Під час підбирання препарату проти кокцидіозу слід звертати увагу на те, щоб він був безпечний для птиці й людей, а також сумісний з іншими препаратами чи стимуляторами росту.
Все більшої популярності сьогодні у боротьби з кокцидіозом у курчат-бройлерів, спричиненим Eimeria tenella, E. maxima, E. acervulina, E. mivati, E. brunei набуває використання спеціальних преміксів. Вибираючи препарат для профілактики кокцидіозу важливо звертати увагу на такі параметри: 1. Це має бути унікальна синергетична комбінація; 2. Повинна підходити як для шатл-програми, так і для повної програми ротації; 3. Мати зручне дозування; 4. Препарат повинен бути ефективним проти всіх штамів кокцидій і діяти починаючи із самої ранньої стадії життєвого циклу кокцидій; 6. Важливо, щоб препарат можна було використовувати у будь-яку пору року, а також щоб він проявляв активність навіть до стійких кокцидій; 7. У кормі препарат має бути стабільним і однорідним, стійким до транспортування та тривалого зберігання.
Ефективним преміксом для профілактики й боротьби з кокцидіозом у курчат-бройлерів є Громакс. Препарат містить 80 г нікарбазину і 7,5 г мадураміцину амонію на 1 кг преміксу. Цей премікс діє на ранніх стадіях життєвого циклу кокцидій. Усуває негативні побічні ефекти нікарбазину (ризик теплового стресу). Також є ефективним під час боротьби зі штамами кокцидій, стійких до інших препаратів, зокрема до антикокцидійних іонофорів. Високотехнологічна грануляція препарату забезпечує стабільність і хорошу змішуваність із кормом. Для підтримки зарекомендованого ефективного співвідношення активних інгредієнтів у преміксі фахівці компанії «ЗОЕТІС» розробили спеціальний процес виготовлення преміксу. Під час виготовлення мадураміцин абсорбується в кожній частці носія, тоді як нікарбазин приклеюється ззовні, забезпечуючи рівномірне співвідношення двох активних компонентів у кожній частці преміксу. Носієм є екстракт кукурудзяних зародків з однаковим розміром часточок, що дає змогу отримувати дуже хорошу суміш з іншими кормовими інгредієнтами, підтримуючи таким чином активні інгредієнти у потрібному співвідношенні для кращої ефективності. Під час виробництва цього препарату використовують процес дрібно крапельного розпилення, що дає змогу абсорбувальному носію поглинати мадураміцину амоній. Цей процес забезпечує чудову однорідність мадураміцину амонію у преміксі. На другому етапі змішування часточки, що містять мадураміцину амоній, покривають часточками нікарбазину, утворюючи легко сипкий премікс з винятковими якостями для приготування корму: відмінна однорідність та бажаний розмір часточок без пилу.
Стабільність преміксу та сегрегація
Обидва компоненти протикокцидійного препарату стабільні у преміксі. Для того, щоб визначити стабільність цього преміксу у повноцінних кормах, для бройлерів на кожній із двох промислових бройлерних птахофабрик у Бразилії було приготовано три стандартні раціони, що містили Громакс. Проводили кількісний аналіз кормів до і після зберігання протягом двох місяців за температури 25 °С. Ступінь вилучення мадураміцину в середньому становив 89,4% від початкового кількісного вмісту, тоді як ступінь вилучення нікарбазину становив загалом 100% від початкових значень. Хоча за звичайних промислових умов бройлерні раціони після приготування швидко споживають, ці дані показують, що досліджуваний протикокцидійний препарат є стабільним у бройлерних раціонах навіть протягом такого тривалого часу зберігання.
Інший показник якості кормового преміксу можна оцінити за допомогою сегрегаційних досліджень. Важливо, щоб активні компоненти залишалися рівномірно розподіленими у преміксі та у готових кормах. Зразки промислової партії протикокцидійного преміксу відбирали до і після того, як премікс провозили у вантажівці приблизно 200 км. Таким же чином готували і транспортували вантажівкою раціон для бройлерів, що містив рекомендовані дози протикокцидійного препарату. Наприкінці поїздки зразки відбирали з верхніх, середніх та нижніх упаковок і проводили кількісний аналіз на вміст мадураміцину і нікарбазину. Результати показують, що обидва компоненти препарату залишаються рівномірно розподіленими у преміксі та у готових кормах за нормального поводження.
Механізм дії
Комбінація мадураміцину та нікарбазину в антикокцидійному преміксі створює унікальну користь, поєднуючи різні механізми та центри дії обох лікарських засобів.
