Оскільки від одного інфікованого яйця може заразитися вся партія молодняку під час інкубації, варто інкубаційні яйця мити та дезінфікувати в розчинах традиційних деззасобів.
У птахівництві, та в інкубації зокрема, застосовують різні способи дезінфекції: аерозольну (холодним або гарячим туманом безапаратними чи апаратними методами), газову, пінну та вологу. Кожен із цих методів має свої недоліки й переваги. Але тільки один із них – миття інкубаційних яєць – дотепер викликає безліч запитань і застережень.
Із науково-практичних досліджень відомо, що в повітрі пташників може бути до 5 млн/м3 мікроорганізмів, які накопичуються на шкаралупі, де їхня кількість коливається від 300 тис. до 3 млн та більше (фото 1–3). На кожне куряче яйце за кліткового утримання в середньому припадає 240 тис. ентеробактерій, за підлогового – 4,7 млн. А збитки, які спричиняють інфекційні хвороби, сягають 15–25% собівартості продукції.
З огляду на це в сучасній практиці промислового птахівництва, зокрема в інкубації, все більшого значення надають ветеринарно-санітарним заходам, оскільки поширення трансоваріальних інфекцій через інкубаторій зустрічається повсюдно. Від одного інфікованого яйця може заразитися вся партія молодняку в процесі інкубації.
Обсіменіння вмісту яйця
Механізм обсіменіння доволі простий. Визначну роль в цьому процесі відіграє температурний режим, а саме різниця між початковою власною температурою яйця та температурою зовнішнього середовища. За однакової температури яйця та повітря в приміщенні активного газообміну між зовнішнім середовищем і внутрішньою порожниною яйця практично не відбувається. Тієї кількості кисню, який міститься в яйці і проникає через його пори, вистачає для підтримки окислювальних процесів, що відбуваються в зародку. Якщо температура зовнішнього середовища нижча від власної температури яйця, повітря ззовні всмоктується в його порожнину. При цьому кількість усмоктаного повітря також залежить від різниці температур. Чим більша така різниця, тим більший вакуум створюється всередині яйця. Такий стан сприяє проникненню через пори мікроскопічних грибів і патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, які знаходяться в повітрі пташників, на клітковому обладнанні, підстилці, гніздах та поверхні шкаралупи.
Забрудненість яєць
Моніторингові дослідження птахопідприємств України та Росії свідчать про те, що відсоток забруднених яєць у них є доволі високим порівняно із загальною кількістю знесеного і коливається від 2–3 до 20–30%.
На ступінь забрудненості яєць впливає багато факторів, проте головними з них є тип утримання птиці (підлоговий або клітковий), справність технологічного обладнання та фізіологічний стан поголів’я. Для виробництва інкубаційних яєць водоплавної птиці проблема забруднення шкаралупи ще більш актуальна (фото 4–6). Інкубування дуже забруднених яєць (фото 7) може призвести до зниження відсотка виводу молодняку, появи в інкубаційній шафі тумаків (фото 8) та яєць із зародками, що мають різні вади розвитку. Це призводить до зниження економічної ефективності інкубації та наступного вирощування молодняку. Крім того, збитки від брудних інкубаційних яєць водоплавної птиці більш значні, оскільки їхня собівартість значно вища, ніж курячих.
Деякі дикі види водоплавної птиці (качки, чайки) миють свої інкубаційні яйця в гнізді. Зазвичай це відбувається зранку з метою отримання плавного розігріву та недопущення проникнення мікрофлори всередину яйця.
Дезінфекція яєць
На теперішній час в практиці інкубації забруднені інкубаційні яйця миють та дезінфікують у розчинах традиційних деззасобів, таких як 5%-ний розчин дезмолу, 1–1,5%-ний розчин хлораміну, 1–1,5%-ний розчин перекису водню. Крім того, використовують інші сучасні дезінфектанти відповідно до інструкцій із застосування.
За класичною методикою під час здійснення вологої дезінфекції (миття інкубаційних яєць) з метою отримання позитивних результатів слід дотримуватися таких правил:
– здійснювати обробку свіжих, тільки-но знесених яєць (бажано під час збирання, але не пізніше ніж через дві години після знесення);
– слідкувати, щоб температура розчину для дезінфекції була вищою за температуру яєць на 15–20 °С (зазвичай на рівні 40–42 °С);
– тримати яйця в розчині протягом 2–4 хв.;
– після миття яйця обробити свіжим розчином дезінфектанту та просушити;
– у 500 л робочого розчину дезінфектанту слід обробляти не більше 15 тис. яєць, після чого замінити його новим;
– миття та дезінфекцію краще проводити в інкубаційних лотках.
