Борошниста роса Суворі зими зменшують інфекційний запас міцелію борошнистої роси, що зимує у бруньках, як наслідок, ураження листя і бутонів первинною інфекцією борошнистої роси теж зменшується.
Після парші, філостиктозу та моніліозу, борошниста роса є однією з найнебезпечніших хвороб яблуні. У роки епіфітотійного розвитку урожайність нестійких до хвороби сортів знижується на 50–80%. Збудник борошнистої роси — гриб Podosphaera leucotricha Salm. Він масово розвивається переважно на сприйнятливих до хвороби сортах, уражує листки, суцвіття і пагони у вигляді поверхневого сіруватобілого нальоту. Гриб зимує в уражених бруньках міцелієм. Перші симптоми борошнистої роси візуалізуються під час розпускання бруньок. Коли листя розпускається повністю, патоген уражує цілу листову розетку. Це первинна інфекція, до якої сприйнятливим є молоде листя. Вторинна інфекція проявляється наприкінці цвітіння яблуні або зразу після нього.
Уражене листя скручується, унаслідок підвищеної транспірації воно втрачає еластичність, буріє, засихає і передчасно обпадає. Пагони біліють, їх ріст уповільнюється й згодом вони відмирають. Квітки хвороба уражує у фазі бутонізації, вони відстають у рості, стають блідо-зеленкуватими, не формують плодів. Максимального розвитку хвороба досягає в кінці липня, у період інтенсивного росту пагонів. Патоген зимує у вигляді грибниці в ростових і плодових бруньках. Борошниста роса набула значного поширення у всіх районах, де вирощують яблуню…>>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30
Садівництво по-українськи