Мадураміцин, іонофорний антибіотик, активний на ранніх стадіях життєвого циклу кокцидій. Його активність проявляється у перші 48 годин розвитку спорозоїтів, трофозоїтів та ранніх стадій шизонтів першого покоління. Мадураміцин діє шляхом порушення транспорту одновалентних іонів (Na+ і K+) через клітинну мембрану кокцидії, виснажуючи калій-натрієвий насос для вироблення енергії. Це порушення основного транспорту поживних речовин викликає загибель паразита. Нікарбазин діє переважно на стадії шизонтів другого покоління та їхніх мерозоїтів, унеможливлюючи пошкодження тканин цією стадією кокцидій. Точний механізм дії нікарбазину невідомий.
Ефективність протикокцидійного препарату була продемонстрована у ретельно контрольованих випробуваннях з підлоговим утриманням, а також у дослідженнях, проведених в промислових польових умовах. Для більш точного моделювання практичних польових умов було проведено серію з п’яти випробувань із підлоговим утриманням для оцінки ефективності протикокцидійного препарату. Дослідження проводили у приватному дослідницькому центрі та на промислових бройлерних птахофабриках в Бразилії. Конкретні варіанти лікування варіювалися в різних дослідженнях, але всі дослідження включали немедикаментозний контроль, мадураміцину амоній в дозі 5 мг, протикокцидійний препарат (комбінація 3,75 мг мадураміцину та 40 мг нікарбазину) та промисловий комбінований препарат наразин/нікарбазин, що застосовували в дозах по 40 або 50 мг кожного компонента. Три з цих досліджень включали нікарбазин дозою 125 мг. У кожному випробуванні було від 4 до 7 загонів на один варіант лікування з 54–158 голів птиці на кожен загін. У кожному випробуванні птиця починала отримувати призначене лікування з першого дня життя. Проводили контрольне зараження у віці 14 днів шляхом додавання в корм спорульованих ооцист Eimeria. Інокулят готували з пулу E. acervulina і E. tenella, які продемонстрували високий ступінь стійкості до іонофорів та/або нікарбазину у випробуваннях із батарейним утриманням. Продуктивність оцінювали за приростом маси, конверсією корму та смертністю, пов’язаною з кокцидіозом. Оцінку ураження кишківника проводили через 7 днів після зараження за допомогою оцінювальних критеріїв 0–4.
У трьох випробуваннях із прямим порівнянням з нікарбазином як мадураміцин, так і нікарбазин покращували продуктивність птиці і зменшували оцінку уражень, як порівняти з нелікованою групою птиці. Однак максимальне покращення продуктивності під час стартового періоду, коли зараження кокцидіями було найсильнішим, спостерігали у тих групах, які отримували Громакс. Протягом всього періоду лікування та у всіх випробуваннях птиця, що отримувала протикокцидійний препарат, мала найбільший приріст маси. Птиця, яка отримувала мадураміцин у раціонах, мала покращену продуктивність і нижчу оцінку уражень, як порівняти з нелікованою контрольною групою птиці. Протикокцидійний препарат забезпечував покращену продуктивність та контроль уражень у бройлерів порівняно з контрольними групами та групами мадураміцину протягом періоду найсильнішого зараження кокцидіями. Різниця за приростом маси зберігалася до кінця дослідження.
Резистентність кокцидій
Розвиток резистентності до протикокцидійних препаратів є головною проблемою у птахівництві. Однією з унікальних характеристик іонофорів поліефіру є відносно низька частота розвитку резистентності. Хоча справжнім випробуванням нового протикокцидійного засобу є продуктивність бройлерів у польових умовах, в лабораторних дослідженнях можна провести оцінку тенденції розвитку резистентності. Проводили випробування з протикокцидійним препаратом для оцінки розвитку резистентності. Курчат-бройлерів у віці від двох до трьох тижнів переводять на раціони, що містять комбінацію мадураміцину і нікарбазину, та заражають штамом E. tenella, що, як відомо, є чутливим до обох сполук за умови застосування в нормальних дозах. Дозу комбінації лікарських засобів у раціоні знижують таким чином, щоб можна було зібрати достатню кількість ооцист і використати їх для контрольного зараження наступної групи птиці. Цей процес триває так, що можна вивчати чутливість наступних поколінь кокцидій до протикокцидійного препарату. Після кожного третього пасажу чутливість пересіюваного штаму до мадураміцину, нікарбазину та протикокцидійного препарату за умови застосування в нормальних дозах визначається у випробуваннях на чутливість з батарейним утриманням. Необхідно було знизити дозу мадураміцину та нікарбазину до 25% від рекомендованих рівнів в комбінації з метою забезпечення пасажу достатньої кількості ооцист для продовження дослідження. Як порівняти з природним батьківським штамом, який ніколи не піддавався дії препарату Громакс, не було жодних ознак підвищеної стійкості пересіюваного штаму до цього препарату.
