Об’єктивно про дані, що дозволять бізнесові сформувати стійкі конкурентні переваги.
У чому полягає сенс створення конкурентної переваги? Як зізнаються досвідчені ринкові гравці, їм практично на кожному кроці доводиться «зазирати за ріг вулиці» — слідкувати за ринковими тенденціями, робити передбачення майбутнього та вчасно коригувати стратегію та бізнес-модель.
Власне, нічого дивного: світ стрімко змінюється, цінності еволюціонують, і бізнес має відповідати новим потребам своїх клієнтів! Щоб їх краще зрозуміти, вже недостатньо бути в курсі смаків та уподобань. Виклик інформаційної епохи — вгадати (спрогнозувати, передбачити, осягнути), яким чином інформаційне середовище впливає на формування поведінки споживача. Саме тоді в бізнесу з’явиться можливість запропонувати потенційному клієнтові бажаний продукт (чи послугу) або ж створити потребу, про яку той поки що навіть не здогадується. Такий підхід дасть змогу бути не лише на крок попереду своїх найближчих конкурентів, а й забезпечити стійкий розвиток бізнесу.
Де брати ринкову інформацію
Успішні бізнеси користуються усіма доступними для них каналами і джерелами інформації. Вони проводять власні дослідження ринку, починаючи буквально з перших днів своєї діяльності: фіксують сезонні коливання цін в Україні та світі, зміни споживчих трендів, появу компаній-конкурентів, або їх вихід із ринку, доступність до інфраструктури тощо.
Досвідчені аналітики використовують інформацію з декількох джерел, а до інформації з відкритих джерел ставляться критично. Вибираючи джерела інформації (особливо на комерційній основі), необхідно врахувати досвід та репутацію організації, що проводить дослідження.
Маркетингові агенції та аналітичні компанії, що спеціалізуються на певних ринках, або нішах. Цінна для бізнесу інформація може бути подана у вигляді аналітичних таблиць із порівнянням базових цін минулих періодів та поточної ситуації, або ж у вигляді звіту, чи статті, де експерти роблять прогноз щодо розвитку подій. Таку інформацію можна знайти у вільному доступі в інтернеті, або замовити.
• R&D-центри (Research and Development) — спеціалізуються на розробці інновацій в аграрній та харчовій галузях. Наприклад, Wageningen University and Research (Університет Вагенінгену) провідний аграрний науководослідний центр світу, в електронній бібліотеці якого у вільному доступі можна знайти результати різноманітних досліджень, зокрема Food Transitions 2030 (зміни у харчуванні), що доступне за посиланням англійською мовою.
• Міжнародні та вітчизняні громадські організації та асоціації збирають та обробляють дані. Наприклад, FAO (Food and Agriculture Organization of United Nations) — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, яка надає аналітичні дані щодо цінових коливань, обсягів виробництва та споживання зернових та масляних культур, м’ясної та молочної галузей. А також важлива сфера досліджень ООН — причини зміни клімату, соціологічні та демографічні дослідження, які можуть допомогти зрозуміти причини глобальних явищ та впливів.
• Гуртові ринки відстежують цінові тренди відповідно до сезонів. На вебресурсах таких організацій нерідко можна знайти дані за минулі роки щодо певних культур, наприклад ринок «Шувар» у Львові має електронний ресурс Info Shuvar.
• Статистичні дані та інші дослідження, що проводять державні органи України та інших країн здебільшого доступні на відповідних вебсайтах або на замовлення.
• Ринкові інсайди — це власний інформаційний канал, що працює через партнерів, колег, конкурентів. Іншими словами — це чутки, або плітки. Ними не варто нехтувати, але й піддавати сумніву буде не зайвим.
Як формуються тенденції
Коли говорять про тренди, або про тенденції, то це означає цілеспрямований рух у певному напрямку. Тренд відображає настрій учасників на ринку. Це певна динаміка зміни цін, попиту, чи пропозиції у певному проміжку часу.
Споживчі тренди та настрої відображаються у підходах до агробізнесу і навпаки. Тут постає одвічне запитання — що первинне: курка чи яйце? Все залежить від позиції, яку займає компанія на ринку: задавати темп (тренди), чи слідувати за ними?
У підходах до ведення сільського господарства можна виділити такі важливі акценти:
• Сталість (Sustainability), що спрямована на збереження природи, — зниження тиску на навколишнє середовище, захист тварин, відмова від хімічних добрив, закриття підприємств, що виготовляють хімічні добрива і шкодять навколишньому середовищу. Середні втрати готових до споживання продуктів харчування у місцях продажів та холодильниках споживачів становлять до 40% у середньому у світі. Зниження цієї статистики може допомогти у подоланні проблеми голоду у світі.
• Органічне землеробство, точне землеробство та вермикультура, що покликані припинити глобальне руйнування структури родючого шару ґрунту та зберегти екологію. Точне землеробство покликане мінімізувати втрати на всьому ланцюжку створення їжі: оптимізація витрат насіння, використання води, добрив та ЗЗР, палива на обробіток ґрунту та логістику, втрат від псування продукції під час транспортування, зберігання, переробки та реалізації готових продуктів харчування.
• Вертикальні ферми, гідропоніка — зокрема, ферми у мегаполісах у приміщеннях та на дахах будинків дають змогу скоротити шкідливі викиди від транспортування продуктів.