За умови дотримання таких правил яйця після вологої дезінфекції можуть зберігатися до п’яти діб, при цьому вивід молодняку та його життєздатність не знижуються (фото 9).
Миття яєць
Якщо на інкубацію надходять яйця (особливо качині) зі значно забрудненою шкаралупою, то їх одразу ж після збирання замочують в розчині одного з перелічених вище препаратів протягом 3–5 хв., а потім споліскують у свіжому дезрозчині, підігрітому до 40 °С.
Для миття курячих яєць можна використовувати яйцемийні машини радянського зразка М-4М, ЛОЯ, а для качиних яєць – ЯМУ, ЯМ-3, а також сучасні машини, запропоновані закордонними виробниками. Яйцемийна машина ЯМУ може працювати в яйцесховищах за температури в приміщенні від 10 до 35 °С і відносної вологості від 30 до 80%. Її виробничі показники становлять 8000 яєць/год.
Треба враховувати, що доступні на теперішній час машини для миття яєць здійснюють лише механічне очищення та миття поверхні без урахування фізичних та фізіологічних особливостей продукту, що призводить до небажаних наслідків. За видимої чистоти шкаралупи відбувається обсіменіння внутрішньої частини яєць мікрофлорою, що своєю чергою негативно впливає на їхні інкубаційні якості та епізоотичний стан інкубаторію.
Під час організації робіт із миття та дезінфекції яєць слід враховувати той факт, що з різних методів дезобробки найбільшої шкоди може завдати занурення інкубаційних яєць у воду – так зване миття в «біологічному бульйоні».
У разі очищення шкаралупи вологими щітками пошкоджується кутикула яйця та виникає реальна небезпека його бактеріального забруднення, оскільки вологі щітки без розпилювачів, змивши бактерії з одного яйця, можуть перенести їх на інші (фото 11). З іншого боку, застосування тільки дезрозчинів за допомогою розпилювача теж не може бути ефективним без попереднього очищення шкаралупи від мікробного (фекального або білкового) забруднення. Як альтернативний метод пропонується безперервне миття, обробка та просушування яєць за допомогою спеціальних пристроїв. При цьому яйця закладають у пластикові лотки, на візках ввозять до мийного відділення (камери), де рухаються розпилювачі з дезрозчином та є система просушування шкаралупи. Один, два чи три візки з яйцями можуть бути помиті одразу залежно від розмірів мийної кімнати: 1 хв. витрачається на завантаження, 3 хв. – на миття та дезінфекцію, 1 хв. – на ополіскування та висушування теплим повітрям, ще 1 хв. – на вивезення візка. Після такої обробки яєць на шкаралупі практично не залишається бактерій. Крім того, значно знижується мікробна забрудненість повітря в приміщенні.
Умови для благополучної мийки
Найоптимальніший термін зберігання митих інкубаційних яєць – одна доба. Пояснюється це тим, що через неідеальні технічні умови та суб’єктивні й об’єктивні причини застосування подібної технологічної операції не завжди стовідсотково знезаражує всю кількість інкубаційних яєць. А більш тривале їх зберігання, навіть за невисоких температур яйцесховища, призводить до розмноження мікрофлори як на поверхні, так і всередині яйця.
За великої кількості митих інкубаційних яєць закладати їх слід в окремі інкубаційні шафи, а за невеликої їх кількості – у лотки нижнього ярусу. Така операція допоможе зменшити небезпеку перезараження інших інкубаційних яєць тумаками, які розірвалися (оскільки один тумак, що вибухнув, може інфікувати до 140 сусідніх яєць).
У практиці інкубації качиних яєць застосовують такий технологічний прийом, як ревізія тумаків, який слід здійснювати в момент проведення діагностики 1-го і 2-го міражів, а також під час перенесення яєць на вивід. За наявності великої кількості тумаків такий технологічний прийом вводять додатково під час комбінованого охолодження яєць водоплавної птиці.
Отже, правильна та продумана програма санітарно-гігієнічних заходів в інкубаторії в комплексі з постійним контролем за її виконанням є головною складовою загальної програми біобезпеки всього виробництва. Тільки узгоджена система заходів з використанням високоякісних препаратів та відповідного обладнання створює умови, за яких можна отримати більше здорового молодняку за розумних витрат та економії людських ресурсів.
Наталія Прокудіна, канд. вет. наук, незалежний експерт з інкубації та ембріональної патології
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
