Часто від виробників можна почути таке: придбали закордонні гібриди, ретельно захищали, бджоли літали, а врожаї й олійність — низькі. Чому? Тут варто проаналізувати, чи правильну схему удобрення було застосовано.
Соняшник залишається найрентабельнішою сільськогосподарською культурою, що дозволяє багатьом товаровиробникам утриматися «на плаву» на фоні рекордного зниження цін на сільгоспкультури 2013 року. Саме тому в останні роки зона його вирощування з Півдня поширилася майже на всю територію України, зокрема й на північні області. Однак часто високий урожай культури не дозволяє отримати відсутність або неправильне внесення добрив. Яких помилок припускаються аграрії в застосуванні мінерального живлення?
Основна помилка є цілком банальною — незбалансоване мінеральне живлення (внесення лише азотних добрив). З економічних чи інших причин, але найчастіше товаровиробники застосовують одностороннє, у крайньому разі двокомпонентне мінеральне підживлення. Більшість із них нічого не вносять з осені, відходять від класичної агрохімії, яка базується на властивостях ґрунту, тим більше, що контролю з боку держави за підтриманням родючості ґрунтів майже немає. Як правило, технологічна схема у таких випадках передбачає лише передпосівне внесення незначної кількості (50–100 кг/га) добрив, що є недостатнім для отримання високих урожаїв, тим більше, що соняшник виносить із ґрунту багато поживних речовин і потребує інтенсивного, а головне — всебічного забезпечення макро- та мікроелементами. Наприклад, одного лише калію на центнер урожаю з гектара забирає 15–19 кг, у той час як пшениця всього 2–2,5 кг.
Недостатній рівень сірки. Соняшник, як одна з головних олійних культур, потребує внесення добрив з умістом сірки, оскільки споживає цього елемента на рівні з фосфором. Винос становить у межах 3 кг/га на 1 ц урожаю. Ураховуючи те, що винос сірки збільшується за інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, для підтримання позитивного балансу цього елемента живлення у ґрунті потрібно щороку вносити сірковмісні мінеральні добрива. Цей елемент легко вимивається з ґрунту, то ж внесення про запас тут є малоефективним. Часто товаровиробники не приділяють достатньої уваги цьому макроелементу — і це ще одна типова помилка. Сірка поліпшує засвоєння азоту з добрив і має першочергове значення для олійних культур, адже сприяє підвищенню вмісту олії в насінні. Підвищує коефіцієнт використання макро- та мікроелементів живлення з ґрунту. Крім цього, вона поліпшує стійкість рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища та позитивно впливає на білковий синтез сільськогосподарських рослин, синтез жирних кислот. Добрива з умістом сірки, наприклад, сульфат амонію (містить у своєму складі 21% азоту та 24% сірки), СуперАгро, NPS 12:24:10 вносять весною, СуперАгро NPK 15:15:15 +8S СуперАгро NPK 16:16:16 +8S на важких ґрунтах або чорноземах рекомендовано вносити з осені під основне внесення, а якщо ґрунти легкого механічного складу, то перед посівну культивацію, щоб поживні речовини інтенсивно не промивалися.
Інша помилка — вносити в ґрунт лише амофос. Здебільшого це стосується виробників південних областей, а особливо тих, хто обробляє південні та каштанові чорноземи, важко- та середньосуглинкові ґрунти, де, як справедливо вважається, у материнській ґрунтоутворювальній породі є дуже багато калію. Проте, не дивлячись на надлишок, обмінна його форма, яка є доступною для рослин, — непостійна величина. Навіть якщо аналіз зробити восени, це не дає гарантії, що така сама його кількість залишиться доступною для рослин і навесні. Таку специфіку переважна кількість аграріїв не враховують і тому не вносять калійних добрив, вважаючи, що їх і так достатньо. А калій, крім усього іншого, — стратегічно впливає на жаростійкість культур, особливо в період запилення. Тому для південних областей можна рекомендувати добриво СуперАгро NPК 8:24:24 +3S, СуперАгро NPK 4:20:20 +5S СуперАгро NPK 15:15:15 +8,S, які мають стабільний попит у виробників. Крім того, у центральних і північних областях, де все інтенсивніше освоюють соняшник, ґрунти мають середній і низький рівні забезпеченості калієм. Тому для цих районів можна рекомендувати добрива з найбільшим умістом калію, а також внесення основного однокомпонентного калійного добрива (наприклад, хлористого калію).
Ще одним наслідком підвищення температури є стерилізація пилку та, відповідно, пустозернистість кошика соняшника. У радянські часи проводили дослідження на гречці, яка дуже чутлива до температур у період цвітіння. Якщо у цей період температура повітря вища за 25 ºС, то культура не запилюється і дає дуже низький урожай. Цей негативний ефект деякою мірою нівелювали за допомогою внесення високих доз калійних добрив і додатковим позакореневим підживленням. Такий технологічний прийом дозволяв піднімати температурний поріг на 5 ºС. Його можна застосовувати й для інших культур, зокрема й для соняшнику, пилок якого стерилізується за температури 30–35 ºС.
Довідка
ПРАТ «УкрАгроНПК» —– найбільший національний виробник і трейдер мінеральних добрив, що має розгалужену мережу з власних 25 діючих складів по всіх областях України. В асортименті компанії — весь спектр мінеральних добрив — від простих однокомпонентих (азотні, калійні) до комплексних, сумішей і рідких форм мінеральних добрив вітчизняного та закордонного виробництва. «УкрАгроНПК» має власні виробничі потужності виробництва тукосумішей і фасування добрив у тару. Також компанія надає послуги з внесення безводного аміаку. Маючи у своєму асортименті добрива з різним співвідношенням елементів живлення, у сільгоспвиробників є можливість придбати найрізноманітніші добрива від компанії «УкрАгроНПК» для різних культур і способів внесення. Для остаточного вибору необхідно мати лише результати аналізу ґрунту, щоб більш точно визначити норму відповідного добрива під запланований урожай тієї чи іншої культури.
Микола Ткаченко, агрономПРАТ «УкрАгроНПК»
AgroTimes