Безпека у бройлерів
Безпеку протикокцидійного препарату в рекомендованих дозах було чітко продемонстровано за результатами випробувань із підлоговим утриманням та комерційних випробувань, підсумованими на попередніх сторінках. Ці дослідження проводили за найрізноманітніших умов, які зазвичай бувають у бройлерній промисловості. В жодному з цих випробувань не було виявлено ознак, що вказували на небажані ефекти, спричинені цим препаратом у раціоні, навіть коли препарат давали птиці безперервно протягом всього періоду вирощування. Безпека протикокцидійого препарату у бройлерів була додатково продемонстрована у ретельно контрольованому дослідженні з батарейним утриманням. Препарат було додано до раціону в дозах у 1, 1,5, 2, 2,5 і 3 рази вищих за рекомендовані, що становило 3,75 мг мадураміцину амонію і 40 мг нікарбазину. Продуктивність і смертність бройлерів, що проходили лікування, вимірювали протягом тритижневого періоду і порівнювали з птицею з групи, що не отримувала лікування.
Добре відомо, що за нормального використання нікарбазин має небажаний вплив на виживання і продуктивність бройлерів у періоди теплового стресу. В Бразилії було проведено три випробування з підлоговим утриманням для оцінки впливу комбінацій іонофору/нікарбазину на продуктивність бройлерів в умовах природного та штучного теплового стресу. Лікували протикокцидійним препаратом Громакс, мадураміцином (5 мг), нікарбазином (125 мг), комбінованим препаратом наразин/нікарбазин (що містить по 40 мг кожного компонента) і здійснювали немедикаментозний контроль. У кожному експерименті було по 4 загони на один варіант лікування з 44–158 птахами на загін. Вимірювали приріст маси тіла, споживання корму, конверсію корму та смертність. Також щодня реєстрували мінімальні та максимальні температури і відносну вологість навколишнього середовища всередині приміщень для бройлерів. Штучне тепло використовували для створення стресових умов протягом трьох днів у двох випробуваннях, коли птиці було приблизно шість тижнів.
Температури у приміщеннях підвищували шляхом закриття бокових завіс та використання газових нагрівачів та/або інфрачервоних ламп. Природні високі температури навколишнього середовища забезпечували умови теплового стресу протягом п’ятого тижня у третьому випробуванні. Температури у приміщеннях протягом стресових періодів коливалися в межах від 33–37, 30–33 і 26–34 °C відповідно. В ці періоди відносна вологість всередині приміщень становила від 70 до 90%, посилюючи стресові умови. Зовнішній вигляд птиці (лежання на підстилці, розкриття крил, відмова від корму тощо) свідчив про те, що вони перебували в умовах стресу.
У птиці, що отримувала 125 мг нікарбазину, в середньому смертність становила 11,4% у період вирощування, насамперед в періоди теплового стресу. Смертність була вищою у цій групі, ніж у групах всіх інших варіантів лікування протягом періоду вирощування і всього випробування загалом.
Під час стартового періоду приріст маси птиці, яка отримувала протикокцидійний препарат, був більшим порівняно з групою лікування нікарбазином. До кінця досліджень не спостерігали значущої різниці між терапевтичними групами за продуктивністю, що свідчить про те, що основним ефектом теплового стресу була підвищена смертність у птахів, які отримували нікарбазин. Не спостерігали різниці між нелікованою контрольною птицею та птицею, яка отримувала Громакс, за будь-якими параметрами, що вимірювали у цьому дослідженні. Ці результати чітко демонструють, що досліджуваний протикокцидійний препарат є безпечним для бройлерів навіть у періоди теплового стресу. Безпеку мадураміцину амонію добре встановлено у племінних бройлерів, бройлерів-несучок, індиків, качок, гусей, перепелів і цесарок. Проте було продемонстровано, що нікарбазин має небажаний вплив як на якість яєць, так і на яйценосність у курей. Не застосовувати у курей-несучок та ремонтного молодняку.
У дослідженнях з підлоговим утриманням та комерційних дослідженнях препарат Громакс пройшов всебічні випробування з використанням промислових кормів для бройлерів, які включали безліч стимуляторів росту та терапевтичних сполук. Як і у випадках окремого застосування нікарбазину й мадураміцину, препарат Громакс під час застосування в рекомендованих дозах був сумісним зі стимуляторами росту і терапевтичними препаратами, які зазвичай використовують у птахівництві.
За матеріалами компанії «Симедіка УА»
журнал «Наше Птахівництво», вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
