування рослин зі стресових ситуацій, наша зірка — прилипач Липосам, який застосовують, зокрема, й для склеювання стручків ріпаку, сої, гороху. Перевагою наших біопрепаратів є можливість інтегрувати їх в інтенсивну технологію, яку застосовує господарство. Наші консультанти з польових культур, вузькопрофільні спеціалісти — фітопатологи, фізіологи, ентомологи безплатно допомагають адаптувати техкарти для біологізації технології на різних етапах. За потреби виїжджають у поля для обстеження, — зазначає Олександр Ростоцький.
Зеленим курсом
Поєднання хімічного та біологічного — сучасна практика землеробства. Досвід багатьох господарств підтверджує цю тезу. Зокрема, активно працює у цьому напрямі ПрАТ МХП. Так, 2023 року в холдингу на повну потужність запрацювали чотири R&D центри в Черкаській, Вінницькій, Львівській та Київській областях, де проводять дослідження на озимій пшениці, кукурудзі, соняшнику, сої та озимому ріпаку. У перший рік досліджень випробували препарати Склероцид, Екостерн, Різолайн, Різосейв «БТУ-Центру». Як повідомили керівники R&D центрів, за показниками розвитку рослинної біомаси та коренів у фазу «бутонізація — початок цвітіння» сої варіант з інокулянтом «БТУ-Центру» показав найкращий результат. Також за результатами фітопатологічного аналізу ґрунту в зразках із застосуванням Склероциду та Екостерну патогенних грибів не виявлено, а частка грибів роду Trichoderma у досліджуваних зразках була високою — 25–63,6%.
— Біотехнології — це економічно доцільний спосіб збільшення врожайності та зменшення витрат на міндобрива, — наголошує комерційний директор «БТУ-Центр» Тетяна Хоменко. — Біопрепарати — це спосіб оздоровлення ґрунту й запобігання його деградації, дієвий економічний інструмент підвищення коефіцієнта засвоєння добрив. Найголовніше — це зменшення вмісту пестицидів у продукції та їх впливу на довкілля.
Тож здорове землеробство — нині пріоритет для відповідальних господарів.
— Треба, щоб працював ґрунт. Скільки можна засипати його добривами — вони там лишаються баластом, не працюють без живого ґрунту, — наголошує Аркадій Лунгул. — Чим більше буде вироблятися біоти — тим краще живлення матимуть рослини, розвиватиметься коренева система, яка синергує з комплексною біотою, з метаболітами біоти, і тоді навіть за інтенсивних технологій можна регулювати врожайність, рівень накопичення фітопатогеннів. Це світовий тренд, обов’язковий елемент технології. Наш холдинг працює за сучасними технологіями, нам ставлять серйозні завдання, і тільки хімією ти їх не витягнеш. Треба вкладати в ґрунт, не треба жити одним днем, слід думати на перспективу.
Нині у Євросоюзі втілюється програма «Зелений курс», яка передбачає до 2030 року скорочення застосування міндобрив на 20%, пестицидів — на 50% і відведення під органічне землеробство не менше як 25% ріллі. Україна тримає курс до членства у ЄС, тому рано чи пізно подібні програми будуть реалізовувати і в нашій країні — це питання часу. Без біопрепаратів таких цілей дуже важко досягти, не зменшивши продуктивності виробництва.
The Ukrainian Farmer