• Інтелектуальні датчики на рослинах забезпечать оптимальні умови для вирощування рослин, дадуть змогу знизити використання синтетичних засобів, що покликані боротись зі шкідниками та хворобами рослин.
• Альтернативні джерела білка — активний пошук джерел білка рослинного походження (водорості) та використання комах у їжу дадуть змогу знизити шкоду від вирощування тваринного білка (СО2, антибіотики) — економія на циклі, коли тварина споживає рослинний білок, а потім він виступає їжею для людини).
• Інновації в харчовій промисловості повинні бути спрямовані на здоров’я людини. Їжа, вирощена та виготовлена традиційним способом, буде дешевшати, а органічна, екофрендлі та локальна їжа стають преміальним продуктом.
У споживанні теж сформувалися цілком чіткі тренди:
• Піклування про здоров’я — тренд №1!
• Traceability — простежуваність ланцюжка створення їжі від лану до столу споживача. Дуже важливий тренд, що стосується не лише піклування про здоров’я, але й про екологію. Споживачі хочуть знати де і за яких умов була вирощена і виготовлена їхня їжа, і ця інформація має обов’язково бути на пакованні продукту.
• Свідоме споживання (Sustainable consumption) — екологічність товарів та послуг, економія коштів та часу на процес придбання. — Свідоме споживання, зниження продовольчих відходів — подолання голоду на фоні зростання населення планети; купую тільки те, що можу з’їсти, щоб не викидати їжу і таким чином знизити навантаження на зовнішнє середовище.
• Безпека продуктів харчування (Food safety) — миттєве тестування якості продукції за допомогою смартфону на предмет виявлення мікотоксинів у продуктах харчування.
• Органічність — використання біологічних добрив та пестицидів, що мають мінімальний вплив на навколишнє середовище.
• Відмова від білка тваринного походження — вегетаріанство та веганство, це тренди, що набирають популярності у розвинених країнах. Необхідно також враховувати країни, де за релігійними переконаннями, або культурними особливостями вживають рослинні білки (ринок Індії).
• Швидкість життя — мінімум часу на приготування, чи придбання їжі. Популярність здорового фаст-фуду набирає обертів. Смузі-їжа стане трендом №1 для тих, хто не має часу на приготування їжі та не хоче відриватись від роботи на ланч. Смузі — збалансована їжа в одному флаконі + насолода, контроль калорій.
• Проста їжа — тривала термічна обробка продуктів харчування та складні рецептури у приготуванні їжі в домашніх умовах відійдуть у минуле.
• Локальність та місцева кухня — споживачі надають перевагу їжі, яка була вирощена у регіоні, у якому вони проживають, приготовлена за традиційними рецептами, — економія палива на транспортування інгредієнтів.
• Гастрономічний туризм та крафтові продукти — сфера, що набирає обертів.
Що значать тренди для агробізнесу
Основний виклик найближчого майбутнього — це пошук джерел чистої води у всьому світі. Зміни клімату різко впливають на виробництво сільського господарства. Клімат стає сухим по всій Україні, і виробники мають розв’язувати проблеми, пов’язані із залученням інвестицій у зрошувальні системи.
Сталість — це не лише людська цінність, це спосіб життя. Бізнес також має зробити свідомий вибір у бік сталості. Сталість, простежуваність та безпечність продуктів харчування призведе до тотальної стандартизації та сертифікації в агро. Сталість — це також питання освіти, коли дітям у садочку та школі розповідають про харчову цінність продуктів, чому ми обираємо певні харчові продукти у своєму раціоні, про відходи та стійкість, а також про захист ґрунтів.
Піклування про здоров’я, закріплене на законодавчому рівні у низці європейських країн. Зокрема у Данії школи та дитячі садочки використовують лише органічні продукти для приготування страв для дітей.
Структурні зміни на ринку можуть бути викликані не лише недоступністю ресурсу, або його стрімким подорожчанням, але й зміною смаків та потреб споживачів, коли товар, або група товарів перестають бути потрібними.
Лідери громадської думки, як от, наприклад, Білл Гейтс, здатні впливати на величезну кількість людей, створюючи потребу, або скасовуючи її щодо певного продукту. Згадайте пейджери, або аудіомагнітофони. У агробізнесі також є законодавці харчової моди, це вегани, вегетаріанці, або люди, що ведуть здоровий спосіб життя (ЗОЖ), або інші лідери, які впливають на зниження обсягів споживання того чи іншого продукту. Їхній вплив на структуру виробництва продуктів харчування посилюється з кожним роком. Світові компанії — лідери у сфері виробництва продуктів харчування перебувають у постійному пошуку нових джерел протеїну не тваринного походження.
Важливо також враховувати демографічні зміни у світі, адже чисельність населення стрімко зростає в азійському та африканському регіонах, тобто це ті регіони, де споживання певних продуктів (наприклад, м’ясних) обмежене культурними, релігійними, або економічними чинниками.
Цікаві факти: зростання ВВП на душу населення у середньому у світі та тенденція до зростання середньої тривалості життя означають, що люди житимуть довше і витрачатимуть на харчування більше коштів (високоякісна їжа), тобто якість життя підвищиться!
Наталія Маєвська,
виконавчий директор Ukrainian Food Valley, консультант з агромаркетингу
газета “АгроМаркет”, лютий 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
