Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Благодатна лохина

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Благодатна лохина

Органічний фермер Сергій Марчук із села Берізки-Чечельницькі Чечельницького району на Вінниччині на третій рік отримав з органічної лохини урожай обсягом 2 т з гектара. Виручка з 2 га становила 612 тис. гривень. І це при тому, що ягоди продавали без надбавки за органічне вирощування.  

 

Сергій Марчук

Сергій родом з міста Ізмаїл на Одещині. Кілька років тому він загорівся вирощуванням органічних ягід, почав шукати ділянку. Придатну для цього землю знайшов на малій батьківщині батька — на Вінниччині. Разом із батьком Віктором купили хату і перший гектар землі. Зараз площа господарства становить 50 га, із них 2 — під лохиною, 4 — під ремонтантною малиною, 1 га — під полуницями, ще 50 соток — під смородиною. 

Мультиягідний початок 

 

Спочатку Марчуки задумали мультиягідну ферму, щоб подовжити сезон продажу, зайняти робітників, вибрати культуру, яка більше підійде. 

 

— Землю підготували, пробурили свердловину для води, зробили систему зрошення, — розповідає Сергій Марчук. — Посадили 10 різних сортів лохини. Кущі хоч були невеликі, але прижилися добре. Земля теж добре підійшла під вирощування цієї ягоди: її рН на різних ділянках коливається від 6,0 до 4,2. 

Лохина прийнялася чудово. Торік отримали перший урожай — 4 т ягід. Продавали ягоди на одеському ринку «Привоз» як звичайні неорганічні. Середня ціна за сезон становила 153 грн за кілограм. 

 

Щодня привозили свіжі ягоди. Навіть з урахуванням відстані 250 км в один бік це було вигідно. Покупці знали, що ягоди з «Благодатної ферми» завжди свіжі. У пік сезону кілограм лохини щонайменше коштував 100 грн. 

У 2018-му виникла проблема нестачі робочих рук. Не могли знайти людей для збирання ремонтантної малини. А на збирання лохини стояла черга з охочих працювати, хоча платили однаково — по 10 грн за зібраний кілограм ягід. 

 

— Заробіток на вирощуванні ягід дозволяє платити людям пристойно, — запевняє Сергій Марчук. — Повертаються наші заробітчанки з Польщі. Там вони отримували 700 грн на день, у нашому господарстві — 500–600. Але якщо врахувати витрати на роботу за кордоном, то виходить, що працювати вдома не так і погано. Водночас українським фермерам треба вкладати в покращення побутових умов своїх працівників: у пристойне житло, душові з гарячою водою, дозвілля. 

Йдучи крізь терени 

 

Під розширення ягідників почали розкорчовувати 20 га, зарослих чагарниками. На цьому прорахувалися: думали, що обійдуться переважно своїми силами, але довелося наймати і людей, і техніку. На кожен розчищений гектар витратили по півтори тисячі доларів. 

Щоб частково повернути витрачені на розкорчовування кошти, вирішили посіяти жито, завдяки чому сподівалися отримати зерно для продажу й солому для сидерації. 

 

— Але не врахували, що земля не була готовою, тож ми не отримали ні добрих сидератів, ні врожаю, — розповідає фермер. — З гектара взяли 1,3 т органічного жита, відтак 26 т цього жита зберігали на складі, але виявилося, що воно нікому не потрібне. Збитки були неймовірними, єдине, що втішає — поле готове під ягоди. 

Перспективи органічного виробництва 

 

На вільних площах вирішили садити органічну лохину. Після того як спробували десять сортів, плантацію засаджуватимуть… одинадцятим! 

— Зараз сперечаємося про те, ранній чи пізній сорт обрати, — уточнює Сергій Вікторович. — Колеги, що допомагають писати бізнес-план, наполягають на ранньому, тоді як я схиляюся до пізнього. Ранні сорти можна продавати в північні міста, зокрема в столицю. Пізні — в південні: Одесу, Миколаїв. Якщо ми націлюємося на експорт в Європу, то треба вже зараз підлаштовуватися під вимоги Німеччини. Це амбітна ціль, але спробувати варто. 

 

Нині господарство шукає інвесторів, веде перемовини. Марчуки вважають, що у вирощуванні органічної лохини більше перспектив, незважаючи на вищі врожаї та простіші технології у вирощуванні конвенційних ягід. Площі звичайних насаджень лохини стрімко зростають, тож про зниження маржинальності бізнесу вже говорять усі експерти. 

Геннадій Гнип  

журнал “Плантатор”, березень 2019 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор
Поділитись: